Очільник Мінцифри радить українцям переходити з паперових паспортів на ID-картки.
Застосунком та порталом "Дія" користуються понад 10 млн українців. А вже восени на черговому Diia Summit 3.0 обіцяють презентувати нові послуги онлайн, які мають зробити взаємодію "громадянин-держава" значно зручнішою. Тому у другій частині інтерв'ю ТСН.ua з віцепрем'єр-міністром, міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим поговорили саме про нововведення, чого чекати на осінній презентації та чи відображатимуть у "Дії" інформацію з паперових паспортів.
Перша частина розмови з Михайлом Федоровим: коли можна буде "спалити" довідки про прописку і як Україну підключатимуть до якісного Інтернету.
"Восени презентуємо топпослуги як для бізнесу так і для громадян"
Apple відкрила офіс в Україні. Ви раніше анонсували можливу співпрацю — про що саме мова?
- Коли в Україну заходять такі компанії, як Apple, Amazon, Microsoft, це дуже позитивний знак для розвитку інвест-клімату. На це звертають увагу компанії різного масштабу по всьому світу. Тому ми максимально зацікавлені, щоб вони працювали в Україні. У нас є різні напрями співпраці. Ми вже ухвалили законопроєкт про електронні гарантійні чеки — це також певна допомога Apple. Але головні запитання, які ми ставимо Apple — “Що ми можемо зробити, аби ви активно розвивалися в Україні? Які ще проблеми ми можемо вирішити, аби ваше представництво набирало все більших обертів?”
Нацбанк нині займається розробкою е-гривні. За словами вашого заступника, її можуть використовувати зокрема і для соціальних виплат. Але зараз важко уявити, щоб електронними грошима виплачували пенсії чи субсидії. Наскільки ми близькі до впровадження е-гривні і наскільки реально перевести у цей формат соцвиплати?
- Точно потрібно починати не з соціальних виплат. Потрібно протестувати цю технологію, отримати споживацький досвід, щоб зрозуміти, як все це працює. Ми вивчаємо досвід інших країн, які запустили пілоти або намагаються запровадити подібні електронні валюти. Використання е-гривні дійсно має потенціал програмними засобами (смарт-контактами) встановлювати можливі напрямки та умови використання грошових субсидій, наприклад, обмежити їхнє нецільове використання. Однак все дуже залежить від реалізації "технічної начинки" цифрової гривні.
Скажу чесно: як один з перших пілотів у нас є на столі питання щодо виплати заробітної плати співробітникам Міністерства цифрової трансформації в електронній гривні. Українці посідають перше місце у світі за адаптивністю до віртуальних активів — і ця відкритість до технологій може бути однією з наших переваг у світі. Це також залучає додаткові інвестиції у бізнес, в країну.
Днями у Instagram ви повідомляли про підготовку до Diia Summit 3.0. Чого нам очікувати?
- Дуже багато буде новин! Ми напрацьовуємо фундаментальні рішення, які потім можна масштабувати у вигляді різних продуктів. 23 серпня набуває чинності законопроєкт про електронні паспорти. Ми вже зробили всі “домашні завдання” для того, щоб вони запрацювали по всій країні. Це перший крок на шляху до paperless. Наступний крок, над яким ми вже працюємо, — запуск сервісів найпопулярніших послуг, які використовують українці.
За три місяці починає діяти законопроєкт про paperless, який забороняє чиновникам вимагати документи, які вже є в реєстрі. Тобто ми підходимо до питання комплексно. У нас є цифрові документи, за якими можна ідентифікувати особу, у нас є найбільш популярні державні послуги — ми забороняємо вимагати зайві ксерокопії і паперові документи, які дуже часто просто безглуздо вимагають державні органи. Все це фундаментально пов’язано із тим, що державні реєстри між собою не взаємодіють — і це питання ми також вирішуємо.
Якщо узагальнити, на які релізи чекати восени?
- Вже ближче до Diia Summit 3.0 буде розуміння, що встигнемо фінішувати. Але я можу сказати так: у кожному напрямку буде презентована найпопулярніша послуга у форматі онлайн. Це пенсії, субсидії, допомога самотнім матерям, довідки, пов’язані із РАГСом, інші соціальні послуги. А також низка послуг у судовій, будівельній та митній сферах. Це будуть топ-послуги як для громадян, так і для бізнесу. І багато з них будуть нести значний антикорупційний ефект.
"В "Дії" не буде документів з паперових паспортів. Так ми не впевнені, що ви — це саме ви"
А що робити тим, в кого досі паспорти-книжечки? Чи зможуть вони отримати електронний паспорт?
- Ми не будемо відображати в “Дії “документи з паперових паспортів. Тому що тоді ми не впевнені, що ви — це саме ви. А це в першу чергу безпека для громадян. Поступово всі переходять вже на ID-картки. Ти отримуєш ID-картку або закордонний паспорт — інформація про тебе потрапляє в демографічний реєстр. І це відкриває безліч можливостей для отримання державних послуг. Тому я всім дуже раджу отримувати ID-картки або закордонні паспорти.
Зараз із закордонним паспортом в “Дії”, на жаль, не можна подорожувати. Чи працюєте у цьому напрямі?
- Це ми вже говоримо про глобалізацію. Поки що у нас навіть немає таких планів. Для того, щоб з закордонним паспортом у "Дії" можна було подорожувати за кордон, його мають визнати інші країни. А поки у нас є першочергові внутрішні завдання — і зараз фокус саме на них. Наприклад, зміна місця реєстрації, отримання субсидії чи допомога людям у різних життєвих ситуаціях для нас більш пріоритетні.
Повернемося до нових послуг у застосунку “Дія”. Нещодавно Мінцифри презентувало результати опитування, згідно із якими найзатребуванішою онлайн-послугою серед українців є оплата комуналки. Чи плануєте заводити її у “Дію”?
- Сьогодні можна сплачувати комунальні послуги через різні застосунки, платіжні системи чи кабінети — це не проблема. Проблема у іншому: коли бабуся, наприклад, сплачує онлайн або допомогли родичі підключити автоматичне списання коштів за комуналку, а вона отримує квитанцію із начебто заборгованістю. А в неї немає боргу — це просто несинхронізація інформації. Для неї ж це стрес, вона не розуміє, що відбувається. Ми хочемо допомогти вирішити це питання. А сплачувати можна і через банки — питання у синхронізації єдиного компоненту ІТ, аби люди реально актуальну інформацію отримували про свій статус сплати комунальних послуг. І це виклик, який ми точно вирішимо.
Крім того, існує запит на отримання закордонного паспорта онлайн, тобто через портал або застосунок Дія. Чи над цим працюєте?
- Для отримання закордонного паспорта все одно потрібно фізично зробити відбиток пальця і фото. Цей процес поки що буде офлайн — і це не та проблема, яку потрібно вирішувати першочергово. Першочергово — це взаємодія між реєстрами, ліквідація складних послуг, які є найпопулярнішими саме через те, що вони складні. Наприклад, зміна місця реєстрації — по суті, це одна послуга. Але тобі потрібно окремо звернутися у військкомат, потім отримати витяг про прописку, кілька разів прийти у ЦНАП. Одна послуга декомпозується на чотири — і займає багато часу.
Раніше ви анонсували нову систему сповіщення громадян про надзвичайні ситуації. Про що саме мова?
- Зараз будується нова система Мультиплекс МХ-7, і в рамках цього проєкту буде створена система сповіщення. На сьогодні цим питанням займаються Держспецзв’язку і КРРТ (Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення — ред.). Суть системи у тому, аби за необхідності у режимі реального часу сповістити всіх громадян про надзвичайні події у країні. Було рішення РНБО — і відповідно до цього рішення для початку будівництва виділяється бюджет Міністерством фінансів. Є екшн-план, як все швидко зробити протягом пів року після того, як з’явиться фінансування.
Ще про таке наболіле питання для українців: як ставитеся взагалі до продажу SIM-карт за паспортом?
- Передусім необхідно визначити, в чому полягає проблема, яку пропонується вирішити через продаж SIM-карт за паспортом. Очевидно, що це ідентифікація користувачів під час видавання кредитів. Одним із можливих рішень є перевірка фінансовими установами факту нещодавного відновлених номерів — і їхні системи, які аналізують ризики, блокуватимуть транзакції щодо отримання кредитів онлайн. Навчати населення цифровій гігієні, запускати більше цифрових сервісів і стимулювати крутими продуктами використання кваліфікованого електронного підпису, отримання id-картки.
Якщо просто зараз змусити людей за паспортом купувати SIM-карту, а водночас шахраї за підробленими документами зможуть отримати до неї доступ, у чому тоді сенс? Потрібно працювати більше з кіберполіцією. Наприклад, реальна історія, коли шахраї взяли кредит на жінку. Вони зламали її пошту, отримали копію документів, в одному з банків відкрили рахунок і оформили на неї кредит. Дуже багато було фейкової інформації, нібито для цього використали “Дію”. Але неможливо взяти документи будь-якої людини — паперові або цифрові — і піти замість неї взяти кредит, якщо немає змови між фінансовою установою і людиною. А тоді все одно, які це документи. Тому я за те, щоб вирішувати базові питання перед тим, як переходити вже до якихось таких інструментів (як купівля SIM-карток за паспортом — ред.).
"Багато компаній вже готові зайти у Дія City"
Про "Дія City". Ви казали, що маєте протилежні позиції з Мінфіном щодо податків для резидентів.
- Ми дійшли згоди. Базовий законопроєкт вже прийнятий у першому і другому читанні. І підписаний президентом. Зараз готується до другого читання податковий проєкт закону як частина екосистеми законопроєктів для Дія City.
Як збираєтеся залучати до "Дія City"? Можливо, якийсь флагман?
- Звісно, є багато компаній, які готові вже інкорпоруватися, використовувати цей податковий і правовий режим для розвитку. Але анонсувати будемо вже після другого читання і запуску проєкту. Ми хочемо, щоб наша країна розвивалася, щоб у нас була стартап-нація. І тому створюємо для цього умови, найкращу податкову систему. Робимо так, що правоохоронні органи не зможуть просто прийти і забрати все обладнання або зупинити роботу нормальної чесної ІТ-компанії. Ми вважаємо, що успішний досвід компаній, що стануть резидентами, буде найкращим стимулом для всіх інших, аби долучатися до режиму.
А якщо компанія реєструється у "Дія City" як ІТ, але виявляється нечесною і починає займатися іншим бізнесом? Чи є запобіжники?
- Звичайно, ми змоделювали різні ситуації, пропрацювали запобіжники. Все аналізується автоматично. Тобто є певні критерії, які повинна виконувати компанія. Вступ до спецрежиму максимально спрощений, а за результатами звітного періоду компанія подає аудиторський звіт за визначеними критеріями, необхідними для резидетства. Найголовніше, що ця система побудована на правилах саморегуляції. Коли є багато брендів — і вони просто не допускають виникнення якихось проблем, які можуть дискредитувати цю правову та податкову систему, створену як стимул, одну з найкращих у світі. У нас дуже свідома ІТ-спільнота — і ми впевнені, що "Дія City" у найближчі 10 років відкриє взагалі нові можливості для розвитку України.
