Проблема утилізації відходів в Україні потребує вирішення.
Тверді побутові відходи накопичуються на полігонах та стихійних звалищах і не лише займають величезну площу, а й шкодять здоров’ю людей.
Держава вже зробила певні кроки для того, щоб вирішити це питання – так, наприклад, рік тому уряд затвердив Національну стратегію управління відходами, яка передбачає значне скорочення в Україні обсягів захоронення відходів та впровадження повноцінного роздільного збирання до 2030 року.
Міністерство екології також розробило законопроект "Про відходи", який перебуває на узгодженні у центральних органах виконавчої влади. Триває робота й над іншими законопроектами, які мають дати змогу реалізувати Нацстратегію. Проте ці дії наразі є не надто ефективними - минулоріч на сміттєзвалища вивезли 93% відходів з 12 млн тонн, а відсортували лише 4%.
Провина за таку ситуацію лежить не лише на державі, а й на громадянах, які не вважають за необхідне займатися сортуванням твердих побутових відходів та не розуміють, навіщо потрібно це робити.
Чому потрібно сортувати відходи?
1. Щоб не змішувати ресурсоцінні компоненти з біологічними (мокрими)
2. Щоб не створювати нових сміттєвих звалищ
3. Щоб не виснажувати природні ресурси, а використовувати вторинну сировину для виробництва нової продукції
4. Щоб спалювати якомога менше відходів і не забруднювати повітря
5. Щоб змінювати поведінку людей – спонукати мислити екологічно, раціонально використовувати ресурси та товари, не забруднювати довкілля
Однак відповідальність за відходи мусять нести також й виробники продукції. Одним із найбільш ефективних інструментів, які дозволяють вирішити проблему накопичення у країні великих обсягів відходів у світі вважається система розширеної відповідальності виробника (РВВ). Вона вже діє у ЄС і довела свою ефективність - у деяких країнах завдяки їй збирають до 80% відходів упаковання. В Україні цю систему лише починають впроваджувати. Зокрема, у пілотному проекті у Вишгороді. Що це таке і як працює?
