Чому в "Резерв+" з'явився статус "оперативний резерв": чи потрібно йти до ТЦК та як це вплине на бронь

Останніми днями українські військовозобов’язані почали масово повідомляти про появу в мобільному застосунку «Резерв+» нового статусу — «оперативний резерв». Ця ситуація викликала жваві дискусії та занепокоєння, адже з’явилася інформація, що така позначка може стати перешкодою для отримання бронювання на підприємствах.

ТСН.ua зібрав усі подробиці стосовно цього питання.

Чому статус «оперативний резерв» викликав занепокоєння

За словами юристки Тетяни Потапової, поява цього статусу нібито може суттєво ускладнити процедуру бронювання для працівників критично важливих сфер. Вона зазначає, що за чинними правилами бронюванню підлягають лише військовозобов’язані, тоді як резервісти до цієї категорії формально не належать.

«У такому разі людину неможливо забронювати, адже це не передбачено чинними правилами. Звернень дуже багато. Хочу вірити, що це помилка системи, а не навмисне втручання», — наголосила Потапова.

У мережі та ЗМІ почали поширюватися побоювання, що навіть працівники оборонних чи енергетичних підприємств не зможуть отримати законну відстрочку, якщо система зафіксує їх як частину оперативного резерву.

Що кажуть у Міноборони

У Міністерстві оборони України поспішили заспокоїти громадян. Представники відомства пояснили, що позначка «оперативний резерв» не є новим оновленням системи — вона відображалася в базі даних і раніше.

«До оперативного резерву можуть бути віднесені громадяни, зокрема після строкової служби або в інших передбачених законом випадках. Наразі йдеться про відносно невелику кількість людей, ця категорія не є масовою», — підкреслили у Міноборони.

У відомстві також додали, що жодних змін у функціоналі застосунку, які б навмисно блокували бронювання, не запроваджувалося. Всі процеси регулюються чинними нормативними актами. Громадянам, які вважають свій статус некоректним, радять не поспішати до ТЦК, а скористатися цифровими інструментами.

«Якщо у вас виникають запитання щодо свого статусу в Резерв+ і його коректності, радимо звернутися до служби підтримки через меню застосунку — там допоможуть перевірити конкретну ситуацію та нададуть пояснення», — зазначили у відомстві.

Кого зараховують до оперативного резерву: думка адвоката

Адвокатка Марина Бекало у коментарі для ТСН.ua детально роз’яснила механізм формування оперативного резерву. За її словами, цей статус присвоюється громадянам, які вже мають певний військовий досвід або спеціальну підготовку.

Як пояснила Бекало, до цієї категорії відносяться особи, які:

• мають досвід участі в бойових діях;

• проходили строкову військову службу;

• закінчили базову загальновійськову підготовку (БЗВП) або навчальні збори;

• мають дефіцитну військову спеціальність.

«Такі особи призначаються для доукомплектування органів військового управління та бойових частин ЗСУ. Також до резерву можуть включати військовозобов’язаних віком від 45 до 60 років, які зараховуються до територіального резерву для потреб ТрО. Така позначка в Резерв+ означає, що людина тепер має статус резервіста», — резюмувала адвокатка.

Мобілізація в Україні — останні новини

Нагадаємо, в Україні під час воєнного стану та загальної мобілізації територіальні центри комплектування можуть оголошувати військовозобов’язаних у розшук за порушення правил військового обліку або законодавства про мобілізацію.

Дізнатися причину такого рішення можна, звернувшись до районного ТЦК або до відділку Національної поліції. Осіб, які перебувають у розшуку, можуть затримати та доставити до ТЦК для складання адміністративного протоколу.

Зняття з розшуку відбувається після розгляду справи: у разі підтвердження порушення складається протокол, а за його відсутності — провадження закривається відповідною постановою.

Також, в Україні законодавством визначено чіткі строки адміністративного затримання громадян, зокрема і у випадках порушення правил мобілізації.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, тривалість такого затримання не може перевищувати трьох годин. Лише у виняткових випадках, передбачених законом, цей термін може бути продовжений до 72 годин.

Водночас утримання особи в територіальних центрах комплектування понад встановлений термін можливе лише за рішенням суду або правоохоронних органів, інакше це може розцінюватися як незаконне обмеження волі.