Чому в ТЦК забирають телефони: військком порівняв мобілізацію 2022 і 2026 років

Порівнювати черги добровольців на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році з мобілізаційними процесами 2025-2026 років — абсолютно некоректно. Нинішня мобілізація має примусовий характер, оскільки вмотивовані громадяни обирають шлях рекрутингу.

Таку заяву зробив начальник групи комунікацій Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін, коментуючи слова уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця про «системну кризу» в центрах комплектування, повідомляє «Радіо Свобода».

Представник ТЦК наголосив на фундаментальній різниці між періодами війни. Якщо у 2022 році скарги громадян стосувалися переважно відмов у мобілізації, то зараз ситуація змінилася дзеркально.

«Мобілізація в ці роки — це два абсолютно різних процеси, це потрібно розуміти. Фактично весь 2022 рік — це були добровольці, принаймні на першому етапі — однозначно. У другій половині року, якщо це були не добровольці, то люди приходили за повістками та призивалися за мобілізацією», — зазначив Істомін.

За його словами, у реаліях 2025-2026 років добровольці йдуть до війська через механізми рекрутингу, обираючи конкретні підрозділи. Натомість загальна мобілізація, яку здійснюють ТЦК, за визначенням не є добровільною.

«Порівнювати 2025 рік і 2022-й, як на мене, це дещо навіть дивно», — підкреслив військовий.

Чому в ТЦК забирають телефони

Істомін також прокоментував одну з найпоширеніших претензій суспільства та правозахисників — вилучення мобільних телефонів у мобілізованих на території збірних пунктів. Він пояснив, що централізованої вказівки щодо цього не було, однак практика виникла як вимушений захід безпеки.

Причиною стали дії самих громадян, які почали проводити прямі трансляції та публікувати відео зі збірних пунктів, фактично розкриваючи ворогу координати військових об’єктів.

«Почалося це після того, як громадяни почали відверто публікувати відео навіть з території збірних пунктів, повідомляючи в соцмережах, де вони зараз перебувають, що, м’яко кажучи, створювало незручну ситуацію з безпекової точки зору», — пояснив речник.

Він нагадав, що після таких публікацій ворог завдавав ударів дронами по об’єктах ТЦК у Полтаві та Кременчуці.

Коментуючи закиди Дмитра Лубінця щодо порушення прав людини та «ганебних випадків», Істомін закликав не узагальнювати окремі інциденти на всю систему комплектування ЗСУ.

«Ви кажете про те, що адвокату зламали ногу, але це не означає, що в усіх ТЦК адвокатам ламають ногу. Це одиничний випадок на фоні сотень тисяч інших випадків», — заявив він.

Представник ТЦК також звернувся до критиків із проханням не лише констатувати проблеми, а й пропонувати реальні механізми їх вирішення в умовах війни.

«Я дуже часто чую критику — як не потрібно робити, але чомусь не бачу пропозицій, як потрібно це зробити, щоб це всіх влаштовувало. Як зробити ці 90% комплектування війська так, як пропонує пан Лубінець?» — резюмував Істомін.

Що передувало

Нагадаємо, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час засідання Тимчасової слідчої комісії парламенту заявив про різке зростання кількості скарг громадян на дії територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За його словами, від початку повномасштабного вторгнення кількість офіційних звернень до Офісу омбудсмана зросла у 333 рази: якщо 2022 року надійшло 18 скарг, то 2023-го — 514, 2024-го — 3312, а 2025 року — вже 6127. Окрім цього, додатково фіксується ще понад п’ять тисяч повідомлень на підставі публікацій у медіа та соцмережах.

Лубінець звернув увагу на проблему відсутності відеофіксації під час мобілізаційних заходів. За його словами, не всі групи оповіщення забезпечені бодикамерами, а під час перевірок часто з’ясовується, що пристрої були вимкнені, несправні або взагалі не видавалися. Омбудсман закликав забезпечити обов’язкову наявність і використання бодикамер.

За результатами звернень 2025 року вже розпочато 34 кримінальні провадження щодо представників ТЦК та ініційовано щонайменше 60 службових розслідувань.

Окремо омбудсман повідомив про понад 1700 звернень щодо порушень під час проходження військово-лікарських комісій. Серед найпоширеніших проблем — формальний або надто швидкий розгляд справ, відсутність належного медичного огляду та ухвалення рішень без належного обґрунтування.

Лубінець також наголосив, що працівники ТЦК не мають права затримувати чи утримувати громадян, а практика вилучення мобільних телефонів викликає занепокоєння, оскільки родичі тимчасово втрачають зв’язок із мобілізованими.

Він підкреслив, що навіть в умовах війни права людини мають залишатися гарантованими, а відповідальність за порушення — неминучою.