Чому в українських школах скорочують 10-12 класи: у МОН назвали головну причину

В Україні триває масштабна шкільна реформа, через яку в деяких громадах виникають тимчасові проблеми з доступністю навчання у 10-12 класах. Водночас держава створює нову мережу академічних ліцеїв, щоб гарантувати кожній дитині можливість здобути повну загальну середню освіту.

Про причини скорочення старших класів та шляхи розв’язання цієї ситуації пише Суспільне з посиланням на роз’яснення МОН.

Формування мережі ліцеїв

За словами міністра освіти Оксена Лісового, понад 80% громад уже сформували свої мережі закладів для старшокласників. Проте в деяких випадках ці рішення виявилися недосконалими через складну транспортну доступність навчальних закладів. Часто трапляється так, що ліцей розташований у сусідньому населеному пункті, що створює значні незручності для учнів.

Для розв’язання цієї проблеми уряд передбачив додаткове фінансування на ремонт місцевих доріг та закупівлю шкільних автобусів. Таким чином держава планує забезпечити комфортне підвезення школярів до нових навчальних закладів. Водночас реформа посилить фахову передвищу та професійну освіту, яка орієнтована на швидкий вихід молоді на ринок праці.

Перехід шкіл у статус гімназій

Повноцінний запуск реформи старшої профільної школи заплановано на перше вересня 2027 року. З цього моменту інші навчальні заклади, які раніше мали статус ліцеїв, стануть гімназіями. Вони більше не набиратимуть старшокласників, а навчатимуть дітей лише до дев’ятого класу включно.

Такі кардинальні зміни вже викликали занепокоєння серед батьків нинішніх дев’ятикласників, які не навчалися за програмою НУШ. Вони переймаються тим, чи зможуть їхні діти продовжити навчання у рідній школі. У відомстві наголошують, що попри всі виклики, інвестиції активно спрямовуються у матеріальну базу ліцеїв.

Реформа освіти — остання новини

Паралельно зі шкільною реформою Україна готується до масштабних змін у системі вищої освіти. Зокрема, бакалаврат в Україні скоротять до трьох років, а експериментальне запровадження цієї моделі розпочнеться вже у 2029 році. На постійній основі така система запрацює з 2030 року для випускників профільних ліцеїв.

Ця ініціатива дозволить молоді швидше здобувати необхідну кваліфікацію, оскільки частину базових знань вони отримуватимуть ще у школі. Базовий обсяг оновленого бакалаврату становитиме 180 кредитів ЄКТС. Це гарантуватиме збереження стандартного навчального навантаження без перевантаження студентів.

Якщо ж абітурієнт вирішить змінити свій профіль під час вступу до університету, йому доведеться проходити додатковий компенсаційний курс. Перехідний період вимагатиме від закладів вищої освіти суттєвого оновлення навчальних програм. Також очікується зміна структури магістратури, яка тепер триватиме рівно два роки.