Перейти до змісту
Чому відносини між Україною та Угорщиною "на гойдалках"
ТСН.ua

Двостороння дипломатія між Угорщиною та Україною існує вже майже 30 років. В історичному минулому — відносини обох країн не обтяжені конфліктами та проблемами.

Ще не так давно двосторонні політичні відносини між Україною та Угорщиною були урівноваженими та зразковими. Та шість років тому стався перший серйозний конфлікт, який відкрив низку питань, запустивши "ефект метелика".

Чому так склалося, що спонукало Україну заборонити в’їзд на свою територію двом угорським високопосадовцям і чи є шанс налагодити відносини між країнами сьогодні – у матеріалі ТСН.ua.

"Імперське мислення": якими політичними кульбітами Угорщина керується останні шість років

Ще у травні 2014 року, попри критику України та Польщі, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив про необхідність надати етнічним угорцям, які проживають на Закарпатті, автономію та подвійне громадянство.

В Україні на такі перші заклики відреагували з занепокоєнням: "Вимоги суперечать законодавству і не сприяють стабілізації в державі", — заявив тодішній директор департаменту інформаційної політики МЗС України Євген Перебийніс.

Слова про автономію прокоментували і в Польщі:

"Ми повинні бути обережними, щоб не підтримувати, прямо чи непрямо, проросійських сепаратистів. Слова Орбана були невчасними та недоречними", — заявив тодішній голова польського уряду Дональд Туск.

Тут почалося найцікавіше: Орбан поводився, як та примхлива пані, змінюючи свій настрій, позицію та заяви. Після виступу української та польської сторін 16 травня, голова угорського уряду висловив підтримку Україні у зв’язку з діями російської сторони:

"Територіальну цілісність України було порушено. Порушуючи міжнародне право, Росія почала діяти проти України. Ми повинні підтримати Україну в цьому питанні", — заявив Орбан.

Та в той же день, у п'ятницю, 16 травня 2014 року, в ефірі громадського телеканалу Орбан заявив:

"Україна не може бути ані стабільною, ані демократичною, якщо вона не надає меншинам, зокрема й угорцям, їхні права. А це подвійне (угорське) громадянство, групові права та автономія".

Найцікавіше, що 14 травня 2014 року міністр закордонних справ Угорщини Янош Мартоньї спробував заспокоїти українців, а також своїх європейських колег після першого заклику Орбана про автономію. Тоді Мартоньї заявив, що Угорщина не збирається вимагати автономії для етнічних угорців на Західній Україні.

Водночас, 16 травня 2014 року Віктор Орбан висловився за збільшення обсягів купівлі в Росії газу. І це попри те, що інші держави ЄС не підтримували таку практику під час активного запобігання Україною терористичних дій з російської сторони.

Тоді ж світ почав характеризувати Віктора Орбана як прихильника путінської моделі керування країною. Пізніше Будапешт не хотів приєднуватися до санкцій, які були ухвалені проти Росії. Коли ж це сталося, Орбан акцентував,  що Угорщину змусили це зробити, та ще й зі "скреготом зубів".

Партнери по ЄС довгий час не скупилися на критику в сторону угорського керманича. Так, одним із найсерйозніших "похолодань" між Брюсселем та Будапештом стало українське питання. Крім того, від 2014 року угорського прем’єр-міністра Орбана характеризували як "людину, яка згортає демократію в країні".

Закупівлю газу в Росії Угорщина продовжувала аж до сьогодні: до 2021 року в Угорщині діють два контракти з російськими постачальниками. Так, від наступного року Будапешт підписав контракт з нідерландсько-британською компанією "Shell" на постачання 250 млн кубометрів газу на рік протягом шести років.

До 2017 року Будапешт продовжував балансувати між збереженням відносин з РФ та підтримкою України. Політичний діалог між Угорщиною та Україною зазнав значного погіршення тоді, коли був ухвалений "Закон про освіту". У вересні 2017 року закон змінив підходи до викладання мовами меншин — була збільшена кількість годин викладання українською мовою. Для чинного керівництва сусідньої країни це було "ударом між ребра", і стало приводом для фокусування питань прав угорської меншини в Україні.

Якщо до вересня 2017 року Будапешт "плавав" між підтримкою України та збереженням відносин з РФ, то потім – змінив курс. Було заявлено, що угорська сторона блокуватиме співпрацю України с ЄС та НАТО, а також українські ініціативи на рівні міжнародних організацій.

"Ми можемо гарантувати, що це боляче вдарить по майбутньому України", — наголосив голова МЗС Угорщини Петер Сіятро. Тоді ж очільник МЗС Угорщини акцентував, що підписання закону тодішнім президентом Петром Порошенком – "ганебне", а Україна "може забути про інтеграцію до Європи".

Минав час, а Угорщина продовжувала наголошувати, що буде блокувати євроатлантичні прагнення України. Саме тоді заяви очільника зовнішньополітичного відомства стали схожі на спроби втручання у справи України.

У січні 2018 року Петер Сіярто заявив, що Україна готує нові обмеження щодо національних меншин. Він стверджував, що "тепер стане обов’язковим український переклад діалогів театральних виступів, а угорські газети повинні будуть публікуватися двома мовами".

Апофеозом абсурду стала заява щодо невдоволення планами Міністерства оборони України. Так, Сіярто заявив, що задум відновити військову частину в місті Берегово Закарпатської області – прямий доказ того, що "угорську громаду вважають загрозою  Києву", адже в цьому місті – висока частка угорського населення. В Міноборони України  пояснили, що цей крок необхідний через загрозу територіальній цілісності України, але це для угорського керманича не мало значення.

До того ж, у березні 2018 року, Сіярто заявив, що його країна вимагає від України внесення змін до закону про освіту та відкладання його реалізації до 2023 року.

Таке недоброзичливе ставлення та неоправдану недовіру з боку Сіярто в МЗС України пов’язали з наближенням 100-річчя розділення Австро-Угорської імперії.  Як акцентувала тодішня заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль, Угорщина щодо України керується імперським мисленням розділеної Австро-Угорської імперії. Також Зеркаль акцентувала, що однією з причин позиції Угорщини щодо України стали Тріанонські угоди, які стосувалися подальшого розділення Австро-Угорської імперії, укладені 1920 року.

"Поки уряд Орбана при владі, ми маємо працювати з тим, що є. Це все ж імперське мислення… А як вони були поділені на умовах цього договору, скільки залишилося території від Угорщини і де залишились угорці…"

Вибори-2020: угорський міністр втрутився та заступив "за червону лінію"

25 жовтня 2020 року угорський міністр закордонних справ Петер Сіярто на своїй сторінці у Facebook закликав угорців з Закарпаття підтримати на українських місцевих виборах політичну силу КМКС "Партія угорців України":

"Єдина угорська партія, КМКС, балотується на вступ до Закарпатської обласної ради. Було б погано, якби угорці залишились без представництва на рівні області".

Петер Сіярто закликав підтримати чинного мера міста Берегового Золтана Бабяка, адже той на посаду міського голови балотувався вдруге:

"Він зробив чудову роботу, було б добре, якби він міг продовжувати", — акцентував Сіярто.

Як Євросоюз відреагував на конфлікт між Україною та Угорщиною

Речник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Петер Стано закликав сторони врегулювати конфлікт. За його словами, Європейський Союз не змінить позицію щодо Києва через непорозуміння між Україною та Угорщиною. Спікер акцентував: єдине, що може зробити ЄС, це закликати сторони до врегулювання конфлікту, базуючись на цінностях ЄС та добросусідських відносин.

Що казали в МЗС України

5 листопада голова українського Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що таким чином Угорщина переступила за червону лінію:

За думкою очільника українського МЗС, категорично неприйнятно, коли представник однієї країни втручається в політичні справи іншої:

"За усіх моїх нормальних відносин із Петером Сіярто, мені не залишили іншого вибору, окрім як висловити обурення за втручання. Ми досягнули багато результатів в українсько-угорських відносинах, але вибори – це такий емоційно-заряджений процес, що трохи не витримали нерви у наших угорських колег. Один крок вони заступили за червону лінію".

Відео Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба про вибори у США, безвіз з ЄС та партію угорців на Закарпатті

Більше як половина українців бояться втратити безвіз. Таке опитування провела соціологічна група "Рейтинг". І причини цього страху вже не якісь абстрактні, а конкретні. Європейців стурбувало рішення Конституційного Суду щодо незаконного збагачення. Чи захищений безвізовий режим із Євросоюзом – ми обговоримо з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.  

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба про вибори у США, безвіз з ЄС та партію угорців на Закарпатті

Після заклику Петера Сіярто підтримати політичну силу "Партія угорців України", Україна заборонила в’їзд на свою територію двом угорським високопосадовцям, які брали участь у цій агітації.

"Жалюгідна" заборона: як Сіярто прокоментував рішення України

Міністр закордонних справ Угорщини назвав рішення України на в’їзд посадовців "жалюгідним і безглуздим".  Сіярто впевнений, що таким чином Україна зробила "недружні кроки" щодо Угорщини:

"Цим Україна надсилає меседж, що вона відмовилася від підтримки Угорщиною своїх зусиль щодо євроатлантичної інтеграції".

Україна—Угорщина: які відносини маємо сьогодні

Заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, який опікується зовнішньополітичними питаннями, розповів про плани України у питанні врегулювання конфлікту та перезавантаження відносин з Угорщиною

Відео Україна та Угорщина укладуть джентельменську угоду

В інтерв’ю ТСН.ua заступник керівника ОПУ Ігор Жовква розповів, що, можливо, Володимир Зеленський і Віктор Орбан підпишуть цей документ   

Україна та Угорщина укладуть джентельменську угоду

Ігор Жовква зазначив, що Україна очікує, що у ній йтиметься про зняття блокування з боку Угорщини проведення Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні.

"Дійсно, на сьогодні питання відповідної позиції Угорщини в НАТО, і, на жаль, іноді в ЄС, залишається. Як домогтися зняття цього блокування? Ви напевно чули позицію генсека НАТО про те, що це двостороннє питання України і Угорщини. І це дійсно двосторонні питання двох наших держав. Виносити це на міжнародний загал, або наприклад в таку інституцію, як Північноатлантичний альянс, контрпродуктивно, до речі і для самої Угорщини. І це слід визнати. Тому будемо намагатися вирішувати це питання на двосторонньому рівні. Знаєте, я вірю, що нам це вдасться і питання блокування буде знято. Якщо переходити до відносин з НАТО, то активна участь України в інституціях НАТО, у прийнятті відповідних рішень — здобуток не лише для України, а й для всіх членів Альянсу", — говорить заступник керівника ОПУ. 

Стало відомо що 27 січня Петер Сіярто відвідає Україну з робочим візитом. Зазначається, що Кулеба та Сіярто проведуть переговори щодо українсько-угорських відносин, обговорять подальші кроки для зміцнення довіри у взаєминах і реалізації потенціалу співпраці двох країн.