Чума, віспа, сибірка: у землі та спецлабораторіях приховані загрози, страшніші за китайський коронавірус

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Українці також ризикують зіштовхнутися з новими штамами давно забутих хвороб.

Поки весь світ, затамувавши подих, стежить за атакою коронавірусу, людям продовжують загрожувати й інші, подекуди значно більш небезпечні хвороби. Прогнози лікарів відверто лякають: прокинутися можуть середньовічні чума та віспа, а також жовта пропасниця і сибірка, які вважалися подоланими, бо Україні та в світі досі є заповідники збудників, а бацили мутують та іноді навіть "тікають" із секретних лабораторій, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

Село Мінайлівка, Одещина – всі рогаті тут під пильним контролем, бо два роки тому підняли на вуха всю Україну страшним словом "сибірка". Її збудник зберігає резистентність протягом 200 років, тож навіть давно переможена хвороба повернулася і вразила п’ятьох людей. Сільський голова тепер точно знає симптоми страшної недуги. А почалося все банально: в одному дворі захворіла корова, худобу вирішили добити, аби м’ясо не пропало. "Були ознаки захворювання, вона запросила ще 5 чоловік – це сусіди. І вони забивали цю тварину", - розповів начальник управління Головного управління держпродспоживслужби в Одеській області Володимир Гіска. Невдовзі почали з’являтися симптоми. "Подивився хворого – була яскрава клініка сибірської виразки, пам’ять зберіг іще з інституту", - каже головний лікар Саратської центральної районної лікарні Євген Нагнойний.

Відео Історія хвороби: як боролися із сибіркою та чи може вірус знову "втекти" з лабораторії

Поки весь світ, затамувавши подих, слідкує за атакою короновірусу, ТСН вирішила поцікавитися, які ще хвороби загрожують нам. Прогнози лікарів відверто лякають: прокинутися можуть середньовічні чума та віспа, а також жовта лихоманка і сибірка, які вважалися подоланими. В Україні і в світі досі є заповідники збудників.  

Історія хвороби: як боролися із сибіркою та чи може вірус знову "втекти" з лабораторії

Шкірна форма – найлегша, летальність 50%. Важка – це коли людина ковтає спори сибірки з молоком чи м'ясом, така форма вбиває 9 з 10. Звідки прийшла напасть, яку до цього лікарі бачили тільки в підручниках, розповіли у ветслужбі – заразилися від тварини. Лише в Одеській області нараховується 430 потенційно небезпечних об’єктів, де тварини можуть підчепити захворювання, а загалом по Україні таких – більше 3,5 тисяч. Де наступного разу вилізе хвороба – не передбачиш. Вона може "прорости" із травою, яку з'їсть худоба. "Ця спора – вона дуже міцна, покрита спеціальною оболонкою. 110 градусів і потрібно десь 40-50 хвилин, щоби вбити цю спору", - каже Володимир Гіска.

Суми, лікар-інфекціоніст розповідає, що в області є щонайменше 20 скотомогильників із сибіркою, і жоден не позначений. "Де вони знаходяться, я думаю, що ніхто не знає. Воно мало бути огороджено. Там заборонений випас тварин, мало бути заборонено викошування трав, воно мало охоронятися", - каже Микола Чемич. Чуму та холеру так давно не бачили в Україні, що найсвіжішому захисному костюму в Сумському інфекційному відділені – вже майже півстоліття. Нині хвороба спочиває на кладовищах, які розкидані по всій Україні – в Одесі чи не найбільше. Там у ХІХ столітті померли 2,5 тисячі жителів – десята частина 25-тисячного міста. "Це була страшна катастрофа для Одеси", - визнає історик Дмитро Жданов.

Фотогалерея Стан інфекційного відділення районної лікарні міста Хуст Закарпатської області (4 фото)

За його словами, коштовності та особисті речі хворих тоді утилізували. "Золоті прикраси, все це ніхто не міг взяти, бо можна було заразитися чумою", - каже дослідник. Чумне золото досі не дає спокою мисливцям за скарбами. Дмитро Жданов здивувався, коли почув, що навіть офіційні археологи подали запит розкопати чумний некрополь. "Щоб  тут проводити якісь досліди", - каже він. Учені заспокоюють: чуми тут вже немає. "Якщо людину поховали, ви прийдете через рік на цю могилу – там вже нічого не буде", - наполягає лікар-інфекціоніст Юрій Жигарєв. Ця хвороба не така живуча, як сибірка. Плюс від неї давно винайшли антибіотики. 

Так вважали, аж поки на Мадагаскарі 2015-го не почалася нова епідемія – тамтешня чума не реагує на деякі класичні ліки. І це дуже погана тенденція. "Простими словами, бактерія просто вчиться випльовувати те, що їй не подобається, і вона таким чином може випльовувати один антибіотик, і те саме вона може робити із супер новим антибіотиком", - пояснює мікробіолог Олена Лівінська. Юрій Жигарєв підтверджує: кожна страшна хвороба минулого може мутувати – і людство раптом отримає новий штам, стійкий до відомих ліків. Про віспу в медичних колах не згадували останні 30 років – останні щепленні провели в СРСР народженим у 1981 році, а останній хворий був зафіксований в Індії ще в 1970-х. Однак американці продовжують виділяти мільйони доларів на нові ліки проти віспи, бо немає гарантій того, що ця хвороба не воскресне.

Є й примірники вірусу: офіційно, під сімома замками, у двох лабораторіях двох наддержав. "Я знаю, що зберігається банк вакцин і збудників у Росії та в Америці", - каже старший науковий співробітник Української військової медичної академії Валентин Нарожнов. Він іще в радянський час працював в подібних лабораторіях – там не просто досліджували віруси і виготовляли вакцини, а вдосконалювали патогенний мікроорганізм і робили ідеального вбивцю – біологічну зброю. "Ці штами були вироблені не для того, щоби вбивати старих і маленьких, а репродуктивний вік – від 17 і до 50 років", - розповів науковець.

У 1979 року в Росії такий ідеальний вбивця через неуважність лаборантів вирвався з лабораторії і цілою хмарою пішов на місто Свєрдловськ, нині Єкатеренбург. Загинуло, за різними даними, від 100 до 500 осіб. "Сибірська виразка, сильним штам утік. Але сибірська виразка чим добра – вона від людини до людини не передається", - розповів Валентин Нарожнов. Інакше загиблих було б в рази більше.

Кореспондентка ТСН Тетяна Штан

Залиште свій коментар

Вибір редакції