Дефіцит кадрів: до України можуть пустити іноземців з "ризикових" країн

В Україні можуть змінити підхід до працевлаштування іноземців, зокрема переглянути перелік так званих «ризикових» країн. Відповідні доручення уже отримали профільні органи після наради щодо співпраці з африканськими державами.

Відповідну заяву зробив керівник Офісу президента Кирило Буданов. ТСН.ua зібрав деталі.

Що планують в Офісі президента

Керівник Офісу президента Кирило Буданов зазначив, що наразі розглядається можливість пом’якшення чинних обмежень для іноземних працівників. Водночас він підкреслив, що такі зміни пов’язані з низкою безпекових і соціальних ризиків.

За його словами, відповідне питання порушили під час наради щодо розвитку співпраці з країнами Африки. Як результат, Міністерству закордонних справ і Службі безпеки доручили підготувати пропозиції щодо змін.

Це може дозволити бізнесу частково вирішити проблему дефіциту кадрів. Водночас Буданов визнав наявність ризиків, зокрема випадків, коли іноземці оформлюють документи лише для в’їзду до України, а потім залишають роботодавців.

«Вони заїжджають сюди, отримали посвідку і вперед… Ви ж стикалися з проблемами, коли певні робітники приїхали до вас, ви їх зареєстрували, і вони наступного дня сказали: „До побачення“. Я вам навіть скажу по прикладу іноземного нашого легіону, який ми створювали — те саме», — зазначив очільник Офісу президента.

Як це працюватиме

Один із ключових викликів — відсутність механізму, який би дозволив роботодавцям контролювати перебування працівника у країні протягом усього терміну дії документів. Через це компанії не можуть нести повну юридичну відповідальність за іноземців.

За словами Буданова, нинішні процедури легалізації часто використовуються не як інструмент регулювання ринку праці, а як джерело наповнення бюджету.

«Два чи три тижні тому проводив велику нараду щодо наших відносин з Африкою. Вона порушила якраз ваше питання, причому теж непрогнозовано. І протокольним рішенням було Міністерству закордонних справ та Службі безпеки терміново опрацювати зміни до списку країн міграційного ризику. Тобто, можливо, частково ваше питання скоро трохи послабиться, відійде, як-то кажуть, убік», — підкреслив він.

Серед варіантів змін розглядається можливість використання досвіду інших європейських країн, зокрема Польщі. Йдеться про вдосконалення контролю за трудовими мігрантами, щоб зменшити кількість випадків, коли вони після отримання документів фактично виходять із правового поля працевлаштування.

Про які країни йдеться

Перелік держав з підвищеним міграційним ризиком використовують під час видавання українських віз та оформлення дозволів на проживання. Для їхніх громадян діють посилені процедури перевірки й погодження, що зазвичай ускладнює та подовжує процес легалізації.

Зазначений перелік закріплений у спільному наказі Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України, яким врегульовано порядок оформлення відповідних документів. Документ охоплює 70 держав, зокрема країни Азії та Африки, серед них Афганістан, Пакистан, Бангладеш, Нігерія, Ефіопія тощо.

Такий підхід використовується державою для оцінки потенційних міграційних ризиків, і за потреби цей список може переглядатися відповідними органами.

Дефіцит кадрів на ринку праці в Україні

В Україні посилюється нестача працівників, і бізнес дедалі частіше стикається з труднощами під час пошуку персоналу. За оцінками роботодавців, ця тенденція збережеться і 2026 року.

Про це свідчать результати дослідження ринку праці за участю 126 фахівців з управління персоналом, яке охоплює ситуацію 2025-го та очікування на наступний рік.

Упродовж 2025 року більшість компаній активно наймала працівників. 83% відкривали нові вакансії. Водночас 96% роботодавців підвищили зарплати, а 74% заявили про відчутний дефіцит кваліфікованих кадрів. Майже половина опитаних (46%) також зазначила, що виїзд молодих фахівців віком 18–22 роки вплинув на їхню діяльність.

Найбільші труднощі бізнес має і закриттям вакансій у робітничих і технічних спеціальностях. Складно знайти і вузькопрофільних фахівців зі знанням англійської мови, а також менеджерів із продажів та керівників середньої ланки.

Серед ключових тенденцій ринку праці — дефіцит робочої сили, завищені зарплатні очікування кандидатів, вплив мобілізації, труднощі з бронюванням працівників і висока плинність кадрів.

Компанії також змушені більше інвестувати в утримання персоналу. 2025 року 94% бізнесів виплачували зарплати в повному обсязі, 86% надавали бонуси. Окрім цього, 59% роботодавців вкладали кошти в навчання працівників, а понад половину — у програми психологічної підтримки.

Водночас 94% компаній планують підвищення зарплат 2026 року, найчастіше в межах 5–15%. Понад третину (36%) мають намір розширювати штат, водночас понад половину не очікують суттєвих змін у чисельності працівників.

За словами керівниці платформи OLX Робота Марії Абдулліної, особливо активно роботодавці шукають слюсарів, зварювальників та інших фахівців технічного профілю. Водночас рівень оплати праці в цих професіях продовжує зростати.

За оцінкою експертки, конкуренція за таких працівників залишається високою, а наявність розряду або готовність здобути відповідну кваліфікацію значно підвищує шанси на працевлаштування. Робітничі професії можуть стати варіантом для тих, хто розглядає зміну сфери діяльності.

Абдулліна порадила роботодавцям враховувати ситуацію на ринку — аналізувати рівень зарплат, умови праці та конкуренцію в конкретному регіоні й галузі. Також важливо чітко формулювати вимоги у вакансіях і бути відкритими до залучення ширшого кола кандидатів.

Тим, хто шукає роботу, експертка радить оцінити власні навички, не відмовлятися від перекваліфікації, а також звернути увагу на робітничі спеціальності.

Чому виник дефіцит кадрів

Експертка з працевлаштування Валентина Гаврюшенко зазначила, що основними причинами дефіциту кадрів є війна, мобілізація, зовнішня міграція та демографічне старіння.

Вона зазначила, що, за даними ООН, за кордоном перебувають близько 5,3 мільйона громадян України, значна частина з яких — люди працездатного віку. Ще приблизно 700 тисяч осіб мобілізовані до Сил оборони, а частина населення залишається на тимчасово окупованих територіях. Додатково на ринок праці вплинули зміни у правилах виїзду чоловіків віком до 22 років.

Окремою проблемою є демографічне старіння кадрів у ключових галузях. Значну частку працівників у промисловості, транспорті та медицині становлять люди віком 55+, які найближчими роками виходитимуть на пенсію. Водночас молодь рідше обирає ці професії, що поглиблює кадровий розрив.

Експертка звертає увагу на парадокс ринку праці: дефіцит кадрів співіснує з безробіттям. Це пояснюється невідповідністю між навичками шукачів та потребами роботодавців.

Дисбаланс посилила релокація бізнесу до західних областей. Підприємства переїжджають, але працівники з відповідною кваліфікацією не завжди слідують за ними. Зокрема, переселенці зі сходу та центру мають досвід у промисловості, водночас на заході активно розвиваються сфери послуг, туризму та харчової промисловості.

Демографічна криза в Україні погіршується

За словами заступника директора Інституту демографії НАН України Олександра Гладуна, Україна стикається з посиленням демографічної кризи — кількість літніх людей невпинно зростає, водночас чисельність працездатного населення скорочується. Такий дисбаланс формує значний тиск на бюджет.

За його словами, збільшення частки людей старшого віку означає, що навантаження на економічно активне населення зростає. Від цього безпосередньо залежать податкові надходження, а також можливості фінансування соціальних програм.

«Відносна кількість осіб старшого віку в Україні збільшується, а разом із цим зростає навантаження на економічно активне населення. Це може впливати на податки, а через них — і на соціальні програми для будь-яких верств населення», — зазначив науковець.

Експерт пояснює, що для забезпечення пенсій і системи охорони здоров’я держава змушена буде або підвищувати податки, або скорочувати обсяги соціальних виплат.

Водночас старіння населення є глобальною тенденцією, характерною для багатьох розвинених країн. Проте в Україні ця проблема значно загострилася через війну.

Варто зазначити, що за оцінками Організації Об’єднаних Націй, до 2050 року частка молоді становитиме лише 6,6% населення — утричі менше, ніж на початку 2000-х. В абсолютних показниках йдеться про зменшення з понад 7 млн до приблизно 2,3 млн осіб віком 15–24 років.

Однак Гладун пояснює: такі прогнози треба розглядати не як остаточний вирок, а як попередження про можливі сценарії розвитку за певних умов.

Ключова проблема полягає у так званому «старінні знизу» — коли через низьку народжуваність зменшується кількість дітей і молоді. Цей процес уже має системні наслідки: скорочується кількість учнів, студентів і, зрештою, потенційних працівників на ринку праці. В довгостроковій перспективі це впливає на економічний розвиток країни.

Війна суттєво загострила ці процеси. Через міграцію, втрати населення і невизначеність щодо майбутнього демографічні оцінки залишаються нестабільними. За словами експерта, ключову роль відіграють тривалість війни, умови її закінчення, а також політика України та держав, де перебувають українці.

Навіть у разі зростання народжуваності швидких змін очікувати не варто. Демографічні процеси мають відкладений ефект: помітні зрушення у віковій структурі можливі лише через 20–30 років.

«Тобто вся демографічна політика — це гра в довгу. За рік-два ситуація не зміниться. Для її покращення має працювати довготривала та виважена соціальна й демографічна політика», — зазначив демограф.

Чи вирішить залучення мігрантів проблему

На тлі глибокої демографічної кризи в Україні активізувалися дискусії про залучення трудових мігрантів. Втім, експерти наголошують: навіть масова імміграція не здатна вирішити ключові проблеми.

За оцінкою експерта з міграційної політики Василя Воскобойника, щоб компенсувати втрати населення, Україні потрібно було б залучати до 300 тисяч мігрантів щороку. Однак ця цифра радше теоретична. До повномасштабної війни Україна щороку видавала понад 20 тисяч дозволів на працевлаштування іноземців, нині ж — менш ніж 10 тисяч. У найближчій перспективі йдеться лише про десятки тисяч працівників, а не сотні тисяч.

Водночас Україна не може конкурувати з країнами ЄС за рівнем зарплат і соціальних гарантій, а війна додатково знижує її привабливість для іноземців.

Демографиня Елла Лібанова зазначає, що ідея масового залучення іноземців до України не є бажаним сценарієм, однак за нинішніх умов вона видається майже неминучою. Вона наголошує, що масштабна післявоєнна відбудова вимагатиме значної кількості робочих рук. Найбільший попит прогнозується у сферах будівництва та реалізації інфраструктурних проєктів.

Водночас експертка підкреслює: проблема не обмежується лише питанням імміграції. Ключовими завданнями залишаються повернення українців з-за кордону та створення умов для розвитку високотехнологічної економіки. Без цього навіть масове залучення мігрантів не зможе повноцінно вирішити демографічні виклики.