До справжніх протестів справа не доходить, люди просто не схвалюють дії влади.
На Донбасі активно декомунізують міста під незадоволення місцевих та їхні спроби відстояти комуністичне минуле. Насамперед змінюють дорожні знаки та стели міст, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.
Патріотичні гасла на білбордах, пофарбовані в синьо-жовте стовпи, усюди, куди не кинь оком – українські прапори. На в'їздах у донбаські міста аж очам боляче від свіжої фарби нових архитектурних форм. Це – в'їзд у декомунізований Покровськ, колишній Красноармійськ. Місцеві ласкаво називали його "Красік", військові жартома пропонували переназвати "Хунтоармійськом".
Декомунізація Донбасу помітна, бо таблички міст та стели, часто побиті кулями та осколками – тепер новенькі, чистенькі, ціленькі, наче у звичайному мирному українському місті.
Міська рада Мирнограда –досі Димитрівська. Її мають переназвати на наступній сесії. Впершу чергу змінили назви вулицям.
"Була вулиця Артема – на сьогодні вже вулиця Центральна", - розповідає секретар міської ради Олександр Пономаренко.
Сергій нову назву міста пригадує не одразу. "Житель, як сказати, колишнього Димитрова… Мироград? А, ну так, Мирноград", - каже він.
Сьогодні його відправили проводити декомунізацію власними руками – спиляти стару назву шахти. Але зусиль витратило лише на половину роботи. "У нас інструменти поламалися, інвентар наш робочий. Через це ми повністю не можемо зняти", - каже працівник.
Прізвище Стаханова облупилося та поіржавіло. Тепер замість цих літер тут з'являться нові, з новою назвою шахти – Капітальна.
Від нової назви робітники теж не у захваті. "Мені подобається Стаханова, хай Стаханова і буде, від назви нічого не зміниться. А що сам літери спилюю, то піднаряд такий, що робити", - каже робітник.
Більш успішні роботи тривають на самій верхівці шахти. Там літери слабші – лише за дві години маківка залишається голою. Стоїть порожнім і підніжжя біля входу в шахту. Звідти забрали табличку та погруддя Стаханова. Шахтарі жартують – Стаханов перейшов на бік ворога.
"У "ДНР" поїхав, в ополчення пам'ятник. Сумувати будемо, звісно, всі до нього звикли. Його повернути на місце треба, це справжнє обличчя шахти", - кажуть гірники.
Але найбільше обурена Людмила Іванівна. В декомунізації її набільше зачіпає відсутність дешевої ковбаси. "Комуніст наш! Навіщо його зняли? У нас усе місто комуністи", - запевняє вона.
Кореспондент ТСН Наталя Нагорна