Декомунізація та критика Польщі. Чим запам'ятався В'ятрович на посаді голови Інституту пам'яті

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

На посаді він перебував п'ять із половиною років.

Кабінет міністрів звільнив голову Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича. На посаді він перебував від березня 2014 року.

ТСН пригадала, чим він запам’ятався за час своєї каденції, а ще – дізналася, що вже В’ятрович устиг забрати з робочого кабінету, а що ще допаковує.

"Я зробив, скільки зміг. Хто зможе, хай зробить більше", - із такими словами Володимир В’ятрович залишає свою посаду. Каже, рішення уряду для нього не стало новиною, тому навіть почав спаковувати речі заздалегідь.

"Отут бачите, ще павутину навіть не прибрали. Тут картина "Герої Небесної Сотні" Юрка Журавля. Дуже її люблю, забрав її додому, бо вважаю для себе її важливою", - каже В'ятрович.

Головний декомунізатор країни - так його неофіційно прозвали. В’ятрович ініціював масову зміну радянських назв - на історично українські. Часом - не без скандалів. Так, у липні цього року звернувся до Генпрокуратури щодо притягнення до відповідальності мера Харкова Геннадія Кернеса. Той повернув проспекту Григоренка стару назву - маршала Жукова.

"Маємо перед собою вже неіснуючі назви Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Комсомольськ і іншого такого багацько. За цією картою відбувалася декомунізація, тобто тут 989 помилок населених пунктів, які вже перейменовані, і, я думаю, що я її здам до Музею історії України", - говорить В'ятрович.

Відео Відставка В'ятровича: чим запам'ятався чиновник за час своєї каденції

Уряд сьогодні звільнив його за згодою сторін. В'ятрович обійняв цю посаду одразу після Революції гідності. За його активної участі в Україні відбулися декомунізація та відкриття архівів КДБ. Водночас саме з В'ятровичем пов'язують погіршення українсько-польських відносин, адже він різко критикував закони Польщі щодо волинської трагедії.  

Відставка В'ятровича: чим запам'ятався чиновник за час своєї каденції

У лютому 2017-го невідомі облили двері Інституту пам’яті кров’ю, а менш як за місяць намагалися їх підпалити. Того ж року розгорівся дипломатичний скандал із Варшавою. Поки Польща не відновить пошкоджені українські пам’ятники на своїй території, Україна - забороняє полякам шукати останки їхніх воїнів на своїй - таке постановило відомство В’ятровича.

"Партнерські стосунки мають будуватись на взаємній повазі і ця взаємна повага, між іншим, вимірюється і тим, що різницею в поглядах на минуле і вона виріюється тим, що ми не нав’язуємо своєї думки полякам і очікуємо, що і з польського боку так само не буде жодних спроб".

Також В’ятрович критично висловлювався щодо ухваленого польським Сеймом закону про криміналізацію ідеології Української повстанської армії. У провладній фракції вважають, що В'ятрович, зокрема, сприяв погіршенню стосунків між країнами.

"Почасти вживав не досить дипломатичних дефініцій щодо поляків, до громадян Польщі, другої Речі Посполитої, інших історичних подій. Але людина, яка перебуває в системі органів виконавчої влади, не має права мати приватну думку", - каже нардепка Ірина Верещук.

Ніяких антипольських настроїв не має - відстоював винятково інтереси України, твердить сам науковець:

"На жаль, ситуація в польсько-українських стосунках змінилась в односторонньому порядку саме не після того, коли В’ятрович став керівником інституту в 14-му році, а в 16-му, коли змінилася польська політична еліта, коли керівництво держави очолила права партія "Право і справедливість".

В’ятрович запевняє, що своє крісло віддає з легкістю, для наступників навіть підготував аналітичну довідку щодо стану справ в інституті. У майбутньому ж планує сісти за написання книжок.

"Сьогодні - останні підписи на документах. Як я сказав співробітникам, відтепер - лише автографи на книжках", - каже В'ятрович.

Антон Коцуконь

Залиште свій коментар

Вибір редакції