День матері: звідки свято, вплив релігії та вірші про мам
Pexels

10 травня в Україні святкують День матері.

Що за свято і коли святкують 2020 року

День матері - міжнародне свято на честь жінок, які народжували дітей. Цей день припадає на різні дати, але в основному його відзначають у другу неділю травня. 2020 року це буде 10 травня.

На відміну від Міжнародного жіночого дня, на який вітають всіх жінок та дівчат, на день матері привітання дістаються тільки матерям.

мати і дитина
Pexels

Мати завжди виконує ключову роль у вихованні дитини. Вважається, що саме вона вчить дочку чи сина всього від народження. 

Історія Дня матері

Вперше День матері встановлений офіційно Конгресом США 8 травня 1914. Після першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії та Німеччині.

Від XVII до XIX століття у Великій Британії святкували так звану Материнську неділю (англ. Mothering Sunday) — четверту неділю Великого посту, присвячену вшануванню матерів у всій країні.

1914 року президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом на честь усіх американських матерів. Після завершення Першої світової війни День матері почали відзначати і в Європі.

мати і дитинаv
Pexels

Після США другу неділю травня оголосили святом 85 країн світу.

Свято матері в Україні

В українській традиції берегиня має надважливу роль у родині.

Вперше День матері відзначили "Союз українок" Канади 1928 року. Вже через рік свято влаштували у Львові за ініціативи редакторки тижневика "Жіноча доля" Олени Кисілевської. Однак, 1939 року радянська влада заборонила таке свято.

І тільки 1990 року громадські організації домоглися повернення свята матерів.

За наказом президента України від 1999 року цей день відзначають щороку у другу неділю травня.

Вплив релігії

День матері святкують у день, який вважається місяцем Пречистої Діви Марії. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва та допомоги.

Богородиця посідає вагоме місце в релігійній свідомості українців. Це пов'язане з ментальністю та суспільним ладом. Ще здавна князі благали її про заступництво, а козаки віддавали честь і хвалу Марії за перемогу в битвах.

Як святкують в інших країнах

У США та Австралії у цей день діти готують матері сніданок, а якщо вже не живуть разом то обов’язково їдуть у гості.

Також американці чіпляють на одяг гвоздику. Якщо червону - мама жива, а якщо білу - то у цієї людини мати вже померла.

Австралійці вітають не тільки мам, а всіх жінок, які виховують дітей.

У Німеччині традиційно матерям дарують букет із 12 троянд, але не білого кольору (символ утихомирення чи смерті).

мати і дитина
Pexels

У Фінляндії на день матері дарують рослини у горщиках. Цей день офіційний вихідний у країні.

Тим часом, в Індії на День матері жінки моляться про здоров’я дітей.

Японські діти дарують мамам гвоздики (але не білі), у відповідь мами співають пісню.

Вірші про маму відомих українських поетів

У цей день мати можна привітати віршами українських поетів. Також можна привітання придумати самому - мамі буде дуже приємно.

мати і дитина
Pexels

Ліна Костенко, Мати

Вона була красуня з Катеринівки.
Було у неї п'ятеро вже вас.
Купляла вам гостинчика за гривеник,
топила піч і поралась гаразд.

Ходила в церкву, звісно, як годиться.
Галдущики сушила на тину.
Така була хороша молодиця
і мала мрію гарну і чудну.

У ті часи, страшні, аж волохаті,
коли в степах там хто не воював, -
от їй хотілось, щоб у неї в хаті
на стелі небо хтось намалював.

Вона не чула зроду про Растреллі.
Вона ходила в степ на буряки.
А от якби не сволок, а на стелі -
щоб тільки небо, небо і зірки.

Уранці глянеш - хочеться літати.
Вночі заснеш у мужа на плечі.
Де б маляра такого напитати?
Навколо ж орачі та сіячі.

Уваживши ту мрію дивовижну,
приходив небо малювать шуряк.
Вона сказала: - Перестань, бо вижену.
У тебе, - каже, - небо, як сіряк.

Якийсь художник у роки голодні
зробити небо взявся за харчі.
Були у нього пензлі боговгодні,
став на осліп, одсунув рогачі.

У нього й хмари вигинались зміями,
уже почав і сонце пломінке.
Вона сказала: - Ні, ви не зумієте.
Злізайте, - каже. - Небо не таке.

Вона тим небоа у тій хаті марила!
Вона така була ще молода!
Та якось так - то не знайшлося маляра.
Все якось так - то горе, то біда.

І вицвітали писані тарелі,
і плакав батько, і пливли роки, -
коли над нею не було вже стелі,
а тільки небо, небо і зірки...

Борис Олійник, Мати

Зупиніться, поети!
                  Чекайте, не треба...
Мати вийшла на ґанок
                  і дивиться в небо.
Мати дуже висока,
                  древніша од космосу,
На плечі в неї райдуга
                  гнеться коромислом.
Приймачі підбадьорливо
                  сиплють прогнози.
Мати мовчки ковтає
                  просолені сльози.
Мати вірить не дуже
                  професорським викладам:
Ще ж немає од серця
                  точнішого приладу.
І тривога їй кригою
                  пада на серце:
"А як з космосу чорного
                  син не повернеться?"
О, тоді він для хлопців -
                  одвічною зіркою,
Будуть пафосні вірші
                  і оклики в збірках!
Будуть довгі романи
                  й поеми, як ринви...
Лиш ніколи не буде
                  у матері сина.
І тому вона йде
                  за село, на околицю,
І стає на коліна,
                  і небові молиться.
Та не супте ви брів
                  і не хмартесь осінньо:
Мати молиться в небо...
                  на рідного сина.

Василь Симоненко, Матері

В хаті сонячній промінь косо
На долівку ляга з вікна...
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили -
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі - сила,
В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу -
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.

Я хотів би, як ти, прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.

Залиште свій коментар