Директор видавництва "Ранок" Віктор Круглов: "Україна цілком конкурентна на світовому книжковому ринку" Актуально

Навіть королі та прем'єр-міністри відвідують цю подію.

Цьогорічна участь українського книжкового десанту у Франкфуртській книжковій виставці-ярмарку стала важливим новим етапом у літературному житті країни. Наші видавці нарешті відчули в собі сили достойно репрезентувати свої літературні надбання європейській культурній спільноті. Вони якісно підготувалися до події та отримали бажані результати. Національний український стенд вражав самобутнім дизайном та сучасним оформленням. Ідея оформлення належала підрозділу культурної дипломатії МЗС України. Архітектурну концепцію розробила платформа культурних ініціатив "Ізоляція". Задум полягав у позиціонуванні України як інноваційної та креативної держави. Уперше біля українських видавничих стендів юрмилися тисячі книгарів та шанувальників книги. І вперше Україна впевнено заявила про себе на ринку перекладів та інтелектуальної власності.

Десятки потужних представників вітчизняного книговидання продемонстрували свою продукцію, літературні надбання на стометровому національному стенді. Але у складі української делегації було ще й багато видавців, які представили своїх авторів та їхні книги на окремих стендах. Серед них відзначилося видавництво "Ранок", стенд якого був розташований у зоні експозиції видавництв, що спеціалізуються на випуску дитячої та навчальної літератури.

До речі, усім учасникам книжкового ярмарку надавалася можливість розташувати на виставковій мапі свій стенд за двома принципами: відповідно до країни походження і за спеціалізацією книжкової продукції, або жанровою належністю.

За словами Віктора Круглова, директора "Ранку", колектив вирішив поставити сміливий експеримент і позмагатися за увагу колег-конкурентів та читачів на території третього павільйону, де розташувалися потужні європейські, переважно німецькі видавничі монстри, що спеціалізуються на випуску дитячої та навчальної літератури. Тим більше, що видавництво "Ранок" із цього року представляє Україну в міжнародній асоціації EEPG (European Educational Publishers Group). І, як виявилось, у своєму виборі "Ранок" не програв, адже з Франкфурта колектив видавництва повернувся натхненним та взявся до реалізації нових амбіційних видавничих проектів.

У форматі бліц-інтерв'ю Віктор Круглов поділився враженнями від участі в ярмарку.

- Ви не вперше берете участь у вагомій для міжнародного видавничого середовища події. Як би Ви охарактеризували динаміку розвитку та трансформації Франкфуртського книжкового ярмарку? Які зміни у форматі роботи впали Вам в око?

- Франкфурт, порівняно з іншими роками, трошки стиснувся. Йдеться про те, що раніше на виставці було задіяно вісім павільйонів, у яких були представлені книгарі з усього світу. Цього року працювало шість. Це пішло на користь події, бо виставка стала більш компактною. І якщо раніше її неможливо було обійти за тиждень, то зараз її неможливо обійти за п'ять днів (сміється). Але виставка стала більш сфокусованою, і це добре.

- Які основні особливості Франкфуртського ярмарку? Чому цю подію вважають ключовою для світового паблішменту, тобто видавничої справи?

- Там представлені абсолютно всі напрямки літератури та медіа, що існують на сьогодні. Серед них фікшн і нонфікшн, дитяча, навчальна, релігійна література, електронна книга, наукові книги та коміксові видання, кулінарія і навіть сувенірна та букіністична книга. Цікаво, що Франкфуртська виставка-ярмарок з виставки-продажу авторських прав поступово перетворюється на подію, яка визначає тренди для всього видавничого світу. Доказом тому може слугувати той факт, що буквально за декілька місяців після закінчення ярмарку можна одночасно в усіх країнах світу побачити одну й ту саму книгу, що була визнана найкращою у своєму жанрі, з ідентичним художнім оформленням. Ця книжка з'являється всюди: в маленьких книгарнях, мережах, на розкладках в аеропортах.

- Зважаючи на масштабність і насиченість події, яким чином відбувається підготовка до неї?

- Підготовка до Франкфуртської виставки у видавничому світі традиційно починається за шість місяців. Я можу сказати, що цього року "Ранок" про зустрічі з нашими партнерами почав домовлятися ще у липні-серпні. Адже раніше ми вже стикалися з проблемами та накладками, коли починали свій графік домовленостей у вересні. Тоді ми втратили деякі можливості та контакти. Щоб ви розуміли насиченість: на зустріч зазвичай відводиться не більш як 20-30 хвилин, бо інакше неможливо зустрітися з усіма охочими.

Це пекельна праця з дев'ятої ранку до шостої вечора, без перерви на обід. Тому для роботи на стенді потрібно мінімум 3-4 людини одночасно, бо психологічно виконувати цю роботу дуже важко. А ще зустрічі поза стендом, переговори і події, які треба відвідати. Цього року ми працювали злагоджено і задоволені результатами, адже не пропустили жодної партнерської зустрічі, провели та відвідали майже всі намічені заходи. Крім того, ми дуже прискіпливо підійшли до репрезентації видавництва "Ранок". Уперше зайняли стенд площею двадцять квадратних метрів, бо розуміли, що великий та гарно оформлений стенд є запорукою уваги відвідувачів. Доречі, ми власноруч створили не стандартний дизайн стенду. У результаті, сподіваюсь, ми отримаємо високий результат та знайдемо багато нових партнерів. Чому сподіваюся? Тому що після попередніх перемовин ми отримали до сотні пропозицій, які ще треба опрацювати.

- Чим була цікава цьогорічна Франкфуртська виставка для Вас особисто?

- На виставці зазвичай відбувається дуже багато навчальних семінарів та тренінгів, присвячених актуальним темам. Мені запам'яталися дискусії та лекції з мистецтва, про вплив книги на медіа, освітянські заходи тощо. Також, цікавими були вправи на критичне мислення, лекції про соціалізацію і навіть про екологічність підручника. Враховуючи той факт, що видавництво "Ранок" спеціалізується на навчальній літературі, я приділив багато уваги тематичним подіям. Особливо цікавим та насиченим був цикл дискусій на тему цифрової освіти та електронного контенту. Йшлося про навчальні видання, які мають цифрові додатки. Більшість подій відбувалось англійською, адже в сучасному світі вже давно звикли до того, що людина знає хоча б одну мову, яка використовується на рівні міжнародних комунікацій. Але, крім того, голосно звучали німецька, італійська, іспанська мови та, особливо, китайська. Доречі, мене вразив гігантський німецький національний стенд, на якому були представлені десятки видавництв. Зацікавили презентації, які там відбувалися. Зазначу, що німецький книжковий ринок є дуже потужним на світовому рівні. Імовірно, тому що Німеччина є одним з лідерів світової економіки. А може, розвинута книжкова галузь та велика читацька спільнота і є причинами сильної економіки країни...

- Ви цікавилися статистикою Франкфуртської книжкової виставки-ярмарку?

- Щоб зрозуміти масштаби виставки, уявіть собі місце площею 578 тисяч квадратних метрів, де за п'ять днів відбулося понад 4000 подій абсолютно різного тематичного наповнення. Різного роду дискусії, обговорення, навчальні панелі, лекції, семінари тощо. Кожен міг обрати для себе необхідне: і автори, і видавці, і дистрибутори, і дизайнери, і художники, і виробники цифрового контенту, і перекладачі та літературні агенти. Імовірно, саме насичена програма приваблює велику кількість відвідувачів. 300 тисяч відвідувачів при вартості квитка 70 євро! Працювало 7000 видавничих стендів з більше ніж ста країн. А ще треба врахувати, що деякі національні стенди експонували десятки видавництв. Крім того, на виставку акредитувалося майже 10 тисяч журналістів. Було представлено сотні тисяч, а може, й мільйонів книжок та видавничих проектів. Увесь цей масив п'ять днів жив на території виставки, яку пішки обійти було практично неможливо. По території регулярно курсував шатл-бас. Не сприйміть за докір, але дівчатам, які планують побувати на виставці та побачити її розмаїття наступного року, я б не рекомендував взувати підбори (сміється).

- Цього року видавництво "Ранок" уперше представляло український освітянський паблішмент? Які для цього були підстави?

- За правилами Європейської асоціації видавців навчальної книги країну може представляти одне, найпотужніше в жанрі навчальної літератури видавництво, яке стає членом EEPG (European Educational Publishers Group). Ця умова задекларована Статутом асоціації. EEPG – об'єднання підручникових видавництв. Завдання асоціації полягає у сприянні розвитку освітянських видавництв у Європі та поширенні серед спеціалізованих видавництв професійної інформації та нових знань, дослідженні, моніторингу та аналізі розвитку освітянської політики в Європі та у всьому світі. Видавництво "Ранок" входить до складу асоціації з 2016 року. Європейські колеги запропонували нашому видавництву взяти на себе цю почесну місію. Ми погодилися. Тим більше, що ми були готові до подібної пропозиції. "Ранок" уже багато років співпрацює з європейськими партнерами. З нашим колективом на наше запрошення неодноразово працювали німецькі та польські експерти. Ми не тільки допомагаємо навчатися та навчати наших дітей, ми самі постійно вчимося нового. Щоб бути інноваційним видавництвом, сьогодні, неможливо не враховувати глобальні тенденції. І ця робота пішла на користь видавництву, адже завдяки їй піднявся рівень менеджменту та технологічність видавничого процесу.

- Чи вважаєте Ви, що Вам вдалося зміцнити комунікації з зарубіжними колегами та партнерами?

- Насправді наша робота із зарубіжними партнерами ніколи не припиняється, ми постійно перебуваємо в комунікації, хоча виставка – це велика можливість візуально зустрітися з тими, з ким спілкуєшся онлайн. Крім того, в нас багато спільних проектів з іншими членами асоціації. До речі, я провів попередні переговори щодо організації в Україні у 2018 році навчання для всіх бажаючих вітчизняних видавців підручників за участю світових експертів та тьюторів. Сподіваюся, колеги по цеху мене підтримають.

- Цікаво, а EEPG має якісь відзнаки чи нагороди для видавців, які проголошуються під час ярмарку?

- Щороку EEPG проводить змагання на кращий навчальний контент BELMA (Best Education Learning Material Award), тобто на кращий європейський підручник. Дуже прикро, що жоден з українських підручників не був навіть номінований на цю премію. На жаль, ми не знали про цю номінацію, адже, як я казав раніше, представляємо країну лише з цього року і тільки зараз почали розбиралися в тонкощах подій виставки. Переможцем стали видавці паперових та електронних підручників зі Швеції, Польщі, Німеччини та Болгарії. Серед критеріїв оцінювання була не тільки якість навчального контенту, а й спосіб подання матеріалу, практичність підручника для сучасного життя та навіть його екологічність.

- Участь у Франкфуртському книжковому ярмарку – це велика робота і активність. Які цілі для себе ставив "Ранок"? Чи досягли ви бажаного результату?

- У нашого видавництва було декілька цілей. Франкфуртська виставка – передусім майданчик продажу авторських прав. Перш за все ми домовилися про продаж низки авторських прав на власні видання "Ранку". Угоди з партнерами передбачають пакетне обслуговування, адже всі наші продані видання друкуватимуться в Україні, а готові тиражі доправлятиме партнерам саме наше видавництво. Крім того, ми домовилися про купівлю багатьох світових видавничих ліцензій і отримали купу попередніх конвенцій. Не можу зараз точно сказати, скільки в результаті буде підписано угод, адже попереду велика робота юристів, які відпрацьовуватимуть нюанси. Це робота на декілька місяців, тому що існують ускладнення. Наприклад, нам важко пояснити партнерам, що таке підписання актів прийому-передачі. Немає в них такого поняття взагалі. А наша податкова інспекція вимагає. У них навіть угода може бути без печатки! Вони не розуміють, чому наші банки вимагають до англомовних угод переклади українською, завірені нотаріально. Насправді існує ще багато дурниць, які заважають експорту.

- Чим зумовлена така зацікавленість партнерів?

- Розцінки на друк в Україні набагато нижчі, ніж у Європі. Це стає можливим через низький рівень оплати роботи поліграфістів. Він низький навіть у порівнянні з Китаєм. Але при цьому якість кінцевого продукту не поступається європейській. Узагалі книжкова продукція в Європі коштує дуже дорого. Коли я розповів нашим німецьким партнерам про те, що підручник в Україні коштує максимум 2 євро, вони були вражені. У них у вартість книги вкладається багато витрат, у тому числі й високий відсоток інтелектуальної праці. А це гонорари авторів, художників та дизайнерів. У нас, на жаль, у цій сфері винагород практикується ощадливість. Нажаль, наші реалії диктують такі умови.

- Ви відчуваєте, що цього року Україна голосно заявила про себе на ярмарку?

- Ще й як! На виставці відбувався справжній бум, пов'язаний із кількістю видавців, які прибули з України. У багатьох були окремі стенди. Свої стенди виставляли і вітчизняні друкарні, які почали активно виходити на міжнародний ринок. І ще я б відзначив, що у Франкфурті розгорілася ціла битва за авторські права на перекладні видання українською мовою. Багато хто цікавився у мене: що це в нас таке відбувається? А відбувається те, що в Україні нарешті почали масово читати книжки українською мовою. Багато читачів керуються патріотичними мотивами і відмовляються від російськомовних текстів. Біля нашого стенду також постійно юрмилися відвідувачі. Вони дивувалися тому, що такі гарні та якісні в поліграфічному оформленні книги можна видавати в Україні. Насправді завдяки девальвації гривні Україна сьогодні має величезний експортний потенціал. І найголовніше, що ми можемо експортувати не тільки сировину, а й поліграфічні послуги. Важливо, щоб це заохочувалося на рівні державної політики.

- Які ще цікаві тенденції Ви помітили на виставці?

- Оглядаючи виставку та спостерігаючи за її подіями, я звернув увагу на припинення ейфорії від дигіталізації (пояснить), оцифровування книги. Ще років зо два тому всі казали, що закінчилась ера паперової книги. І справді, такі тенденції спостерігалися. Темпи росту ринку електронних книг подвоювалися щороку. Зараз у Європі та світі частка електронних книг вийшла на рівень насичення. У Європі це в середньому 20 % від загального обсягу. Але якщо дивитися сегментарно, то найбільшу частку – 40 % – займають академічна та наукова книга. Найменшу – художня та дитяча література, приблизно 16-17 %. Якщо раніше ця частка зростала, то сьогодні процес зупинився. Імовірно, завдяки цьому почала нешвидко, але зростати видавнича індустрія. До кола читачів долучилися і поціновувачі електронної книги. Цього року (порівняно із минулим), згідно зі статистикою, у Німеччині, наприклад, зафіксовано збільшення аудиторії користувачів паперових книг на 2,5%. На жаль, в Україні подібні дослідження не проводяться, тому ми не можемо зробити відповідні заміри.

- Яке Ваше бачення підсумків цьогорічної Франкфуртської виставки-ярмарку для України?

- До бюджету Британії, наприклад, щорічно, експорт книжок і авторських прав приносить кілька мільярдів фунтів стерлінгів. Дивлячись на результати колег, я зрозумів, що Україна цілком конкурентна на світовому книжковому ринку з нашим інтелектуальним потенціалом та якістю поліграфії. І наша державна політика має бути орієнтована на експорт інтелектуального продукту та послуг, у тому числі книги, науки, мистецтва. Саме на цьому, а не на експорті необробленого металопрокату та зерна, має будуватися державна стратегія України.

 

Анна Багрякова