Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Діти-трансгендери: психологи застерігають від поспішності у зміні статі підлітками

Причин бути невдоволеним власним тілом насправді купа.

Як реагувати, якщо син перевдягається в дівчинку, а дочка стверджує, що вона - хлопчик? Це може бути грою, маніпуляцією, але іноді й справді складним діагнозом, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

"Привіт, я Ейвері, мені сім років. Я люблю лазити по деревах, бути ніндзею, прикидуватись тваринами. І так, я трансгендер", - вітається найвідоміша у світі дитина трансгендер Ейвері Джексон з Канзас-Сіті. Торік вона потрапила на обкладинку National Geographic. "Коли мені був один рік, лікар сказав, що я хлопчик, але всередині я знала, що я дівчинка. Можливо, деякі частини тіла в мене, як у хлопчика, але це не неправильно, це нормально", - каже дитина. Зараз Ейвері розуміє, про що говорить, але в 3,5 для неї та її батьків це було загадкою. "Вона сварилася на свої статеві органи. І питала: коли я зможу відрізати це", - пригадує мама. "Я повів її до туалета за руку, аж раптом перед чоловічим туалетом вона сказала: тату, я не можу йти до чоловічого туалету. Я дівчинка, дівчата ходять до жіночого.  Я, звичайно, трохи зніяковів. Тож мої перші емоції – нерозуміння", - розповів батько.

ВідеоПерехід: сповіді батьків, яким довелося прийняти свою дитину у чужому тілі

Діти – трансгендери. Як реагувати, якщо син перевдягається у дівчинку, а дочка стверджує, що вона хлопчик? Це може бути грою, маніпуляцією, але іноді справді складним діагнозом. Сповіді тих, кому довелося прийняти своє дитя у чужому тілі – у спецпроекті "Перехід".

Перехід: сповіді батьків, яким довелося прийняти свою дитину у чужому тілі

Численні консультації з лікарями, несприйняття, але одна мить вирішила все. "Ми їхали по трасі зі швидкістю більше ста кілометрів на годину, і раптом син сказав: у Ейвері не пристігнутий ремінь, вона намагається вийти! Вона дійсно відстібнулася і смикала за двері, на щастя, двері були заблоковані, тож вона не змогла відкрити їх зсередини, але розумієте, її зараз могло б тут не бути", - каже мама. "Я зрозумів, що краще мати здорову і щасливу доньку, ніж мертвого сина", - додав батько. Відколи батьки дозволили Ейвері жити як дівчинці, депресія минула. "А це перше родинне фото, яке ми зробили після того, як її волосся трохи відросло. І різниця, те, наскільки вона щаслива, ця трохи хвалькувата поза – це настільки відрізняється від того, як вона себе поводила рік тому", - каже мама. Джексони почали відкрито розповідати про особливості своєї дитини, але виявилося, що навіть в еталонній щодо прав і свобод Америці за це цькують: Ейвері не приймали до жодної школи, а друзі та родичі відвернулися.

Психолог Марія Фабрічева переконує, що вірити зізнанням дітей про трансгендерність у такому віці варто не завжди. "Якщо до вас приходить трирічна дитина і каже: здається, я не Костя, а Олена, варто прояснити, навіщо ти хочеш бути Оленою? І може з’ясуватися, о диво, тому що сусідці Олені купили велосипед. Тому спочатку видихаємо і вчимося прояснювати", - каже фахівець. В Україні трасгендерні діти – табу. Навіть анонімні інтерв’ю для батьків – ризик отримати чорну мітку. Після кількох місяців безрезультатних пошуків ми знайшли бабусю трасгендерного хлопця, яка погодилась зустрітися. "Моєму внуку зараз 16, вперше він сказав, що він не відчуває себе дівчинкою два роки тому". Бабусю таке зізнання ошелешило. "Я винуватила своїх дітей, себе", - пригадує вона. Однак тепер вона вже нормально сприймає Машу.

У центрі міста зустрічаємо компанію підлітків, наш герой – хлопець із гітарою. "Максим, я бі. Я себе вважаю і тим, і тим", - представляється він. Друзі теж зізнаються, що не ототожнюють себе з природною статтю. Але така кількість потенційних трансгендерів серед молоді не повинна вводити в оману. "Прояви себе як трансгендера – це може бути наслідком травми. Психологічної, емоційної, сексуальної. Або психологічної гри, за котрою стоїть залучення до себе уваги або отримання бонусів ось таким способом", - каже психолог. Пошук себе в підлітковому віці – норма, тому до 25 років людина може змінити своє рішення. Костя ж упевнений, що думки не змінить, як би боляче це не було. "Я вважаю своє тіло жахливим. Воно не таке, яким би я хотів його бачити", - каже він. Аби не видавати свою біологічну стать, вже три роки він бинтує груди.Ччерез свою особливість вже змінив 11 шкіл. "Бувало таке, що в школі я по три дні навчався. У нашому суспільстві, якщо ти не виглядаєш як фіфа або брутальний мужлан – значить, ти п*дор, а п*дорів треба бити", - пояснив він. Єдине місце, де Костя почувається безпечно – дім. "Батько довго не міг звикнути, дуже злився, завжди хотів собі доньку. Мати перша прийняла мене", - каже Костя. Батьки тепер кажуть, що продовжують вчитися сприймати хлопчика у своїй дівчинці, бо головне – вміти любити не очима, а серцем.

Кореспондент ТСН Марія Шевченко

Залиште свій коментар

Вибір редакції