Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Дитячі колонії готують Україні нових кримінальних авторитетів

Перевиховання неповнолітніх злочинців не відбувається.

Із понад тисячі нині ув'язнених неповнолітніх щонайменше кожен другий після тюрми повторно скоїть злочин і знову потрапить за ґрати. В такому прогнозі єднаються правозахисники та фахівці з дитячої й підліткової злочинності, йдеться у спецпроекті ТСН "Обережно, діти".

Українські реалії

Половина дітей у колоніях України відбуває покарання за крадіжки: мобільних телефонів, велосипедів, арматури чи продуктів. Покарання за такі злочини майже однакові для дорослих і підлітків.

Законодавство України жорстке відносно дітей не так термінами ув'язнення, як відсутністю альтернативи, твердять фахівці. Замість враховувати специфіку підліткової психології, система правосуддя запроторює проблемних підлітків до ґвалтівників і убивць. Відтак тюрма не робить юнаків кращими, навпаки – за колючим дротом вони привчаються до норм життя злочинного світу та отримують кримінальний авторитет на додаток. І перестають сприймати арешт і зону як катастрофічне покарання.

За підрахунками офісу уповноваженого з прав дитини України, половина дітей, які пройшли українську в'язницю, скоюють повторний злочин і повертаються за ґрати знову. Офіційної статистики немає, бо, як твердять правозахисники, вона б зразу показала неефективність покарання дитини в подібних закладах.

Світовий досвід

У Німмечині в тюрму потрапляють лише за особливо жорстокі злочини: вбиство, садизм, зґвалтування. Позбавлення волі – це крайній захід, яким карають неповнолітнього.

До молодих злочинців віком від 14 до 21 року застосовується інше, ніж для дорослих, законодавство. Підліткові прагнуть надати шанс виправитися та зрозуміти власну помилку, тому в 80-90% випадків до в'язниці справа на доходить.

Європейці перевірили ефективність арештів і знайшли її катастрофічною: 80% підлітків продовжували коїти злочини, бо тюрма закріпляла за молодою людиною певну модель поведінки, додаючи і ефект звички. Саме цього і прагнуть позбутися на Заході, виходячи з того, що поведінка підлітків має епізодичний характер, і державі треба діяти так, щоби допомогти проблемному юнакові стати нормальним, а не безжально карати його за найдрібніші помилки.

За ненасильницькі злочини в Німеччині передбачено з десяток різновидів покарань замість вязниці. Найчастіше це примусові виправні роботи. Підлітки працюють на городі, ремонтують велосипеди чи навіть малюють графіті. Покарання можна обирати самостійно.

Поряд завжди є соціальний працівник, який намагається зрозуміти проблему правопорушника та допомогти йому.

Потрібні зміни

В України наразі лише збираються перевиховувати малолітніх крадіїв і хуліганів без колючого дроту. Для цього розробляється відповідна законодавча база.

Вона має не лише максимально ефективно для суспільства покарати злочинця, але й убезпечити його від повторного потрапляння під згубний вплив оточення, котре могло підштовхнути до першого злочину. Світовий досвід, наголошують експерти, засвідчує користь центрів реабілітації та зміни місця проживання, включно з залученням прийомних родин, де згодні взяти на перевиховання проблемну дитину.

Україна поволі змінює своє дитяче судочинство. У новому Кримінальному кодексі впроваджено спеціалізацію дитячого слідчого та дитячого прокурора. Пробують створити й окрему правоохоронну структуру з профілактики злочинів та рецидивів у неповнолітніх – так звану ювенальну міліцію.

Проте поки ці служби не працюють, вердикт українському правосуддю дають самі ув'язнені підлітки. Як кількістю злочинів, так і регулярністю повернення до в'язниці.

Відео"Обережно, діти": чому тюрма не робить правопорушників кращими

Залиште свій коментар

Вибір редакції