Діяльність гірничодобувних підприємств не могла призвести до землетрусу в Кривому Розі, - вчений Пресреліз

Можливості втручання людини в тектонічні процеси занадто малі.

На думку вченого, діяльність гірників не могла привести до підземних поштовхів.

На думку вченого, діяльність гірників не могла привести до підземних поштовхів. / © СТБ

Можливості втручання людини в тектонічні процеси в корі Землі занадто малі, щоб викликати землетрус. Діяльність підприємств гірничодобувного комплексу навіть теоретично не могла привести до підземних поштовхів у Кривому Розі в ніч на 24 червня. Таку думку висловив в.о. ректора Криворізького технічного університету, доктор технічних наук Микола Ступник.

"Масові гірничі роботи проходять на відстані декілька сотень метрів від поверхні землі. А процеси, які продовжують формування Криворізько-кременчуцького розлому, відбуваються за межами теоретично можливого втручання людини. Тому той землетрус, що стався - безумовно, природне явище", - вважає професор Микола Ступник.

За його словами, Український кристалічний щит, на якому розташована більша частина нашої країни, є малоактивною сейсмічною зоною.

"Щит не є цілісним за структурою, є кілька геологічних формацій, в яких спостерігаються зміни орієнтації порід. Це стосується і Криворізько-кременчуцького розлому, який витягнувся з півдня на північ у бік Полтавської області і залягає на значній глибині. Геологічні розриви дають про себе знати під час тектонічних процесів у корі Землі. Але якщо судити за характером загасання останніх сейсмічних поштовхів, а на відстані 20-30 кілометрів їх вже практично не було чути, то енергія такого землетрусу значно нижча, ніж в румунських Карпатах, хвилі яких розходяться на сотні кілометрів", - зазначає експерт.

Тим не менше, вважає Микола Ступник, сили землетрусу були достатні, щоб нанести шкоду підприємствам, що ведуть розробку надр.

"Якщо врахувати величину енергії, яка рухає глибинні шари земної кори, і енергії, яку людина може прикласти при використанні надр, то вони непорівнянні. Вона на два-три рази вища, ніж можливості втручання людини в тектонічні процеси. Тому землетрус міг завдати шкоди виробничій діяльності людини, а не навпаки, - зазначає Микола Ступник. - Слід враховувати ймовірність повторення землетрусів і закладати в норми проектування, будівництва та експлуатації житлових будинків, промислових будівель та інженерних відповідні поправки. Такі роботи тільки планується розпочати, вже формується Державна програма дослідження стану Криворізького залізорудного басейну. На підприємствах гірничодобувного комплексу з глибоким розумінням підходять до цієї проблеми, оскільки питання безпеки при проведенні гірничих робіт для них є першочерговим".

Як повідомлялося, в ніч на 24 червня у Кривому Розі стався землетрус магнітудою від 4 до 5 балів за шкалою Ріхтера. Постраждалих немає.


Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie