Для Клімкіна у гімназії на Закарпатті довелося задіяти перекладача з угорської мови

Для Клімкіна у гімназії на Закарпатті довелося задіяти перекладача з угорської мови

Фото: УНІАН

Міністр пообіцяв - програму переглянуть, але закон не скасують.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін на Закарпатті  спробував згладити ситуацію, розбурхану мовним законом, за яким навчання в усіх українських школах має бути державною мовою. Про це йдеться у сюжеті ТСН.19.30.

Клімкін поїхав на Закарпаття, аби домовитися про перехід шкіл на навчання українською

Клімкін поїхав на Закарпаття, аби домовитися про перехід шкіл на навчання українською

"Підсумок поїздки в Закарпаття у двох враженнях: в одній гімназії учням мої питання перекладали з української на угорську, а в іншій - учні з угорських сімей після кількох років навчання чудово розмовляють українською. Знати державну мову - не лише обов’язок. Це реальний квиток у майбутнє", - написав міністр у Twitter.

В угорській гімназії у Береговому навчаються майже 300 дітей. Українською їм викладають лише фізкультуру та захист вітчизни. Гімназисти з журналістами не спілкуються, чи то не бажають відповідати на незручні запитання, чи то взагалі не розуміють українську. Говорити погоджуються лише дві гімназистки, яких спеціально привів директор. 

"Якщо короткий вірш - знаємо. І якщо легкі слова в ньому. Бо українська мова нам іноземна і дуже тяжко", - кажуть вони.

Учитися в українських вишах жоден опитаний гімназист не планує: "Я також хочу в Угорщину, бо там більше можливостей. Більше університетів, де я кращу освіту отримаю".

Місцеві активісти радять переписати підручники та спростити програму з української. "У всіх є перша мова і на її основі потрібно вчити іноземну. Так що українську мову треба вчити як другу мову для угорців", - кажуть вони.

Міністр пообіцяв - програму переглянуть, але закон не скасують. Нині чекають висновків Венеційської комісії, чи утискає мовний закон права нацменшин.  Тим часом учні угорської гімназії з відходом делегації повернулися на уроки. Дехто пішов слухати історію України угорською. 

Нагадаємо, 5 вересня під час засідання Рада ухвалила в цілому закон України "Про освіту", яким запровадила 12-річну середню освіту. Мовою навчання у закладах освіти визначено державну. У документі передбачається, що у закладах можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською мовою, а також іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Особам, які належать до корінних народів і національних меншин України, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти. 

Румунія і Угорщина розкритикували ухвалений закон про освіту, вважаючи, що він порушує права національних меншин в Україні. Із заявами щодо українського закону виступили міністерства закордонних справ двох сусідніх країн. "Держдума" РФ підготувала заяву стосовно українського закону про освіту, в якому засудила ухвалення Верховною Радою документу. У МЗС РФ наголосили, що документ обмежує інтереси мільйонів російськомовних жителів України.

Натомість експерти Ради Європи позитивно оцінили закон про освіту в Україні. 28 вересня міністр закордонних справ України Павло Клімкін спрямував закон про освіту на розгляд Венеціанської комісії.

12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати щодо закону і за результатами ухвалила резолюцію з рекомендаціями для України. Зокрема, на думку делегатів, закон не забезпечує право нацменшин навчатися рідною мовою і істотно скорочує їхні права, що стурбувало членів Асамблеї. До того ж зазначається, що до отримання висновків Венеціанської комісії "Асамблея вважає передчасним займати визначену позицію щодо будь-яких правових питань".

Кореспондент ТСН Алла Пасс

Повʼязані теми:

Наступна публікація