Дно Каховського водосховища: росіяни знайшли новий маршрут до Запоріжжя — чи є загроза

Після руйнування Каховської ГЕС 2023 року висохле дно водосховища перетворилося на густі зарості, які нині використовуються російськими військами для спроб прихованого просування у напрямку Запоріжжя. Українські Сили оборони фіксують такі спроби від літа 2025 року.

Про це йдеться у матеріалі Радіо Свобода.

Як повідомляли Сили оборони Півдня, у районі населеного пункту Приморське російські підрозділи намагалися проникнути у фланг українських позицій через колишнє водосховище, де сформувалися хащі та очерет заввишки у кілька метрів. За даними військових, ці групи були виявлені та знищені.

Речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин зазначав, що така місцевість добре маскує пересування, хоча й проглядається за допомогою безпілотників. Водночас 4 листопада ГУР повідомило про операцію в «сірій зоні» поблизу ділянки Великі Кучугури, де було ліквідовано російських військових на відстані близько семи кілометрів від берегової лінії.

Командир батальйону 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике поле» Олег Тягнибок пояснював, що ця територія є стратегічно важливою для РФ, оскільки розглядається як найкоротший маршрут до Запоріжжя. За його словами, після невдалих спроб просування через Оріхів російські війська зосередили значні сили на Кам’янському напрямку та намагаються використовувати заросле дно водосховища для непомітного маневру.

Після сходження води територія колишнього Каховського водосховища почала швидко заростати. За словами в.о. завідувача сектора охорони природи Національного заповідника «Хортиця» Михайла Муленка, середня висота рослин нині становить 5–5,5 метра, а подекуди сягає 7 метрів. Верби й тополі активно розгалужуються, формуючи щільні зарості, у яких легко втратити орієнтацію.

Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук зазначає, що хащі, яри та балки створюють природне укриття, яке ускладнює візуальне спостереження та повний контроль дронами. За його словами, у «сірих зонах», на островах і в прибережних районах регулярно відбуваються бойові зіткнення, а обидві сторони активно мінують осушені ділянки.

Водночас співзасновник проєкту DeepState Роман Погорілий наголошує, що дно колишнього водосховища не є основним маршрутом просування російських військ. За його словами, такі спроби фіксувалися поблизу Приморського та Кам’янського, однак значного успіху вони не мали, а активніші дії противник здійснює в районі Плавнів.

Експерти вважають, що потенційні ризики існують не лише для Запорізької області, а й для прибережних територій Херсонщини та Миколаївщини, де ландшафт також зазнав суттєвих змін.

Українські військові, за їхніми словами, постійно проводять зачистки «сірих зон» і островів, щоб мінімізувати загрози прихованого проникнення ворога.