Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
До школи з 4 років й три робочі дні на тиждень для вчителів: секрети успіху нідерландських геніїв

Діти вчаться в ігровій формі і володіють трьома мовами.

Українські вчителі у рамках програми "Право на освіту" вирушили в Нідерланди, аби позичити  у світових навчальних систем найкраще, а потім відтворити все в українських школах. Нідерландська освіта відома своїми ліберальними методами. Ані дітей, які починають ходити до школи вже з чотирьох років, ані їхніх педагогів ні до чого не змушують, бо навчальний процес має приносити задоволення усім його учасникам. Разом з тим, у тамтешніх дітей одні з найкращих у Європі показників успішності, про це у сюжеті ТСН.19:30.

Ці п'ятирічні дітлахи народилися у Нідерландах в українських родинах. У школі вони одразу вчаться писати, читати, запам'ятовувати слова, хоч і не всі зрозумілі їм. Вчителі переконують, що підбирають тексти такі, щоб були зрозумілі дітям.

"Тести відомих українських письменників даються тяжко, бо там і складні слова, яких вони не знають, і події далекі від них. Для того ми вивчаємо історію. Майже всі тримовні: українською вони спілкуються в родинах, англійською або нідерландською отримують освіту. Перелаштовуватися буває непросто", - пояснює директорка школи у міста Гаага Оксана Фарима.

Відео Українські педагоги поїхали до Нідерландів, аби дізнатися секрети успіху тамтешньої системи освіти

Нідерландська освіта відома своїми ліберальними методами. Ні дітей, які починають ходити до школи вже з чотирьох років, ні їхніх педагогів ні до чого не змушують, бо навчальний процес має приносити задоволення усім його учасникам. Водночас, у тамтешніх дітей одні з найкращих у Європі показників успішності. Секрети успіху поїхали дізнаватися українські педагоги.  

Українські педагоги поїхали до Нідерландів, аби дізнатися секрети успіху тамтешньої системи освіти

Не перевантажувати дітей - головний принцип нідерландської освіти. Вона починається, щойно дитині виповнюється чотири роки. Те, що у нас називають молодшою і середньою школою, тут єдиний навчальний процес і триває до 12 років. В основі навчання - ігровий принцип. Розпорядок дня цих школярів у картинках.

"Вони бачать, що робитимуть упродовж дня. Порядок дії - зліва направо, так вони розуміють, як читати. Така собі інтегрована гра", - пояснюють педагоги. 

Розкидані посеред шкільного коридору речі - це навчальна зона. На ній діти спілкуються, граючись в магазин, вчаться рахувати і бути дорослими. Відповідати за свої вчинки і прибирати за собою, бо розкладати речі на місця за них тут не ніхто буде. "Ми намагаємося створити реальність, аби діти розуміли, що таке відповідальність", - пояснюють у школі. 

Вчителі тут працюють тричі на тиждень і, гарантує директор, держава їх забезпечує усім необхідним для навчального процесу. Самі нічого не докуповують, плани уроків не переписують, зошити вдома не перевіряють.

"Дуже хотілося б перейняти відсутність системи насильства над дитиною і над вчителями. Коли на вчителя не тисне методист, директор, просто є програма - вона вже багаторічна. Їм щастить, вони не живуть від реформи до реформи так, як наші вчителі", - зазначає кураторка проєкту "Право на освіту", телеведуча Наталія Мосейчук.

За словами Юлії Бровінської, керівниці благодійної організації "Фонд Максима Сепанова", для того, щоб вчителі змінювалися, треба, аби вони мали приклад. І дуже важливим у цьому процесі є обмін досвідом.

Своєю чергою, українські вчителі зауважують, що їх поєднує з нідерландськими колегами більше речей, ніж вони думали.

"Є своя специфіка, звичайно, але в глобальному плані якщо дивитися, то проблеми такі ж самі. Це діти, не зацікавлені навчанням, певні підходи потрібно реалізовувати, ті ж самі мобільні телефони - проблеми, що вони граються весь час", - розповідає вчитель фізики Сергій Петрович.

Інша українська вчителька Надія Весніна хоче вже якнайшвидше повернутися додому. Вона мріє розказати колегам, як по-новому можна облаштувати сенсорні кімнати для занять із дітками з особливостями розумового розвитку.

"Поширити серед наших вчителів, які можуть також застосовувати на своїх уроках якісь вправи, обладнання елементарне, не те, що потребую чималих коштів", - каже вона. 

Та найголовніше, зізнаються українські вчителі, вони зрозуміли, що і самі мають чим поділитися. Тож наступного року налаштовані приїхати уже не як слухачі, а як спікери.

Кореспондентка ТСН Ольга Нескородяна.

Залиште свій коментар

Вибір редакції