Родичів повинні пускати до реанімацій.
Хоч, за наказом МОЗ, лікарі не мають права не пускати рідних до реанімацій, іноді лікарі продовжують відмовляти. Чому так стається і чому важливо, аби батьки мали змогу бути поряд зі своїми дітьми в найкритичніший час, у сюжеті Сніданку з 1+1.
Відео, яке з'явилося у мережі, з веселим та усміхненим хлопчиною Олексієм Матківським виклала його сестра після його смерті брата. Від січня хлопчик лежав у лікарні Охматдит із діагнозом лейкемія. Поруч із ним завжди була мама. Увечері 19 травня стан Олексія різко погіршився.
Через карантин батьків до реанімації пускали лише у відведені години. "Коли я прийшла, четвертої не було. Мені вже сказали, що його ввели в медикаментозний сон, підключили до апарату ШВЛ. На запитання, чи можна зайти до нього, відповіли, що — ні. Зараз думаю, що це була чистої води маніпуляція, аби я не пройшла. Я, розумієте, не з тих мам, які будуть ламати двері, на жаль. Я зараз про це дуже шкодую. Якби я тоді залишилася, було б все по-іншому", - каже жінка.
Історії батьків, яких не пускають до реанімацію до рідної дитини, виникають з року в рік. За даними дослідження про "Відкриті реанімації", по-справжньому наказ від МОЗ пускати батьків у світ, закритий від усіх, спрацьовує лише в п'ятій частині лікарень.
Анастасія Леухіна 16 років тому так само в останні хвилини життя свого триденного сина провела "перед зачиненими дверима". Саме Анастасія посприяла появі відкритих реанімацій, аби допомогти іншим не стояти в коридорах перед написами "вхід заборонено".
"Мені взагалі не зрозуміло, для кого мама може становити ризик взагалі? Як на мене, це була якась бюрократична, нелюдяна позиція лікаря. Мені просто дуже боляче, що 21 століття надворі, а це все ще відбувається", - каже жінка.
Тепер мами сподіваються лише на те, що ця історія вчергове дасть зрозуміти лікарям надважливість рідних бути поряд.