Пластиковий світ. Шлях пляшки від виробництва до смітника або перероблення

Досі ніхто не може сказати достеменно, скільки років розкладається пластик – сотню чи кілька сотень. Проте планету можна врятувати від надмірного забруднення, використовуючи його повторно.

Незважаючи на те, що культура сортування відходів в Україні ще не на високому рівні, все більше громадян стають уважнішими до проблем довкілля та починають відокремлювати вторинні відходи, у тому числі – пластик.

Зазвичай відсортовувати пластик починають саме з пластикових пляшок, які виготовляються з поліетилентерефталату (ПЕТ, англ. PET). Вони є найбільш поширеними в Україні, зазначив експерт Роман Пучко. 

РЕТ – це харчовий пластик. Він виробляється з первинних гранул, які отримують із нафти. Зазвичай великі компанії, які виготовляють напої, налаштовують виробництво і самих пляшок.

ВідеоМешканці української "хрущівки" перетворили сортування сміття на заробіток

Щорічно українці викидають на полігони до 14 мільйонів тон відходів. Половина з цього - цінна вторинна сировина, яку можна переробити і продати. Мешканці будинку в Києві вже заробили на такому смітті 5200 гривень. ТСН.Тиждень дослідив, як правильно сортувати сміття та як заробити на вторинній сировині. 

Мешканці української "хрущівки" перетворили сортування сміття на заробіток

Пляшки виготовляють на спеціальних автоматизованих агрегатах, які навіть не потребують втручання людини. Спочатку з гранульованої сировини роблять так звану преформу – невелику за розмірами, товстостінну заготовку з повністю сформованим горлечком. На наступному етапі преформу нагрівають, вставляють у спеціальну форму та видувають за допомогою повітря, випущеного під високим тиском. Потім у готові пляшки розливають напої або інші продукти.

На виготовлення однієї літрової пляшки йде 250 мл нафти і 3 л води. Ці дані отримали, враховуючи весь цикл виробництва, – від видобутку нафти до отримання готового продукту. Подальша ж доля пляшки залежить від споживача. Якщо він викине її у загальний сміттєвий контейнер, то пляшка зрештою опиниться на полігоні, і може бути захоронена разом із іншими невідсортованими відходами, або ж здана на вторинне перероблення і використана для виготовлення інших матеріалів і речей з них.

Досі ніхто не може сказати достеменно, скільки років розкладається така пляшка – сотню чи кілька сотень. На сьогодні ще не пройшло стільки часу, аби бодай перша пляшка могла розкластися.

пластик, сміття, інфографіка_2

Втім, у розвинених країнах Європи вже давно усвідомили, що відходи пластику так само, як інші відходи (папір, скло, метал тощо) потрібно максимально використовувати у виробництві як сировину. Окрім власне повторного виробництва тієї ж таки тари, вторинні ПЕТ-відходи використовуються для виробництва одягу (синтетичне волокно поліестер), взуття, сумок, аксесуарів, парканів, лавочок тощо.

Якщо говорити конкретно про повторне використання відходів пластику, то усвідомлення необхідності розвивати відповідні технології і будувати потужності з перероблення прийшло тоді, коли полімери стали вироблятися у значних обсягах.

Зрештою, європейські країни почали регулювати власне законодавство, а Європарламент – виписувати загальні для всіх країн ЄС норми. У 90-ті роки Німеччина стала першою країною, в якій були розроблені і реалізовані норми утилізації та вторинної переробки саме полімерних відходів. Згодом концепції збирання і їхнього вторинного використання розробили й інші країни.

ВідеоУ Нідерландах створили кросівки з жувальної гумки

Матеріал для взуття збирали просто на вулицях Амстердама. Потім гумку переробляли на синтетичний каучук і робили з нього підошви. Виробники запевняють – така гума нічим не поступається традиційній. На виготовлення однієї пари кросівок йде чверть кілограма жуйки.

У Нідерландах створили кросівки з жувальної гумки

А загалом це вписується у стратегію, яку обрав ЄС на майбутнє, – циклічна економіка, яка передбачає максимальну переробку відходів виробництва. До 2035 року на захоронення має потрапляти не більш ніж 10% відходів.

Наразі у Європі є різні підходи до того, аби стимулювати перероблення вторинних відходів і зокрема – пластику. У деяких країнах впроваджена депозитна система, коли ціна пляшки не є ринковою, а завищена для того, щоб заохочувати людей приносити використану пляшку в супермаркети. Але така система здорожчує продукт і збільшує витрати для споживачів, тому вона не надто розповсюджена.

У більшості ж країн ЄС пластик передають на вторинне перероблення як сировину. А виробники зацікавлені в тому, аби її отримати – це робить виробництво дешевшим. Завдяки впровадженню системи розширеної відповідальності виробника вони самі "у складчину" створюють відповідні компанії, які збирають відходи, сортують їх та переробляють, говорить голова ГО "Україна без сміття" Євгенія Аратовська.

klitschkofoundation

Частина українських громадян та цілі громади вже сортують відходи. У деяких подвір’ях встановлені загальні контейнери для збирання пластику, скла, металу та паперу.

Якщо споживачі хоча б відсортують "сухі" відходи від "мокрих", тобто від органічного сміття тощо, це спростить завдання для сортувальних станцій.

Навіть незважаючи на те, що у країні ще недостатньо налагоджена і розвинена інфраструктура роздільного збирання, потужностей для переробки такого виду відходів в Україні вистачає, і вони навіть недозавантажені: за можливості переробляти 337 тис. тонн пластику переробляється лише 180 тис. тонн таких відходів.

Потрапляючи на один із двох десятків переробних заводів, які є в Україні, ПЕТ-пляшка проходить кілька етапів: її спочатку очищають від етикетки та інших забруднень, наприклад, олії, відсортовують кришечки, які виготовлені з іншого виду пластику, подрібнюють і плавлять. А згодом виготовляють волокна для поліестрової тканини для пошиву одягу тощо.

Аби розуміти, яку упаковку можна сортувати на перероблення, треба знайти на ній маркування – трикутник зі стрілочками, всередині якого має бути цифра, а під ним – літери. Ці позначки вказують, з якого матеріалу було виготовлено пакування, тож так можна з’ясувати, як його сортувати.

пластик, сміття, інфографіка_1

Найбільш поширений в Україні пластик: ПЕТ – з номером один у трикутнику, і РР – з номером п’ять.

Якщо на маркуванні немає ні цифр, ані літер, така упаковка не підлягає переробленню. Щоправда, це не стосується звичайних поліетиленових пакетиків-"майок" – їх варто відсортовувати до контейнера з пластиком, попередньо відірвавши паперові наліпки та очистивши від забруднень.

Сортування відходів може стати доволі прибутковою справою, якщо зусилля об'єднають мешканці будинку або житлового комплексу – тоді відсортовуються чималі обсяги вторинних відходів.

В Україні 1 кг пластику коштує в середньому 5 грн – приблизно 24 пляшки. Місцями за якісний ПЕТ-пластик у великих партіях дають 8-10 грн за кг. І якщо усім будинком зібрати таких тонну, можна заробити щонайменше 5 тисяч гривень, які своєю чергою спрямувати на облаштування території. У містах є чимало пунктів приймання вторинних відходів. Крім фінансової вигоди, такі активісти ще й допомагають рятувати планету від надмірного забруднення.

Україна поки що лише на початку свого шляху до повноцінного розвитку культури сортування відходів. Та активні громади, які переймаються екологічними проблемами, є рушійною силою цього процесу. Причому нове покоління, яке вже почали привчати до роздільного збирання змалку, подає великі надії.

Так, роздільне збирання відходів у своїх містах і селах започатковують школярі-учасники екологічної ініціативи Zero Waste School, започаткованої благодійним фондом Klitschko Foundation за підтримки Фундації Coca-Cola.

Під час триденного тренінгу, який нещодавно відбувся у Києві, 200 учнів і 50 вчителів із 50 шкіл зі всіх куточків України навчилися ефективно працювати у командах та створювати локальні проекти у сфері сортування відходів спочатку у масштабах своєї школи, а потім і всього села або міста.

Zero Waste School – освітній проект Klitschko Foundation за підтримки Фундації Coca-Cola, який має на меті дати молоді знання, заохотити ініціативність, впровадити культуру сортування відходів, додати впевненості у своїх можливостях впливати на життя і розвиток громад.

Залиште свій коментар