Процес гальмує український бюрократизм і небажання Москви визнавати провину.
Україна має шанс нанести РФ несподіваний удар - вимагати через міжнародні суди відшкодування матеріального збитку.
На початку березня український Мін'юст почав цей процес, подавши перший позов проти Росії до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі (ЄСПЛ). Станом на сьогодні, до нього додалося ще два позови.
"Ми збираємо документи, свідчення людей, факти, щоб продемонструвати масштабність порушення Росією всіх міжнародних норм", - говорить Наталія Севастьянова, урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ.
У заяві проти РФ Україна зазначила, що на сьогодні сума збитків, завданих Кремлем, становить 1,18 трлн грн (,32 млрд).
Так, Київ у своїй заяві в ЄСПЛ відразу повідомив про порушення Росією ст. 1 протоколу до Конвенції - зазіхання на власність. Це дає можливість вимагати саме відшкодування матеріального збитку. Хоча юристи кажуть, що за всю практику ЄСПЛ не було жодного випадку невиконання його рішень державами-членами Ради Європи, у тому числі і Росією, саме Москва може перервати цю традицію, якщо ЄСПЛ задовольнить українські позови. Адже підкорившись суду, Кремлю автоматично доведеться визнати і сам факт вторгнення на територію сусідньої держави, чого влада РФ так ретельно уникає вже майже рік, повідомляє видання "Новое Время".
В цьому випадку, повідомляє російський економіст Слава Рабінович, Україна отримає право на арешт майна РФ за кордоном. Активи, які не підлягають суверенному імунітету, - тобто, виключаючи будівлі посольств - можуть бути відібрані у РФ. Приміром, під це рішення можуть потрапити активи російського Зовнішекономбанку з його численними закордонними "дочками".
Також юристи та аналітики кажуть, що спектр судових суперечок з РФ може значно розширитися за рахунок позовів в Міжнародний трибунал з морського права, Міжнародний суд ООН і Арбітражний інститут стокгольмської Торгової палати.
Наприклад, дієвим важелем може виявитися позов у Міжнародний трибунал з морського права, говорить юрист-міжнародник Микола Гнатовський. Росія приєдналася до Морської конвенції, а отже, підпадає під її юрисдикцію. Територіально Чорне море навколо Криму належить Києву, і незаконні дії у цій акваторії можна кваліфікувати як порушення міжнародних домовленостей. Присутність суден у цих води без дозволу України - порушення кордону і привід подати до суду на Росію.
Слід згадати і про Міжнародний суд ООН, в якому Україна вже вигравала справу по острову Зміїний. Цей варіант проблематичний, так як Росія не визнала юрисдикцію суду в цілому, а лише стосовно окремих міжнародних договорів, наприклад Конвенції про боротьбу з тероризмом.
Ще один шлях - Третейський суд, що входить у систему Гаазького трибуналу. Саме там нещодавно закінчилося слухання між колишніми акціонерами компанії ЮКОС і Росією. Судді зобов'язали РФ виплатити колишнім власникам найбільшої приватної російської нафтової компанії відшкодування. Але в Третейський суд ідуть лише при взаємній згоді сторін. До того ж Україна досі, навіть маючи нову владу, не приєдналася до Римського права, чим, за словами доктора права Гумбольдтського університету Сергія Саяпина, закрила собі дорогу в цей суд.
А отримавши позитивне для себе рішення в Міжнародному трибуналі з морського права, Україна зможе, у разі відмови Кремля "розрахуватися", повністю паралізувати торговий флот Росії, затримуючи його кораблі в іноземних портах.
Проте швидких результатів Україні чекати не варто. Існує кілька ризиків, які можу "затягнути" виконання будь-якого вироку. Для України найбільша проблема - це загальмованість реакції влади, дефіцит державних професійних кадрів, відсутність досвіду в подібних справах, що може негативно вплинути на швидкість і якість підготовки позовів. Раніше, Олег Ляшко вніс посанову у Верховну Раду про притягнення Володимира Путіна до кримінальної відповідальності.