У Мережі поширюють численні "качки" про коронавірусну інфекцію.
Улюблені фейки українців. Їх розповсюджують через соціальні мережі, телефонні чати. Державні структури щодня спростовують чергову нісенітницю, у яку вірять люди.
З останнього це гелікоптер, який дезінфікуватиме міста. Ніхто з тих, хто поширив цю інформацію навіть не задумався, чи це ефективно, йдеться в сюжеті ТСН. 19:30.
Ще одна поширена брехня застерігає: патрулі виловлюють дітей. Жахачка попереджає батьків про штрафи й про те, що про дітей на вулиці нібито інформуватимуть школи. На дитячих майданчиках, переповнених дітьми з батьками, розмови лише про це. Експерти ж застерігають: інформацію потрібно перевіряти.
"Останні два місяці Росія активно поширює неправдиві конспірологічні теорії про те, що вірус запустила Америка, або це світова змова. Щоб ми були постійно в такому панічному стані, - каже експертка з фейків Ольга Юркова. - Я не можу стверджувати, що всі фейки з Росії. Звичайно, що ні. Деякі фейки створюють, бо нема чим зайнятися, або хтось розкручує свою сторінку в Мережі".
Експертка закликає перед тим, як натиснути на "поширити", звернути увагу на заголовок. "Емоційний заголовок завжди під підозрою", - пояснює Юркова і додає: якщо сумніви про неправдивість лишилися, варто пошукати першоджерело. Тоді можна скористатися пошуковою системою та переконатися, чи може речник бути експертом у зазначеному питанні. Якщо в тексті немає відповіді на запитання типу "Хто? Що? Коли? Як?", це однозначно побрехенька.
З поширених днями нісенітниць популярна серед користувачів інформація про те, що від коронавірусу нібито допомагають віскі з медом та куріння. Ще українців запевняють, що церковні дзвони знезаражують повітря, а висока температура здатна вбивати Covid-19. Усе це "качки".
На думку психологині Олени Ліщинської, яка двадцять років дбає про інформаційну безпеку, українці схильні до теорії змов і чують те, що хочуть почути. Професорка вже давно говорить про вірус масової свідомості українців через власну інфантильність.
"Зараз воно працює у чистому вигляді так, як і компютерні віруси. Зачепилося за щось, за якийсь момент у внутрішньому світі людини, людина імпульсивно відреагувала і поширила. Як коронавірус, точно так і фейковірус, і головне, що люди впевнені, що вони роблять добру справу. Вони хочуть захистити себе", - пояснює Ліщинська.
А ще ми любимо напругу та різні викриття, тож і клюємо на них. Меж у маніпулюванні людьми немає. І це може стати некерованим процесом, якщо здоровий глузд не переважить.
Кореспондентка ТСН Валентина Доброта.