Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Гриневич прокоментувала серйозний міжнародний скандал через мовне питання в законі про освіту

Гриневич прокоментувала серйозний міжнародний скандал через мовне питання в законі про освіту

Документ передбачає суттєве збільшення викладання предметів українською мовою для національних меншин.

У Європі, особливо в прикордонних до України країнах, зокрема Угорщині, нині точаться дискусії щодо нового українського закону про освіту. Він, зокрема, передбачає, що школи національних меншин в Україні повинні будуть збільшити частку викладання предметів державною, тобто українською, мовою. Нині ж є школи, де викладають виключно мовами нацменшин, а випускники таких шкіл не можуть скласти ЗНО з української мови і відповідно не мають шансів отримати якісну вищу освіту в Україні, громадянами якої вони є.

Про скандали навколо цього закону, а також про нюанси застосування нових норм у прямому ефірі програми ТСН.Тиждень розповіла міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

- Одна із найсуттєвіших претензій до нас - короткий час для переходу на повне навчання українською в школах національних меншин. Ми показували в ефірі ситуацію в закарпатській угорськомовній школі. Це справді складно. Якщо в молодших класах учать математику угорською, то де ви за три роки (а планують перехід 2020-го року) знайдете двомовних учителів, щоб елементарно переклали дітям усі терміни? Бо виші готують спеціалістів за п'ять років.

- Перш за все, навколо того закону багато міфів, які, до речі, створені за кордоном, а не всередині України. Наприклад, що все навчання, без винятку, буде вестися тільки українською мовою. Ми цілком розуміємо, що діти з угорської, румунської меншин, які взагалі належать до іншої мовної групи, не можуть у 5 класі оволодіти всіма предметами українською мовою. Тому насправді буде здійснюватися навчання і українською якоїсь частини предметів, і румунською, угорською чи іншою мовою національної меншини країн Європейського Союзу. Про це пише закон. І, зрозуміло, чим дитина менша, чи гірше вона ще знає, володіє українською мовою, тим більше предметів продовжать навчатися угорською чи румунською. Ми хочемо вийти на ту модель, яка сьогодні працює в країнах Балтії. В тій же Естонії чи Латвії. А саме – коли діти починають навчатися, вони вчать державну мову, далі збільшується частка запровадження самих предметів державною мовою. Наприклад, їх може бути тільки 25% предметів. І наприкінці здобуття повної загальної середньої освіти ми доходимо до частки 60%. Звичайно, що готові до двосторонніх консультацій. Ми готові враховувати специфіку шкіл.

Відео Лілія Гриневич спростувала створені за кордоном міфи нового закону про освіту

- Чи можна було провести ці консультації перед тим, як ухвалювали закон, тоді, коли його укладали?

- Звичайно, що та пропозиція закону, яка прийшла в парламент до другого читання, була узгоджена під час тривалих консультацій і містила м'якші формулювання. Але ви знаєте, що за закон голосують депутати в парламенті. І під час обговорення закону до другого читання виникли поправки до зміни редакції цієї статті. Я стверджую, що на шляху імплементації цієї статті ми можемо згладити різноманітні побоювання і конфлікти. Тому що ці діти національних меншин – це українські громадяни і ми відповідальні за їхню якісну освіту. Я стверджую і ми маємо сьогодні дані зовнішнього незалежного оцінювання, що ті діти сьогодні не мають доступу до якісної освіти. І це означає, що, по-перше, вся ця ситуація повинна привернути нашу увагу до шкіл національних меншин. Ми маємо там покращити якісне викладання української мови, перш за все. Тому що, щоб дитина могла вивчати якісь предмети українською мовою, вона повинна досягнути базового рівня.

- Для підготовки якісного спеціаліста потрібно п'ять років.

- Перш за все, є значна частина вчителів, які володіють українською мовою, і ми вже заклали в бюджет 2018 року кошти на підвищення кваліфікації вчителів, у тому числі шкіл національних меншин. Далі – під час друку підручників нам потрібно підійти зараз до сучасних підручників з української мови, тому що вони вивчатимуть не як рідну цю мову, а як державну мову. І це є специфіка для дітей мов інших мовних груп. Тому тут, звичайно, багато праці.

- Ви, як міністр, бачите ще якісь кроки, щоб скандал навколо загалом правильного закону залагодити?

- Я вважаю, що є дві площини. Перше – це всередині країни. Нам потрібно достукатися і поспілкуватися з усіма, і ми ці консультації проводимо. З деякими меншинами в нас уже залагоджені всі питання і є розуміння. До речі, наступного тижня відбудуться консультації і круглий стіл із польською, румунською меншинами. З угорцями, безпосередньо з освітянами, я зустрічаюся 17-го числа. А 19-го до нас приїжджає міністр з людських ресурсів, який відповідає за освіту. Тому, я думаю, що цей шлях… просто з різними меншинами все по-різному. Тому що саме Угорщина надто політизує ситуацію. Тут я говорю вже про іншу площину – площину міжнародну і сприйняття, зокрема, країн Європейського Союзу цієї ситуації. Адже ми пропонуємо модель, яка сьогодні працює в багатьох країнах Європейського Союзу. І в зв'язку з цим важливо, щоб вони прислухалися до наших пояснень. Я сподіваюся, що Венеційська комісія, коли розгляне юридичні аспекти, зрозуміє, що ми якраз знаходимо баланс між тим, аби національні меншими могли вивчати свою мову і предмети мовою. Тільки не в повному обсязі. Яка сьогодні ситуація? Що всі абсолютно предмети вивчаються мовою меншини у значній частині таких шкіл. Зокрема, угорських. І як результат – неможливо добре володіти державною мовою, якщо ти її вивчаєш як мову, не вживаючи її термінологію в різних галузях.

Відео Український закон про освіту підкинув дров у вогонь політичної агітації угорців та румунів

 

Залиште свій коментар

Вибір редакції