Гучна відставка в Міноборони: всі подробиці скандалу з Лієвим, який "закликав почути Крим"

Гучна відставка в Міноборони: всі подробиці скандалу з Лієвим, який "закликав почути Крим"

Посадовець відкинув усі звинувачення, проте написав заяву про звільнення.

У Міністерстві оборони України стався новий скандал - очільник департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Олександр Лієв змушений був подати у відставку.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін у блозі на "Українській правді" оприлюднив компрометувальні факти з біографії чиновника. Зокрема, за інформацією Шабуніна, кримчанин Лієв у 2000-х роках брав участь у роботі проросійського "альтернативного уряду Криму", намагався блокувати передавання Україні маяків, які незаконно утримувалися Чорноморським флотом РФ. Напередодні анексії півострова він закликав Україну "почути Крим" і підтримував проведення референдуму, згодом - висловлював готовність співпрацювати з окупаційною владою.

Своєю чергою, Лієв назвав матеріал замовним і заявив про інформаційну кампанію проти себе. Після цього він написав заяву про звільнення.

ТСН.ua зібрав подробиці скандалу.

Компромат на Лієва

Антикорупціонер Віталій Шабунін після скандалу в Міноборони із закупівлями продуктів для військових наголосив, що проблема з "пацюками у відомстві" досі не вирішена. Як приклад, він навів Олександра Лієва:

"То хто ж такий Олександр Лієв, якого в період війни з Росією міністр Резніков поставив на посаду головного відповідального за закупівлі зброї? Уродженець м. Ухта Республіки Комі РФ, колишній міністр курортів і туризму АР Крим часів Януковича, нагороджений 2013 року орденом святой Анни Трєтьєй Стєпєні від Глави російського Імпєраторського Дома Государині Вєлікой Княгіні Марії Владіміровни. "Служу Отечеству!" – написав у соцмережах міністр АР Крим Лієв після нагородження, але після шквалу критики видалив пост".

"5 березня 2014 року, за часів окупації Криму Росією, Олександр Лієв в інтерв'ю "Громадському" закликає Київ "почути Крим" і "легалізувати референдум" про його статус. Також говорить, що був довіреною особою Януковича на виборах у Криму, але "разочаровался". "Вибор между западом и востоком – конечно, ми ментально рускіє", – зізнається Лієв, а потім вільно йде в приміщення уряду Криму, який на той час вже контролювався російськими військовими".

Шабунін також повідомив, що в січні 2006 року Лієв координував виставлення пікетів та блокпостів біля маяків, які за розподілом Чорноморського флоту CРCР мали відійти Україні, але незаконно утримувалися флотом РФ. Проросійські активісти протидіяли українським військовим морякам, які намагалися увійти на територію маяків у Великій Ялті, Феодосії і поблизу Генічеська.

"Ну, і якщо вам раптом мало російського треку закупівельника Міноборони, то в нього ще й корупційних хвостів вистачає", - додає він.

Зокрема, зазначає антикорупціонер, 2011 року заступник міністра курортів і туризму Лієв і міністр охорони здоров'я Шпак вирішили "реорганізувати" Науково-дослідний інститут кліматології ім. Сеченова в Ялті, перетворивши його на "консалтинговий центр". Корпуси інституту на Полікуровському пагорбі з великим парком планувалося продати, два лікувальні відділення ліквідувати, а медперсонал і вчених – перевести у протитуберкульозний санаторій. Центр журналістських розслідувань зірвав ці плани.

"В 2014 році Олександр Лієв виїжджає з Криму та їде працювати на керівні посади до Національної суспільної телерадіокомпанії. Сюди ж він прилаштовує своїх родичів, але після виявлення цього факту йде з посади в 2019 році", - пише він.

Що відповів чиновник

Олександр Лієв повідомив, що написав заяву на звільнення з посади в. о. голови Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони України.

Водночас Лієв відкинув усі звинувачення на свою адресу і заявив, що Шабунін не звертався до нього по коментарі та з будь-якими запитами.

Історію з "кримськими маяками 2006 року" чиновник назвав вигаданою і наголосив, що діяв в українському правовому полі. Також він пояснив слова щодо референдуму в Криму:

"На тому відеокоментарі кореспонденту "Громадського" я говорив про необхідність збільшення повноважень АРК і підкреслював, що саме у складі України. Повне відео є в ютубі, більшу частину того коментаря я говорю українською... Вже через два дні після того відеозапису окупанти заявили про інший зміст референдуму. Вдень я зробив декілька публічних заяв, отримав погрози. Увечері зібрав дітей, речі та виїхав з Криму. За декілька днів окупанти оголосили мене персоною нон ґрата, заборонивши в’їзд у Крим, а причиною в своєму "рішенні" сепаратисти назвали "невизнання легітимності референдуму".

Він наголосив, що 2014-2022 роки 4 рази успішно пройшов спецперевірки з допуску до державної таємниці, має нагороди ГУР, ГК ЗСУ, МО.

"Публікація Віталія Шабуніна – це передрук матеріалів кількох попередніх інформаційних кампаній проти мене, інспірованих конкретними людьми, мотивація яких корислива і зрозуміла", - стверджує він.

Фейковий "російський паспорт" Лієва

Видання "Українська правда" повідомило з посиланням на джерела в розвідці, що Олександр Лієв має громадянство Росії. Згодом видання визнало, що ця інформація не відповідає дійсності, і принесло свої вибачення. 

Видання оприлюднило фото паспорту РФ, який начебто був виданий Лієву 2019 року. Варто зазначити, що в документі місцем народження чиновника зазначена Москва, хоча насправді він народився в Республіці Комі.

Олександр Лієв заявив, що на фото в документі зображений не він, також там невірно вказане його прізвище англійською мовою.

"Це повний треш. У мене нема і не було ніколи ніякого іншого громадянства, крім українського. Я не подавався на громадянство іншої країни. Коли окупували Крим, там дійсно роздавали людям російське громадянство без згоди, але на той час я уже давно працював на "Суспільному", - зазначив він.

Фото: Українська правда

Згодом Лієв записав відеозвернення і повідомив про погрози, які почали надходити йому і його родині. 

Олександр Лієв також прокоментував фейк про свій російський паспорт для ТСН.ua

"Я вже звернувся до СБУ, написав відповідну заяву. Тепер вони (правоохоронці – ред.) будуть встановлювати. Це (поява неправдивої інформації – ред.) точно шкодить моїй репутації, моїй родині. Через це мої діти отримали повідомлення з погрозами. Це також дуже шкодить нашій обороноздатності. Є питання, які я вів, їх треба передати іншим людям. Це точно сповільнить темпи по деяких програмах. Це (чутки – ред.) точно пов’язано з моєю професійною діяльністю".

Скандальні відставки у Міноборони

Скандал з Лієвим - не перший у Міністерстві оборони за останні дні.

Зокрема, 21 січня в Мережу потрапили документи, згідно з якими чиновники Міноборони уклали угоду на 13,16 млрд грн на закупівлю харчів для військовослужбовців у двічі-тричі дорожче, ніж у магазинах Києва.

Народна депутатка України Мар'яна Безугла повідомила, що завищені ціни закупівель в Міноборони стосуються не тільки продуктів харчування.

Своєю чергою, Міноборони заявило, що "відомості щодо змісту закупівель послуг харчування, які набули поширення в публічному просторі, розповсюджуються з ознаками навмисних маніпуляцій та вводять в оману".

Міністр оборони України Олексій Резніков звинувачення у зловживаннях назвав маніпуляцією та пообіцяв детально усе перевірити.

Результатом скандалу стала відставка заступника міністра В'ячеслава Шаповалова. Також із посади було звільнено директора департаменту закупівель Богдана Хмельницького.

1 лютого з'явилася інформація, що СБУ вручила підозри Хмельницькому і Шаповалову. У СБУ повідомили, що викрили "ексначальника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони на розтраті понад 100 млн грн державних коштів".

Нагадаємо, 27 січня Головне управління розвідки Міноборони попередило, що очікує найближчим часом "широкої інформаційно-психологічної спецоперації з дискредитації низки представників українського військовополітичного керівництва". У ГУР спрогнозували, що така кампанія буде спрямована проти низки керівників силових структур, включно з Резніковим, відбуватиметься у вигляді "вкиду" сфабрикованих матеріалів до українських та міжнародних ЗМІ. Метою таких ІПСО в ГУР назвали спробу "посіяти невпевненість в оборонних спроможностях нашої держави серед українських громадян і міжнародних партнерів" та підірвати довіру до України.

Читайте також:

Повʼязані теми:

Наступна публікація