Гуляють, займаються із логопедом і мають власні кімнати: в Україні запрацював перший будинок для дітей-сиріт із особливими потребами

Дата публікації
Гуляють, займаються із логопедом і мають власні кімнати: в Україні запрацював перший будинок для дітей-сиріт із особливими потребами

Скріншот із відео

У цьому будинку зараз опікуються шістьма дітками.

У Києві відкрився перший будинок для сиріт з особливими потребами. Пілотний проєкт запустили на благодійні внески і туди передали шістьох сиріт, які мають проблеми зі здоров'ям. Проєкт вже продемонстрував, як змінює таких діток звичайний домашній затишок, про це в сюжеті ТСН.19:30.

Малі групові будиночки - нове явище в Україні, де намагаються дітям із вадами розвитку дати шанс на домашній затишок та реабілітацію. Попри важкі діагнози, там уже побачили прогрес.

У такому будинку діти ростуть як у звичайній сім'ї: разом харчуються, мають власні кімнати, гуляють на вулиці із сусідськими дітками. Після інтернату діти з вадами розвитку не знають буденних речей. Аби вони одужали, залучають волонтерів. Цілодобово із ними няня і щодня на роботу приходять психолог та педагог. Додатково - реабілітолог і логопед. Втім, живуть ці дітки лише з пожертв благодійників.

Альтернатива сиротинцям: в Україні запрацював перший будиночок для сиріт з особливими потребами

Альтернатива сиротинцям: в Україні запрацював перший будиночок для сиріт з особливими потребами

Попри потенціал малих групових будинків, в Україні навіть після року по ухваленню закону, відкривати такі заклади наважують одиниці. У Мінсоцполітики сподіваються, що ситуація зміниться від 2020 року з набуттям чинності закону про соціальні послуги.
"Закон про соціальні послуги дозволить приватним будинкам цілодобового догляду за дітьми з інвалідністю отримувати соціальне замовлення", - каже представник міністерства.

Віка та Богдана, Максим, Данило, Микита, Микола - шестеро діток, які уже мають вищі шанси на нормальне дитинство та життя із родиною. Від усіх відмовилися батьки, і зараз їх забрали із інтернату до будиночка для сиріт із особливими потребами.

Віка та Богдана - наймолодші і найскладніші із цих шістьох дітей. Віці чотири з половиною роки, а за розвитком, лише півтора. Важить дівчинка удвічі менше від норми і ще не говорить. За роки, коли Віка жила в інтернаті її рідко брали на руки і ніхто не шукав грошей операцію, завдяки якій дівчинка б заговорила.

Нині ж вона має власну кімнату, яку ділить з одноліткою Богданою. У сусідки чотири-річки ще складніший діагноз - вона має рідину в мозку, яку постійно треба відкачувати. Дівчинка народилась недоношеною, важила лише кілограм. Нині протягом домашнього догляду Богдана вже перейшла із зондового годування до вміння їсти з ложки перетерту їжу.

Нині ж в України, діють 780 інтернатів, а в них близько 100 тисяч дітей, 40 тисяч з яких особливі, доля в яких найчастіше з інтернату - поповнити дорослі спецінтернати і далі - будинок для літніх людей.

Світлана Березівська

Наступна публікація