Гірше, ніж 2022 року: міністр попередив про нову кризу через удари Росії по портах
Якщо блокування морського експорту з України триватиме кілька місяців, світовий ринок зіткнеться з гострим дефіцитом зерна.
Атака на український порт / © Associated Press
Масовані російські атаки на українські морські порти під час жнив і удари по міжнародних вантажних суднах, що експортують зерно через Чорне море, можуть спровокувати нову глобальну продовольчу кризу. За своїми наслідками вона виявиться навіть масштабнішою, ніж на початку повномасштабної війни у 2022 році.
Про це заявив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький в інтерв’ю німецькому виданню Spiegel.
За словами міністра, якщо блокування морського експорту триватиме кілька місяців, світовий ринок зіткнеться з гострим дефіцитом зерна, адже Чорноморський регіон забезпечує близько 70% світового експорту пшениці.
«Ми рухаємося в подібному напрямку, і це може бути навіть гірше, ніж у 2022 році», — наголосив Висоцький.
Морський експорт українського зерна майже зупинено
Міністр повідомив, що після серії прямих атак на міжнародні вантажні судна у другій половині липня судновласники та екіпажі відмовляються заходити до портів Одеської області. У результаті морський експорт української аграрної продукції через Чорне море фактично повністю припинився.
До липня близько 85% аграрного експорту України здійснювалося саме через чорноморські порти. Решта обсягів перевозилася переважно залізницею та автомобільним транспортом, однак ці маршрути не здатні повністю замінити морську логістику.
Висоцький зазначив, що в липні під російськими ударами опинилися практично всі вантажні судна, які працювали на експортному напрямку. За його словами, російські війська атакують не лише самі кораблі, а й портову інфраструктуру, використовуючи ракети та безпілотники.
Блокада експорту загрожує новому врожаю
За словами очільника Мінагрополітики, Росія свідомо посилила атаки саме в період жнив, коли аграрії отримують основний дохід для фінансування наступної посівної кампанії.
Він пояснив, що кошти від реалізації літнього врожаю використовуються для посіву озимих культур, а прибуток від озимини забезпечує фінансування наступного циклу виробництва. Якщо виробники не матимуть можливості експортувати зерно, вони можуть залишитися без обігових коштів, що поставить під загрозу майбутній урожай.
Для підтримки аграріїв уряд готує програму пільгового кредитування, яка має частково компенсувати фінансові втрати виробників. Водночас Висоцький попередив, що якщо нинішня криза триватиме понад шість місяців, український аграрний сектор зіткнеться з надзвичайно серйозними проблемами.
Чи врятують альтернативні маршрути?
Міністр зазначив, що найбільш реалістичною альтернативою морському експорту залишається маршрут через Румунію, однак його пропускна спроможність є обмеженою.
За його словами, переорієнтація логістики потребує часу, а інші транспортні коридори дозволяють експортувати максимум половину врожаю. Крім того, вже восени Україні може почати бракувати елеваторних потужностей для зберігання зерна, якщо морський експорт не буде відновлено.
Нові механізми захисту судноплавства
Коментуючи можливість дипломатичного врегулювання ситуації, Висоцький заявив, що Україна розглядає всі варіанти забезпечення безпеки цивільного судноплавства у Чорному морі.
Водночас він зазначив, що повернення до моделі «зернової угоди», яка діяла на початку повномасштабної війни, навряд чи можливе, оскільки вона не забезпечила довгострокових гарантій. За словами міністра, Україна зацікавлена у створенні нового механізму, який гарантуватиме безпечний експорт продовольства та не допустить розвитку нової глобальної продовольчої кризи.
Нагадаємо, Росія значно ескалує морську війну в Чорному морі, перейшовши до використання важких протикорабельних ракет проти цивільних іноземних суден поблизу портів Одеської області.