Ідеальна демократія чи внутрішні чвари: експерти проаналізували ухвалений на Соборі статут ПЦУ

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Новостворена православна церква має низку ризиків під час свого становлення.

Сірі кардинали, спроби внутрішнього реваншу та зовнішні атаки з боку  Москви. Нова церква створена і це незаперечно одна з головних подій року.

Втім, створювалася вона в безпрецедентному інформаційному вакуумі. Певні деталі процесу стають відомими тільки зараз, йдеться у сюжеті ТСН.19:30.

Дві хвилини відео на президентському акаунті у Facebook, опубліковані через добу після закінчення Собору. Інших відеоматеріалів за 15 грудня зсередини Софії не існує: у архієреїв відібрали телефони, журналістів не пускали навіть на поріг. Сім годин дискусій, суперечок, та торгів за церковними мурами. Та зрештою cтворення церкви та обрання її очільника - одна з головних подій 2018 року.

Але поза увагою залишилися вкрай важливі нюанси. Церковну конституцію ухвалили на Соборі. Швидко та одноголосно. Хоча цей документ мав би повністю змінити церковний устрій.

"У цьому статуті не буде рудиментів імперської доби, наприклад, постійного синоду, як, наприклад, в РПЦ", - зазначає богослов Кирило (Говорун).

Владні структури більшості світових церков схожі між собою. Найвищий орган церковної влади – помісний Собор, тобто зібрання архієреїв, кліру та мирян. Відбувається раз на 5 років та вирішує глобальні та стратегічні питання.

Наступний орган  – архієрейський собор. Туди входять усі єпископи. Засідає раз на рік або за потреби.

Далі – зібрання з 12 єпископів. Офіційна назва - річний Синод, хоча скликається раз на три або шість місяців. Вирішує кадрові та поточні питання. 

І ось тут починаються відмінності. РПЦ та всі гілки українського православ’я мали так званий постійний Синод, до складу якого входять ті самі 12 єпископів. Але український Синод, за новим статутом, формуватиметься за ротацією та повністю змінюватиметься кілька разів упродовж року. Впливати на рішення такого Синоду буде складно навіть київському Митрополиту. Він фактично стає модератором.

"Ця структура – вона більш притаманна українській ментальності. Інша справа – чи вдастся архієреям переключитися від старої радянської моделі управління на нову більш демократичну соборну модель, яку нам подарував Константинополь фактично", - пояснює Кирило (Говорун).

Публіцист Катерина Щоткіна у те, що демократичні та сучасні документи  допоможуть, не надто вірить. Нова церква, за її словами, починається підкилимно та утаємничено.

"Ніколи не було ідеальних соборів. Ніколи не було ідеальних людей. Ніколи і ні в кого не було ідеальних архієреїв, причому відразу щоб цілий синод ідеальних архієреїв. Один-два подвижника на церкву – це вже велика річ", - зазначає вона.

За словами Щоткіної, Київський Патріархат цілком свідомо відштовхував представників Московського від участі у процесі: навіть ті, хто підтримував ідею автокефалії, просто не розуміли, що відбувається. І не розуміють досі.

"Справжній ризик для новоствореної церкви буде – якщо в неї не підуть. Оце ризик і це дуже великий ризик", - підкреслює публіцистка.

Нині колишній митрополит Філарет – для свого оточення фактично залишається Патріархом і досі по неділях служить літургію у Володимирському Соборі патріаршим чином, хоча за канонами – не має на це права. Кажуть, він прагне повернути собі церковне кермо. Навіть подейкують, що у найближчі кілька тижнів він ініціюватиме помісний собор, на якому спробують змінити статут та переформатувати церкву.

Неллі Ковальська

ВідеоЕксперти оцінили ризики, що постануть перед Православною церквою в Україні, та перспективи її розвитку

Сірі кардинали, спроби внутрішнього реваншу та зовнішні атаки з боку Москви. Нова церква створена і це беззаперечно одна з головних подій року. Про оцінки ризиків, що постають перед церквою, та перспективи її розвитку ТСН розповіли найвідоміші експерти галузі. 

Експерти оцінили ризики, що постануть перед Православною церквою в Україні, та перспективи її розвитку

Залиште свій коментар

Вибір редакції