Інтернет може здорожчати вдесятеро: новий закон змусить платити "як у Європі"

В Україні ухвалено та підписано президентом новий закон, який встановлює жорсткі вимоги до швидкості мобільного Інтернету (до 100 Мбіт/с) та зобов’язує провайдерів забезпечити 100 годин автономності мереж під час блекаутів. Хоча нововведення мають покращити якість зв’язку, експерти попереджають: через необхідність масових інвестицій в обладнання цінник на Інтернет може зрости вдесятеро, досягнувши європейського рівня.

Про це йдеться у статті видання «Мінфін».

Що передбачає закон №4670-IX про мобільний Інтернет?

Як пояснював у листопаді перший віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, закон №4670-IX запроваджує низку важливих змін у сфері мобільного Інтернету. Першою ключовою новацією стали оновлені стандарти швидкості.

«Швидкість — це вимога, а не обіцянка. Раніше оператори могли декларувати теоретичну швидкість. Тепер кількість мегабіт (до 100 за секунду — ред.) стане офіційним показником якості, якого компанії будуть зобов’язані дотримуватися», — зазначили у Мінцифри.

Це означає, що реальні параметри Інтернету оператори повинні будуть гарантувати, а не просто зазначати у рекламних матеріалах.

Друга зміна — можливість для абонентів самостійно «тестувати» якість мобільного Інтернету. Отримані дані регулятор аналізуватиме для швидкого виявлення «сліпих зон» та зобов’язання операторів усувати проблеми. У Мінцифри повідомили, що систему моніторингу вже готують до запуску.

Третє нововведення — відновлення планових перевірок дотримання ліцензійних умов. Влада очікує, що це змусить мобільних операторів активніше розбудовувати інфраструктуру, включно з віддаленими населеними пунктами.

Четвертим пунктом законом закріплено дію національного роумінгу і після завершення воєнного стану. Тобто українці й надалі зможуть перемикатися між доступними мережами у надзвичайних ситуаціях.

Паралельно в Україні вже діє вимога щодо автономної роботи мереж не менше 100 годин у разі перебоїв з електрикою — це одна з наймасштабніших інфраструктурних норм для провайдерів.

Хоча для користувачів такі зміни мають принести покращення, експерти застерігають: Інтернет може подорожчати.

Користувачі отримують право тестувати якість Інтернету

У листопаді Верховна Рада України остаточно ухвалила законопроєкт №12094, який змінює правила у сфері електронних комунікацій. Після підпису президента документ набув чинності. Навколо норм законопроєкту були непублічні суперечки. За інформацією джерел «Мінфіну», мобільні оператори намагалися уповільнити його ухвалення через невигідні для них положення.

У пояснювальній записці зазначено, що закон потрібен для узгодження українського законодавства з європейським та підвищення якості зв’язку.

«Отримання великої кількості даних про якість зв’язку … дозволить проводити детальний моніторинг та визначати локації, де результати вимірів не відповідають встановленим показникам якості», — йдеться у записці.

Для цього й передбачено краудсорсингові вимірювання — коли якість зв’язку фіксуватимуть самі споживачі. Як ідеться в документі: «Це дозволить регулятору електронних комунікативних послуг отримати ширше уявлення … та проводити якісні точкові перевірки».

Фактично українці тепер зможуть прямо передавати регулятору дані про те, що «мобільний Інтернет не тягне», а держава матиме підстави оперативно реагувати.

Нові стандарти швидкості Інтернету

У законі прописне важливе нововведення — швидкість мобільного Інтернету. Хоча конкретні цифри ще мають визначити окремими актами, орієнтуватися пропонують на європейський стандарт — до 100 Мбіт/с. Це значне підвищення, адже попередня норма вимагала всього 2 Мбіт/с.

Такі показники дозволяють без проблем грати в онлайн-ігри, дивитися відео у високій якості та працювати з важкими файлами. Для звичайного користувача достатньо й 20-30 Мбіт, але оператори все одно повинні будуть гарантувати вищий рівень.

У законі №4321 також передбачено пришвидшення виділення землі під базові станції (від шести до трьох місяців) та можливість розгортати пересувні станції.

Робота зв’язку під час блекаутів

У пояснювальній записці до закону наголошується, що «пропонується передбачити можливість національного центру … видавати розпорядження про надання послуг національного роумінгу» в екстрених умовах.

Тобто постійний національний роумінг після війни стане тимчасовою опцією — застосовуватиметься лише у разі надзвичайних ситуацій.

Головне юридичне управління парламенту висловило зауваження: нові правила фактично скасовують «відстрочки» для операторів, запроваджені на початку війни.

Там застерегли: «Це суперечить принципам статті 58 Конституції України», і така колізія в майбутньому може бути оскаржена в суді.

Чи зростуть тарифи на Інтернет?

Голова парламентського підкомітету Сергій Штепа пояснив, що мета закону — підвищити якість зв’язку по всій країні.

«Впевнений, що результати маємо побачити ми всі… Оператори розширюватимуть мережу та встановлюватимуть додаткові базові станції», ­– повідомив він.

Компанія Ookla вже зараз вимірює швидкість операторів. «Київстар» 2023 року демонстрував найкращі результати — понад 42 Мбіт/с в Одесі та близько 35 Мбіт у Києві й Львові. Lifecell та Vodafone мали нижчі, але порівнювані показники.

Головна проблема — різке падіння швидкості поза великими містами. На це впливає кількість базових станцій, навантаження на мережу, якість обладнання користувача та відповідність частот.

Держава зможе вимагати від операторів підвищення інвестицій у мережу, що теоретично покращить покриття. Але експерти попереджають: за це зрештою заплатять абоненти.

«Новий закон вносить правки до законодавства щодо всіх провайдерів. Рекомендую дізнатися у магістральних провайдерів, скільки коштують реальні 100 Мбіт, бо надати кожному таку швидкість — не проблема технічного характеру, проблема в тому, чи українці готові за неї платити вдесятеро більше, ніж зараз», — зауважив полтавський підприємець Ігор Петриченко.

Він пояснив, що для провайдера головна стаття витрат — купівля трафіку та модернізація обладнання.

Петриченко також скептично оцінює ідею масових вимірювань користувачами.

«Що споживач мірятиме смартфоном? Пропускну здатність свого вай-фай-роутера на старому стандарті, який і так більше 40 Мбіт не пропустить, а з огляду на фон сусідніх пристроїв, не факт, що й 20», — сказав він.

Експерти прогнозують: якщо контроль стане жорсткішим, Інтернет може здорожчати «до рівня Європи» — тобто до 2000-3000 грн на місяць (зараз пакети коштують 200-300 грн). Це особливо відіб’ється на дрібних провайдерах, які часто використовують технологію PON із сотнею абонентів на одному порту — для модернізації доведеться купувати обладнання на 10 Гбіт.

«Річ у тім, що та сама технологія PON, де на одному каналі може „висіти“ і 120 абонентів, краще працює при блекаутах, хоча й трохи обмежує швидкість Інтернету. Ethernet із окремим каналом для кожного абонента не обмежує швидкість, але вже поводиться в умовах перебоїв із електрикою», — пояснив керівник компанії-провайдера «Дарницькі мережі» Владислав Кучеренко.

Доплата за автономність

Окрема стаття витрат — вимога автономної роботи мережі 100 годин.

«Це дуже багато. Потрібна закупівля нових батарей, генераторів (які потрібно постійно заправляти). У результаті зросте собівартість послуги. До того ж обладнання постійно виходить із ладу», — пояснив Кучеренко

Він наводить приклад: торік компанія придбала батареї на 24 години автономності, але під час масових відключень вони працювали лише 14 годин, а частина взагалі зламалася. Нове обладнання подорожчало вдвічі — від 150 до понад 300 тис. грн.

За словами керівника компанії «Дарницькі мережі», націнка за автономність у кожного провайдера буде різною.

«Все залежить від вкладень в обладнання та кількості абонентів. Скажімо, великий провайдер із мільйоном абонентів може обмежитися зростанням тарифу на 2-3 гривні. А дрібний, у якого до тисячі абонентів, суттєво підвищить цінник», — сказав Кучеренко.

Він додав, що через конкуренцію частина малих операторів може не витримати фінансового навантаження та піти з ринку.

До слова, на початку листопада повідомлялося, що українські мобільні оператори (Київстар, Vodafone, lifecell) майже повністю забезпечили базові станції акумуляторами та генераторами. Середній час автономної роботи станцій становить 6-10 годин, залежно від моделі та навантаження. Оператори зазначали, що ключові станції продовжать роботу, але покриття буде значно меншим. Компанії також збільшили резервні потужності, посилили інженерні служби та тестують альтернативні джерела енергії.