Із лопатою на чоловіка: ТСН стала свідком жорсткого сімейного конфлікту на Донеччині

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Журналісти допомогли жінці сховатися від агресивного коханця в шелтері.

Лопатою проти побутового насильства – коли журналісти втрутилися в історію Анни з міста Покровськ на Донеччині, вона готова була самотужки дати відсіч кривднику. Жінка втратила віру, що хтось іще може її захистити, бо тривалий час терпіла насилля від колишнього коханого й не знаходила виходу, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Вова і Аня – не подружжя, а ікони стилю. Три роки жили, півроку не можуть розбігтися. Розставання відбувається емоційно: з образами, лайкою, прокльонами і навіть рукоприкладством. Аня звинувачує Вову в надмірній заощадливості: "Записував кожного місяця, скільки я витрачаю, скільки я їм. Окремо "Вова", окремо "Аня". Він вважає, що жінка його використала. "Навіщо ти витрачала мій час? Мені не 22 роки, я збирався одружитися – просто розвернулася і пішла?", - каже він.

ВідеоРідний кат: хто і як в Україні допомагає жертвам побутового насильства

Лопатою проти побутового насильства. Коли журналісти ТСН втрутилися в історію Анни з міста Покровськ на Донеччині, вона готова була самотужки дати відсіч кривднику. Жінка втратила віру, що хтось іще може її захистити від колишнього коханого. Ми спробували допомогти Анні. І заразом з'ясували, що саме для порятунку може запропонувати держава? Адже офіційно Україна вже рік наполегливо бореться з домашнім насиллям.

Рідний кат: хто і як в Україні допомагає жертвам побутового насильства

Аня думала: не любиш – пішла. Він зупинив брутально. "З 11 до самого вечора. Я і кричала – сусідам по барабану, ні поліцію, все як говориться: моя хата скраю. У залі він мене душив подушкою, щоб я не кричала, зв’язки я зірвала", - каже жінка. "Я побив її? Скажімо так, це була бійка наша обопільна", - стверджує чоловік. Аня втекла до хати покійної бабусі, але Володимир знайшов її і там. Запевняє, що не бив, але очевидці кажуть, що прибігли на крики та побачили, як він тягав жінку за волосся по подвір’ю. Однак це було початком – справжнє жахіття почалося, коли Аня наважилася написати заяву в поліцію. Щовечора Володимир ломився в двері, жінка кілька разів на добу набирала 102.

За словами Анни, сценарій завжди один. Спочатку Володимир просить дати йому хоча б один шанс усе виправити та обіцяє, що все буде добре. Потім починає ревнувати і випитувати, чи не знайшла вона іншого. Далі шантажує своєю смертю, а закінчується все погрозами і спробами побиття. Сотні дзвінків від колишнього коханця, жодного з поліції, не дзвонять налякані друзі й сусіди. "У мене багато інструментів городних, але я про всяк випадок підібрала собі лопаточку", - показує Анна своє приготування до раптової зустрічі з чоловіком.

За словами правозахисників, половина засуджених за вбивство жінок вбивали саме своїх партнерів. Тому доки лопата не пішла в хід, треба діяти! Насамперед прямуємо до поліції запитати, чому кривднику не заборонити наближатися на 10 днів? Майже рік в Україні діє закон, який дозволяє це зробити. Поліцейські розводять руками: "Якщо чесно, то там, блін, узагалі нічого неможна зробити". Для термінового припису немає  бланків, бо хтось в міністерстві десь не поставив підпис. Про місця, де можуть переховуватися жертви насилля, копи чують уперше.

Список рятівних контактів, за законом, має висіти на видноті у всіх відділках поліції та лікарнях. Та хто його там бачив? Журналісти – перші, хто дає Ані телефон горячої лінії для жертв домашнього насилля. За кілька годин після дзвінка приїздить мобільна бригада, вислуховують, дають поради. Виявляється, є схема поведінки: як вижити поряд з насильником. Зокрема, радять не повертатися спиною, не заходити в кут, тримати вихід в полі зору, завчасно заховати всі ножі. Фахівці радять скласти тривожну валізку, де мають бути копії документів і ключів, гроші, номери важливих телефонів, коштовності, які можна буде продати, речі першої потреби і ліки. "Ця валізка може перебувати не у вас вдома. Ви можете розмістити її у сусідів, подруги", - кажуть експерти.

У Ані нікого немає і вона хоче одного – виспатись. Жінка готова їхати до притулку просто зараз. Вона не знає, куди її везуть, бо адреси шелтерів – велика таємниця. Їх неможна знімати ззовні – тільки всередині. Ховатися там можна місяць – безкоштовно. Якщо раптом знайдуть і там – захист мають забезпечити спеціальні двері, решітки та тривожна кнопка. Вперше Аня може спокійно виспатися і відновити сили – насамперед психологічні. Проблеми з душевною рівновагою є і у Володимира, він сам зізнається, що почувається, мов наркоман – його тягне до приміщення, де була Аня. Коли вона поїхала, він пошкодив замок і вліз всередину. Ця історія ще далека від хеппі-енду.

Кореспондент ТСН Марина Макущенко

Домашнє сімейне насильство, інфографіка
ТСН.ua

Залиште свій коментар

Вибір редакції