Із молитвою та наїдками: українці масово відвідують цвинтарі та поминають померлих

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

У різних регіонах традиції поводження на кладовищах відрізняються.

В Україні тривають поминальні дні. Вшановувати померлих, відвідуючи їхні могили, у деяких регіонах починають уже в понеділок після Великодня, а завершують подекуди за кілька тижнів після Пасхи, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

На Київщині неодмінний атрибут масових відвідин цвинтарів – квіти і кошики з їжею. Біля могил на столах люди розставляють наїдки, на самі могили також кладуть частування – великодні яйця, солодощі, хліб. Після панахиди відбувається традиційна для краю трапеза – так поминають померлих. Але для когось головне – просто відвідати могилу, частувань на цвинтарі не вітають. 

На Харківщині "паломництво" на кладовища починається з самого Великодня, люди провідують могили увесь тиждень, не чекаючи на так звану Червону гірку. Особливих традицій у поминальні дні мешканці Слобожанщини не дотримуються – несуть на могили рідних крашанки, пиріжки та обов'язково паски. Їх випікають спеціально. "До дня, буває, що ось такі маленькі. Багато випікаю – діткам роздаємо", - каже Валентина Зубкова. Обов'язковою є висадка квітів, прибирання та наведення ладу на могилах – фарбування, ремонт. Найактивніше харків'яни відвідують кладовище у вихідні – на цей час до заміських цвинтарів організують додатковий транспорт.

У поминальну неділю на Херсонщині складається враження, що місто вимирає, а кладовище – оживає. Усі міські автобуси змінюють свої маршрути, а провідати могили рідних і близьких люди зазвичай приходять родинами. Кажуть, роблять так, бо цьому їх вчили свого часу батьки. Дорослі не гребують поминати алкоголем, а от священики нагадують, що молитва є набагато важливішим виявом поминання, ніж трапеза. "Тобто, наше серце, наш дух, наш розум повинні вийти за межі того, що ми бачимо, тому що у могилі нікого немає. Тому що могила – це є двері, двері в інший світ, в духовний світ", - пояснює отець Андрій Калита.

У Львові весь день дощить, але люди все ж ідуть на цвинтар. Здебільшого з їжі нічого не несуть, бо для них основне, щоб священик відслужив біля могилки. Личаківське кладовище – одне із найстаріших у Європі, воно має 300 тисяч поховань. Утім, відвідувачів не так багато. "Треба прийти прибрати, поставити паску, свячене яйце і помолитися. Чорнобривці. Штучні квіти – пережиток минулих речей, від них треба радикально відмовлятися", - вважає львів’янин Олекса Новаківський. У поминальні дні жодних трапез біля могил, алкоголь також рідкість – у Львові так поминати не заведено.

Кореспондент ТСН Марічка Кужик

Залиште свій коментар

Вибір редакції