Кабмін Свириденко — на вихід: чи справді на Україну чекає велике перезавантаження уряду та хто посяде міністерські крісла

У вівторок, 14 липня, Верховна Рада звільнила Юлію Свириденко з посади прем’єрки. За це рішення проголосувало 258 нардепів. Таким чином, весь склад Кабміну став виконувачем обов’язків. Тепер парламентська коаліція або монобільшість, якої насправді вже давно не існує, мають запропонувати президентові кандидата на посаду голови уряду. Коли це відбудеться, наразі невідомо. Проте не є секретом, що найбільші шанси очолити наступний Кабмін має Сергій Корецький — голова правління НАК «Нафтогаз України».

Про переформатування Кабміну на широкий загал стало відомо в неділю, 12 липня, коли Володимир Зеленський зустрівся на Банковій з Юлією Свириденко і Сергієм Корецьким, про що виклав відповідні дописи в своїх соцмережах. І судячи з величезної кількості інформації, яка з’явилася згодом у ЗМІ та соцмережах, для них кадрові пропозиції президента стали несподіванкою. Щоправда, можливо, лише для Свириденко, адже Корецький супроводжував українського президента на саміті НАТО в Анкарі, що багато хто розцінив як оглядини й підготовку до прем’єрства.

Чому Свириденко попросили на вихід? Під ким ще в Кабміні хитається крісло? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

І знову Шмигаль: як звільняли Свириденко

Уже не вперше за каденції Володимира Зеленського про своє звільнення урядовці дізнаються або раптово від нього особисто, або, що ще гірше, — зі ЗМІ. У неділю, 12 липня, одразу ж після того, як Юлія Свириденко особисто підтвердила, що йде у відставку, соцмережами прокотилася хвиля мемів. Багато хто постив згенеровану ШІ-світлину, де на засіданні уряду всі міністри і прем’єр представлені в одній особі — Дениса Шмигаля.

Річ у тому, що після відставки Свириденко т.в.о. голови уряду буде саме Шмигаль як перший віцепрем’єр. Нагадаємо, що після нинішнього міністра оборони Михайла Федорова Шмигаль посідає друге місце за тривалістю роботи в уряді за президентства Зеленського. Від 2020 року він встиг попрацювати віцепрем’єром — міністром розвитку громад і територій, прем’єром, міністром оборони та першим віцепрем’єром — міністром енергетики. І зараз коло замкнулося — Шмигаль знову в прем’єрському кріслі, хоча і з приставкою т.в.о.

На комітеті ВР з питань організації державної влади Юлія Свириденко відповіла, що її рішенню про відставку передувала розмова з Володимиром Зеленським, який, за її словами, чітко зазначив про необхідність оновлення Кабміну.

«Я вважаю, що у нас є напрямки, в яких можливо здійснити посилення. Я сподіваюся, ви підтримаєте кандидатів на такі напрямки, які дадуть можливість ефективніше впровадити освітянську, соціальну політику. В розмові з президентом було розуміння необхідності перезавантаження уряду», — сказала Свириденко на комітеті у вівторок, 14 липня.

Щоправда, судячи з атмосфери, яка панувала в сесійній залі того ж дня, депутати від монобільшості не дуже розуміли, чому голосують за відставку Свириденко. Ні для кого не секрет, що на посаду прем’єрки в липні 2025 року її просував тодішній очільник Офісу президента Андрій Єрмак. Проте після картонкових протестів і «Міндічгейту» Свириденко приєдналася до тієї частини уряду й парламенту, яка вказувала президентові на токсичність Єрмака, вимагаючи його відставки.

Сам Володимир Зеленський після зустрічі з уже колишньою прем’єркою на Банковій у неділю, 12 липня, зробив допис у соцмережах, що Україна змінює свою політичну стратегію — за кожен пріоритетний зовнішньополітичний напрямок відповідатиме конкретна людина зі значним досвідом. Серед таких напрямків президент визначив: США, ЄС, європейський антибалістичний проєкт, Польщу та Угорщину, регіон Близького Сходу та Затоки, Китай і ключові міжнародні організації. Щоправда, як усе це стосується роботи голови уряду, адже зовнішньополітичним напрямком займаються МЗС, ОПУ, ВРУ та профільні заступники відповідних міністерств, незрозуміло.

Корецький і його Кабмін: хто ще готується на вихід

Процедура звільнення Юлії Свириденко в Раді була доволі швидкою, як і її заключний виступ. Вона не представила під куполом звіт щодо діяльності свого уряду. Проте навряд чи й Сергій Корецький прийде до Ради з річною програмою діяльності, яку він має подати до парламенту протягом 30 днів після призначення. Не зацікавлені в її затверджені самі народні депутати та Офіс президента, адже тоді уряд Корецького отримає річний імунітет від відставки.

У демократичній парламентсько-президентській республіці саме коаліція парламентських фракцій або монобільшість подає президентові кандидатуру на посаду голови уряду, який і формує свій кабінет, крім, звісно, міністрів оборони та закордонних справ — це квота президента. Зазвичай усі вони є політиками, обраними до парламенту від партій, за які голосують виборці. Це й формує політичну відповідальність. Проте якщо подивитися на уряд уже колишньої прем’єрки Юлії Свириденко, лише чинний міністр оборони Михайло Федоров пройшов до Ради за виборчим списком «Слуги народу», всі інші ж безпартійні.

Хто такий Сергій Корецький? За ці дні у ЗМІ та соцмережах багато писали про кандидатуру Корецького як про технократа, який добре знає бюрократичну машину, бо до «Нафтогазу» очолював «Укрнафту» і в обох компаніях зміг навести лад. Про нього кажуть, як про хорошого менеджера, який не має політичних амбіцій. У Раді також наголошують, що головне його завдання після призначення — підготувати країну до ще тяжчої за попередню зими, в яку ми входитимемо з відчутним дефіцитом ракет-перехоплювачів до систем ППО.

У неділю, 12 липня, на Банковій Володимир Зеленський також зустрівся з Денисом Шмигалем, Михайлом Федоровим, мером Харкова Ігорем Тереховим і міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком. Після цього в ЗМІ та соцмережах одразу ж з’явилося безліч версій про можливе прем’єрство Федорова та Шмигаля. Терехову приписували посаду віцепрем’єра з відновлення — міністра розвитку громад і територій, від якої він начебто відмовився. А Клименкові пророкували перехід на посаду міністра оборони.

Проте, напевно, найфантастичнішу версію озвучила депутатка фракції «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк: «Нові віяння: Свириденко йде на голову Офісу президента, а Кирило Буданов — на Міноборони».

Щодо можливої відставки Михайла Федорова, якому вже також приписали посаду віцепрем’єра з інновацій, у соцмережах здійнялася справжня хвиля обурення. Багато журналістів, експертів і депутатів стали на його захист, а депутати від «Слуги народу» відверто говорили, що голосів за його звільнення в сесійній залі не буде, як і у профільному комітеті. Навіть у The Economist у вівторок, 14 липня, вийшла стаття про конфлікт між Федоровим та командуванням ЗСУ. Причиною начебто стало бажання міністра реформувати українську армію.

Що ж до інших міністрів, то на двері, за інформацією ЗМІ та окремих народних депутатів, уже також вказали міністрові освіти Оксену Лісовому, міністерці у справах ветеранів Наталії Калмиковій, віцепрем’єру з відновлення Олексію Кулебі (до речі, Вищий антикорупційний суд наклав арешт на його квартиру та машиномісце) та віцепрем’єру з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасу Качці. Щоправда, хто може отримати ці портфелі в разі їхньої відставки, наразі невідомо.