Кілька врожаїв картоплі та кавуни в Карпатах: потепління "посунуло" клімат України на 400 км південніше

Тепер на нашій землі можна вирощувати досі незнані сільськогосподарські культури.

Через кліматичні зміни Україна "посунулась" на 400 кілометрів на південь, що для сільського господарства означає інші культури та умови для їхнього вирощування. Традиційні овочі вже не витримують виснажливого спекотного літа, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

5-річний Назар допомагає дідусеві сіяти ріпак: різнокольорові пакети з насінням є забавкою для онука і відповідальним експериментом для фермера, якому треба вирішити, які сорти здатні пережити український клімат. «Навесні та влітку будемо вже дивитись на результат», - каже він.

ВідеоЧерез кліматичні зміни Україна змістилася на 400 кілометрів на південь

Віктор обробляє переяславську землю уже чверть сторіччя – за цей час клімат змінився настільки, що за порадами фермер звертається до Ізраїлю і США. «В американських преріях мало вологи – і тому ми переймаємо їхній досвід, як зберегти вологу», - пояснює чоловік. Чим стали українські чорноземи, добре видно на сусідньому полі, де нещодавно зібрали теплолюбивий озимий ячмінь, який ще кілька років тому взагалі не визрівав у цій місцині. Земля стоїть суха і попечена – і це при тому, що її спеціально обробили, аби утримати вологу. «Якщо б ми не закрили, я цю лопатку у землю не вставив би – це був би камінь», - твердить фермер.

Вирощувати на такому грунті Віктор готується те, що сіють у себе араби й азіати. «В нашу сторону більше сунеться сорго», - каже він. Чоловік іще не знає, але сорго – щось на кшталт нашого проса – вже перетнуло кордон і гріється під херсонським сонечком на експериментальному полі Інституту зрошувального землеробства разом нутом, чечевицею та іншими культурами. Все це вчені досліджують, як альтернативу сучасним, бо український клімат традиційним українським рослинам більше не підходить – земля наближається до стану напівпустелі. Зрошення вже потребує 90% території, придатної для ведення сільського господарства. Однак навіть штучний полив цього літа не допоміг багатьом землеробам – помідори потрапили на справжню сковорідку: 40 градусів у повітрі та 70 на ґрунті.

У Нью-Йорку підписують Паризьку кліматичну угоду. Переваги й недоліки документа

Що помідорам смерть, то картоплі пішло тільки на користь. Перший врожай зібрали у червні, тоді ж частину бульби знову закопали в землю, аби вродила ще раз – восени. «В один день – це все конвеєром іде. Обробили стимуляторами – і зразу висаджується в поле. Потім цей врожай збирається у першій декаді жовтня», - розповідають фермери.

Експериментальні поля на Херсонщині фахівці вже порівнюють із кліматом Азербайджану, а там, де було Полісся, кажуть, формується степ. На Київщині вже панують умови, які 100 років тому були характерні для Одещини, тоді як самі одесити здолали половину кліматичного шляху до Туреччини. Милості від природи дочекався Микола Симчич, який високо в горах неподалік Косіва цього літа зібрав вісім тонн кавунів. «Якщо б моя бабця встала з гробу, то вона би просто не повірила, що тут можуть бути кавуни», - дивується він. Херсонські баштанні виросли, бо температура влітку піднялась до 35 градусів. «Найбільший кавун у мене був 11 кілограмів», - хвалиться пан Микола.

Фермер із Переяславщини вирошує сою та сміється, що це і є українська ковбаса. До потепління про таку фермер міг тільки мріяти, але тепер північноамериканський сорт дасть чи не вдвічі більший врожай. Віктор із сусідами планує організувати зрошення, аби глобальне потепління принесло локальну користь. «Якби нам дати сюди європейські опади, ми засипемо весь світ хлібом, зерном», - оптимістично налаштований він.

Кореспондент ТСН Олександра Мітіна

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: