Кодування сигналу телеканалів: чи насправді це ризик для інформаційної безпеки України

Держава повинна створювати сприятливі передумови для розвитку української медіа-індустрії.

Нещодавно Сергій Костинський, член Нацради, відповідальний за перевірки, моніторинги ТРК і провайдерів, розвиток мовлення у зоні АТО і АР Крим, зробив заяву на Facebook щодо ризиків впровадження кодування українських супутникових телеканалів, яку підхопили і розповсюдили медіа і Інтернет-ресурси. Позиція вийшла без врахування точки зору безпосередніх учасників цього процесу −  медіагруп.

Чи насправді все так?

Андрій Мальчевський, директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення "1+1 медіа", прокоментував ситуацію та пояснив, що насправді може стати загрозою інформаційній і національній безпеці України, а також розповів про те, чому насправді кодування – це важливий крок для розвитку здорового економічного стану приватних каналів у якому також має бути зацікавлена і держава.

"Держава має бути зацікавлена в здоровому економічному стані приватних каналів і ця місія, в тому числі, лежить на її уповноваженому органові − Нацраді з питань телебачення та радіомовлення, яка видає ліцензії на мовлення та регулює ринок. Це важливо, адже фінансове здоров'я телеканалу є обов'язковою передумовою його незалежності. Кодування сигналу телеканалів на супутнику − це величезний крок вперед у цьому процесі", - сказав Мальчевський.

"Два члени Нацради Костинський та Ілляшенко заявили останніми днями, що кодування українських каналів несе загрозу нацбезпеці. Залишимо осторонь питання, що такі заяви виходять за межі компетенції очільників Нацради, бо є втручанням у господарську діяльність приватних телеканалів. Нас бентежить інше. Завдання інформування населення мають нести на собі, в першу чергу, Суспільне мовлення, яке утримується за рахунок платників податків, державні канали типу "Рада", і це без численних інформаційних мовників, які не збираються вводити кодування", - зазначив директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення "1+1 медіа".

За словами Мальчевського, абсолютно на всіх розвинених ринках великі розважальні канали є закодованими і їхня дистрибуція є багатовекторною, щоразу з розвитком технологій вона тільки ускладнюється. При цьому правовласники мають контролювати контент, який створюють та дистрибютують. Зазвичай права на нього мають чітко визначену географію мовлення, і враховуючи покриття супутників (яке виходить далеко за межі України), єдиним інструментом обмеження такого сигналу є кодування.

"Ми очікуємо від Нацради підтримку в боротьбі з піратством (для супутника це кардшарінг). За останні 10 років у цьому сегменті нічого не було зроблено! Адже саме цей сегмент дистрибуції є найбільш ризикованим і саме в ньому український глядач має можливість дивитись російський контент (за який, ще й гроші платить неофіційно). А ті українці, які не мають можливості платити за телебачення, повинні мати можливість доступу до ефірного мовлення, яке стрімко переходить у цифрову еру. Позиція останніх років "1+1 медіа" і полягала в тому, що "цифра" має бути реальною, а не номінальною. І тут, в першу чергу, регулятора повинні хвилювати питання заявлених 95% покриття та бенефіціарних кіпріотів. Натомість Нацрада нічого конкретного щодо дотримання компанією Зеонбуд умов ліцензії так і не зробила. І саме вона (цифра) повинна давати доступ до телебачення для соціально незахищених верств населення. Щодо територій, до яких тимчасово "ускладнений" доступ, то для таких речей, власне, і був створений канал UATV, який знову ж таки фінансується платниками податків", - заявив Андрій Мальчевський.

Він додав, що на супутнику залишаються чимало відкритих російських телеканалів, однак що й де дивитися − це власний вибір  кожного глядача. "Не можна вирішити за нього, що йому обрати до перегляду. Ці ж російські канали і програмний продукт (який транслюється на цих каналах) є доступним в інтернеті. І при бажанні, а саме воно є рушійною силою пошуку контенту, глядач/користувач легко отримує доступ до нього. Дуже складно вплинути на такого глядача та спонукати його відмовитися від якісного російського контенту. Саме тому давно вже назріло питання ліцензування провайдерів ОТТ сервісів. Крім того, що і як дивитися − це все ж особистий вибір кожного. Саме тому держава повинна займати проактивну позицію в цьому питанні, і більше того, створювати сприятливі передумови для розвитку української медіа-індустрії. Ми як завжди відкриті до конструктивного діалогу", - йдеться у заяві.

Залиште свій коментар

Наступна публікація