В Україні міжнародні автошляхи вже покривають 4G-інтернетом, а ЄС технічно погодив COVID-сертифікати з "Дії".
Поки Євросоюз готується повністю дати "зелене світло" українським електронним COVID-сертифікатам, Мінцифри на фінішній прямій, щоб зробити їх доступними для всіх користувачів "Дії". В Міністерстві анонсують, що сертифікати в режимі "онлайн" — це лище одна з багатьох нових функцій, які скоро стануть доступними у мобільному застосунку та будуть презентовані загалу. Але, що робити, коли 20% українців досі не мають доступу до якісного Інтернету.
ТСН.ua дізнавався у міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, як воно - "цифровізувати" Україну.
У першій частині розповідаємо: коли ж все-таки українців пустять за кордон з COVID-сертифікатами у "Дії", як 95% планують підключити до швидкісного Інтернету та чи знадобиться довідка про прописку у 2022-му році.
"Технічно ми повністю готові": COVID-сертифікат у "Дії" скоро допоможе подорожувати у ЄС
Розпочнемо з актуального, з новин щодо впровадження електронних COVID-сертифікатів. На якому етапі зараз перебуваємо?
- Сьогодні (10 серпня — ред.) ми отримали офіційний лист Європейської комісії, що українські електронні сертифікати пройшли тестування і все добре. Сподіваюся, у найближчі тижні вже буде ухвалене рішення і Європейською комісією, і європейськими партнерами для того, щоб приймали наші "ковідні" сертифікати. Технічно ми вже повністю готові. Ми протестували те, що змогли, збільшили відсоток відображення, виправили помилки в реєстрі. Можу сказати, що ми одна з небагатьох країн не з ЄС, яка так швидко виконала це завдання і вже технічно інтегрувалася.
Ось ви кажете, що технічно повністю готові. Тоді коли закінчиться бета-тестування і сертифікати стануть доступними для всіх?
- Ми зараз чекаємо на підтвердження від Google, щоб вони опублікували наш застосунок (для операційної системи Android — ред.). Тому що на сьогодні в Apple Store він працює, а з Google ще потрібно узгодити політику конфіденційності — після цього протестуємо і можна буде публікувати. Думаю, це кілька тижнів.
Вели перемовини про визнання електронних COVID-сертифікатів з країнами, які не входять до ЄС?
- У нас дуже тісна комунікація з Ізраїлем. Маємо план у найближчі тижні вже використовувати електронні “ковідні” сертифікати для подорожей між нашими країнами. Це МЗС займається комунікацією з іншими країнами, але з технічної точки зору ми повністю готові.
У тому ж ЄС зараз запроваджують так звані "зелені паспорти". Наприклад, у Франції, лише вакцинованим дозволятимуть відвідувати бари чи ресторани. Чи зможе українець з електронним сертифікатом піти в кафе у Парижі?
- Наш електронний сертифікат повністю буде ідентичним. Тобто там, де можна використовувати європейський, можна використовувати і наш. Але ми аналізуємо різні країни і бачимо їхній досвід. Дуже часто впроваджуються інші технічні рішення, які не стосуються сертифікатів. Це інший застосунок, або інша система QR-кодів, яка фіксує де ви були тощо. Технічно ми готові, але все буде також залежати від внутрішніх правил кожної країни. Вони можуть змінюватися залежно від епідеміологічної ситуації.
Щодо інших систем — чи використовуватимуть їх в Україні?
- Ще коли була перша хвиля, ми технічно розробили можливість впровадити схожу систему, де потрібно використовувати QR-код, щоб позначити, що ти був в цьому місці саме в цей час. Але жодного разу її не запускали і не використовували.
Плануєте?
- Це залежатиме від Міністерства охорони здоров'я. Нам вже прем'єр-міністр ставив подібне завдання — в нас навіть є кілька варіацій використання цієї технології. Потрібно буде просто відтестувати її і запустити. Але я думаю, що все ж використовуватимуть внутрішні “ковідні” сертифікати.
"До кінця року на головних міжнародних автошляхах буде якісний Інтернет"
Давайте про те, без чого цифровізація як така неможлива — Інтернет. Ви говорили, що до 2024 року до нього матиме доступ 95% населення України. Як будете це реалізовувати, адже саме якісного Інтернету досі немає в багатьох населених пунктах?
- Ми дуже чітко розуміємо, в якому населеному пункті є Інтернет, а де немає. На самому початку приділили кілька місяців аудиту, проаналізували всі сервіси Speed test, які відстежують в режимі онлайн швидкість, залучали людей, підключали заступників з цифрової трансформації. Тоді в нас з'явилася мапа України, на якій ми бачимо проблемні місця. Тільки за останній рік більше 10 млн українців апгрейднулися, покращили рівень з 3G або EDGE до 4G. 2,6 млн українців взагалі вперше отримали 4G.
Що стосується фіксованого Інтернету, оптичного, то є 484 млн грн, які інвестовані у підключення маленьких населених пунктів. Провайдерам часто економічно не вигідно проводити Інтернет в населений пункт, де проживає невелика кількість людей. І в цьому році буде вперше підключено більше ніж 3 тис. населених пунктів (це понад 1 млн українців). Підключаємо саме об'єкти соціальної інфраструктури — наприклад, школи і лікарні.
Зараз який відсоток населення вже має доступ до якісного Інтернету?
- Якщо ми кажемо про мобільний - то близько 80%.
Як щодо покриття на авто та залізничних шляхах? Зараз стабільного з’єднання немає ані, наприклад, на Київ-Чоп, ані у "Інтерсіті".
- Що стосується автошляхів, цього року оператори планують покрити Інтернетом основні міжнародні траси — "Київ - Одеса", "Київ - Дніпро", "Київ - Харків" і "Київ - Львів". Ми спрощуємо бюрократичні перепони, допомагаємо пришвидшувати процеси з місцевою владою для того, щоб покрити дороги швидше.
Взагалі був підписаний меморандум з операторами, і певні ліцензійні умови, згідно з якими вони повинні до середини 2022 року забезпечити доступ до 4G для 95% населення України
Знову ж таки, якісний Інтернет — це поняття суб'єктивне. Є якась гранична нижня межа швидкості підключення?
- Ми завершуємо погодження з усіма держорганами показників якості мобільного Інтернету, де чітко зазначена його середня швидкість та інші критерії. Наприклад, на скільки відсотків повинна бути покрита громада, щоб на мапі оператора вона була відмічена, як та, де є Інтернет.
Коли до Інтернету зможемо вільно підключатися з вагона поїзда?
- Оператори попередньо вже порахували, скільки потрібно коштів, щоб побудувати інфраструктуру — майже пів мільярда гривень, і це тільки на одному популярному напрямку — “Київ-Одеса”. Зараз спілкуємося з Міністерством інфраструктури та “Укрзалізницею”. По суті, більшість довжини залізничних колій проходять по нежилій території, через невеличкі населені пункти. Операторам фінансово не вигідно встановлювати вишки там, де дуже малий попит на зв‘язок. Потрібно долучатися і знаходити баланс держави і бізнесу, щоб покривати територію. У нас вже є розуміння, скільки потрібно коштів, є розрахунки — будемо дискутувати з Мінфіном і рахувати фінансову обґрунтованість цієї інвестиції для держави.
Повертаючись до операторів і до 5G — відомо, що вони поки не підтримують впровадження цієї технології. Мовляв, зарано, ще 4G не все покрили. Як взагалі справи з планами на впровадження 5G?
- Ми у багатьох сферах вже переступили еволюційні етапи — думаю, тут також потрібно зробити такий крок. Поки ми продовжуємо розвивати 4G, потрібно робити науково-дослідницьку роботу для 5G. Там є дуже багато домашньої роботи: потрібно звільнити частоти від телебачення, працювати із військовими і операторами. Це процес, який займає час. Паралельно відкриваємо пілотні майданчики 5G. Для того, щоб популяризувати технологію, щоб можна було дослідити її реально і отримати більше інформації для фінансово-економічних розрахунків. Дуже скоро запустимо у UNIT.City пілотний майданчик 5G — і українці вже зможуть його протестувати.
"Коли прописка буде вже в "Дії", зроблю те, що обіцяв — спалю цю довідку"
Як часто спілкуєтесь з Володимиром Зеленським?
- Кілька разів на тиждень мінімум.
Є якісь пріоритетні завдання для Мінцифри від президента?
- У нашого міністерства дуже чіткі завдання: перевести всі послуги в онлайн, забезпечити доступ населення до Інтернету, навчити 6 млн людей базової цифрової грамотності і збільшити частку ІТ у ВВП країни до 10%. Є чотири цілі, ми їм не зраджуємо — і вони максимально синхронізовані із ідеєю, з якою прийшов президент, яка прописана у його програмі.
Якщо говорити про послуги і мету, то чи зможуть українці голосувати на наступних виборах онлайн?
- Знаєте, як для себе ми переформатували цю ціль? Перевести 100% послуг в онлайн. Після цього буде більша довіра людей до технологій — і тоді вони самі скажуть: "Давайте вже нам петицій більше, голосувань і інших інструментів електронної демократії". Коли на меті — відцифрувати усі послуги, тоді ти займаєшся питаннями реєстрів, кібербезпеки, Інтернету і цифрових навичок. А після цього ми вже зможемо перейти до електронних виборів. Я на 100% впевнений, що за електронними виборами майбутнє у світі взагалі.
Довідка про місце реєстрації — ви обіцяли її спалити, коли вирішиться питання паперового додатка до id-картки. Нині реєстрацію можна змінювати онлайн, однак саме послуга надання довідки в онлайн-форматі так і не переведена. Якщо для вас це вкрай принципове питання, то коли можна очікувати його вирішення?
- У 2015 році був ухвалений якийсь дивний законопроєкт — і в Україні виникло майже 7 тисяч різних реєстрів, які між собою не взаємодіють. Коли ви із Запоріжжя переїжджаєте до Києва, зі столиці до Запоріжжя у паперовому форматі передається інформація, що ви змінили місце реєстрації. Часто ця інформація просто не доходила, губилася або неправильно вносилася — наприклад, помилки у прізвищі чи ІПН. І так ви на папері могли бути прописані і в Києві, і в Запоріжжі. Нам потрібно було вирішити технологічно, як відцифрувати всі реєстри громад і зробити так, щоб відбувався обмін інформацією.
Коли всі реєстри взаємодіятимуть, ми зможемо відмовитися від цього папірця. Будь-який чиновник за певним ідентифікатором зможе самостійно перевірити, де ви прописані. Наша мета — щоб наприкінці жовтня чи на початку листопада змінити місце реєстрації можна для власників ID-паспортів було у будь-якому місті. І після цього (або навіть перед цим) у другому читанні буде ухвалений відповідний законопроєкт. Він, по-перше, "вбиває" штамп в паспорті — цей радянський рудимент, — тому що із онлайн-пропискою не потрібно нікуди відправляти документи заради штампу. І по-друге, у цьому законопроєкті прописано, що держава може самостійно перевіряти місце реєстрації. Прописка буде вже в "Дії" — ми повністю прибираємо "інститут” папірця і штампа в паспорті. І я зроблю те, що обіцяв — спалю цю довідку.
Окремо варто поговорити про цифрову грамотність людей. Як показав карантин, не всі готові до цифровізації. Вчителів, медиків, працівників ЦНАПів доведеться якось вчити новому. Як українця спонукати перейти з папірців у цифровий формат?
- Я бачу єдиний спосіб — створювати зручні технологічні продукти, запускати зручні послуги. Дуже багато нових продуктів ми використовуємо інтуїтивно. Наприклад, моїй бабусі трохи більше 70 років — вона почала поступово використовувати певні продукти, технології, сервіси. І вже за два роки активного користування смартфоном і комп'ютером може встановити новий застосунок і інтуїтивно зрозуміти, що з ним робити. Мені здається, що наше завдання як міністерства — не лише запускати освітні продукти. Найголовніше — запускати нові продукти, які вирішують проблему комунікації людини з держави.
Відсутність цифрової грамотності породжує помилки під час внесення даних і, відповідно, хаос. Як до цього хаосу не прийти? Цифровізація відбувається швидко, а от навчання інколи все ж за нею не встигає.
- Наведу конкретний приклад. Коли почався карантин і всі школи перейшли на дистанційне навчання, ми дуже швидко розробили онлайн-курс для вчителів — як використовувати популярні світові онлайн-сервіси, щоб організувати дистанційне навчання. За місяць його пройшли 40 тисяч освітян. І ми побачили, як вони почали швидко використовувати цей досвід.
Тоді ми вже розуміли, які школи і населені пункти не мають Інтернету — запустили програму підключення. Паралельно з’ясували, скільки комп’ютерів не вистачає — цього року запустили проєкт, за яким 60 тисяч вчителів отримають робочі ноутбуки. Ми переглянули взагалі, що ж відбувається із предметом “Інформатика”, почали оновлювати навчальні матеріали, щоб вже за пів року-рік почати апробувати у певних школах новий курс. Де дітей навчають не просто, що таке системний блок і комп’ютер, а як аналізувати інформацію, як навчатися завдяки Інтернету, на які сайти можна заходити, а які краще ігнорувати. Йдеться про комплексний підхід. Інфраструктурно — це Інтернет, комп’ютери, планшети, ноутбуки. Це навчання централізоване і локальне. Є безкоштовний проєкт “Дія.Цифрова освіта”, де українці можуть оцінити свій рівень цифрових навичок завдяки національному тестуванню Цифрограм та підвищити свою цифрову грамотність за допомогою освітніх серіалів — на платформі їх уже понад 60. Є проєкт “Дія.Бізнес" для підприємців. По суті, це також частина місії нашого Міністерства: відкрити людям можливості для розвитку у цей технологічний час.
Другу частину інтерв'ю читайте за посиланням.
