Перейти до змісту
Конституційна криза, МВФ і бюджет: чи знайде парламент вихід з економічного і політичного глухого кута
ТСН.ua
  • Кількість коментарів 1
  • Кількість переглядів 883

Верховна Рада має відновити діяльність антикорупційної інфраструктури, інакше ризикуємо залишитися без грошей МВФ і безвізу.

Політична криза в Україні загострюється. До проблеми з пандемією COVID і запровадження повного локдауну, може додатися ще й бюджетна криза. Цього пленарного тижня Верховна Рада не встигне розглянути головний кошторис країни на 2021 рік. До того ж, досі не знайдено вихід із конституційної кризи, спричиненої рішенням Конституційного суду (КСУ) щодо діяльності антикорупційних органів. Саме від цього залежить продовження співпраці з МВФ і отримання чергового траншу. Діра в бюджеті вже сягнула $3 млрд, а МОЗ заявляє, що в проєкт бюджету-2021 не внесли підвищені зарплати медиків. 

ТСН.ua дізнавався, чи встигне Верховна Рада знайти компроміс і ухвалити необхідні рішення, щоб не допустити політичного й економічного колапсу країни.  

Конституційна криза

В перший робочий день після одужання від коронавірусу спікер ВР Дмитро Разумков накинувся на комітет з питань правової політики, що той не зібрався на засідання й не надав робочій групі, що вже два тижні шукає вихід з конституційної кризи, своїх пропозицій. 

Понад місяць тому, 27 жовтня, КСУ скасував більшу частину антикорупційної реформи: статтю 366-1 Кримінального кодексу про кримінальне покарання за недостовірне декларування (яка передбачала до 2 років в’язниці за брехню в е-декларації) та фактично поставив поза законом існування реєстру е-декларацій політиків, чиновників і суддів. Ще раніше, у вересні, суд визнав неконституційним призначення президентом Порошенком ще у 2015 році Артема Ситника директором НАБУ. 

Тоді ж наприкінці жовтня Володимир Зеленський вніс до ВР як невідкладний законопроєкт про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства, яким передбачався повний розпуск складу КСУ, а його рішення від 27 жовтня президент пропонував визнати "нікчемним". Проте такими здавалося б рішучими діями Зеленський напоровся на критику з боку парламенту. Проти президента пішла його рідна фракція "Слуга народу", а Дмитро Разумков навіть зареєстрував свій альтернативний законопроєкт. 

Але кризу все ж вирішили не загострювати і створили робочу групу, яка напрацювала компромісний законопроєкт. Проте в Офісі президента, не дивлячись на коронавірус, який підхопив Зеленський, теж не пасли задніх, зареєструвавши ще один свій законопроєкт щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації. 

Тепер постає питання, який же з двох законопроєктів ухвалить Рада? Президентський, зареєстрований у п'ятницю, 27 жовтня, зберігає статтю, що передбачає до двох років в’язниці за брехню в е-декларації. Документ, напрацьований парламентською робочою групою, скасовує кримінальну відповідальність, але підвищує штрафи. 

В коментарі ТСН.ua керівник комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський зауважив, що вкрай важливо ухвалити компромісний законопроєкт якнайшвидше, зважаючи на його виключну значущість, коли строки фактично до кінця грудня і по стану ВР дуже важко сказати, скільки ще протягом місяця вона буде працювати. Тому, за його словами, питання може бути вирішене вже цього пленарного тижня, але за умови, якщо всі фракції і групи напишуть відповідного листа про згоду розглянути цей законопроєкт за процедурою ad-hoc (коли проєкт або рішення ухвалюється за скороченою процедурою, без обговорення і подання альтернативних законопроєктів - Авт.). 

"Минулого тижня президент публічно висловився про те, що підтримує напрацювання робочої групи, крім одного. Президент наполягав, і в його законопроєкті це відображено, що санкція щодо позбавлення волі має бути, бо це вимога і суспільства, і наших партнерів, які допомагали нам будувати антикорупційну інфраструктуру. Ми говорили, в тому числі і з головами фракцій про те, що треба шукати компроміс, який може бути знайдений також на базі нашого комітету, де можливо буде напрацьований третій законопроєкт з компромісним рішенням", - підкреслив Денис Монастирський. 

Якщо не ухвалити відповідні зміни до кінця року, поза законом остаточно опиняться не тільки реєстр е-декларацій і діяльність НАЗК, а десятки тисяч чиновників, політиків і суддів більше не будуть звітувати про свій майновий стан, а й співпраця з МВФ і навіть безвіз. Більше того, до 17 грудня Верховній Раді треба вирішити правову колізію з призначенням директора НАБУ. Кабмін вже зареєстрував відповідний законопроєкт. Проте він радше цементує статус-кво і відкладає проблему у довгий ящик, бо в ідеалі треба змінювати Конституцію.

Бюджет і МВФ 

Уряд на тиждень запізнився з подачею до Верховної Ради головного кошторису країни на 2021 рік. Саме тому парламент не встигне розглянути проєкт бюджету цього пленарного тижня. За законом на ознайомлення народних депутатів з кошторисом відводиться 10 днів. Тому, за словами спікера ВР Дмитра Разумкова, не виключено, що бюджет розглянуть на позачерговому засіданні 7 грудня. 

У коментарі ТСН.ua радник президента з економічних питань Олег Устенко зазначив, що саме від ухвалення бюджету-2021, а також подолання конституційної кризи, а це основне, залежить продовження співпраці з МВФ. Якщо вихід з конституційної кризи буде цього тижня, тобто, якщо Київ надішле МВФ два сигнали - по бюджету і рішенню, як виходити з конституційної кризи, - тоді Україна фактично моментально отримує онлайн-місію МВФ. 

"Що стосується конституційної кризи, то ті, хто її створювали, дуже чітко розуміли, що і як вони роблять. І це дійсно те, що потребує консолідації (в парламенті - Авт.). У червні від МВФ ми отримали $2,1 млрд. Тому наступна сума, яку ми можемо отримати, - це може бути подвоєний транш, а може бути одним траншем. Але тут навіть не питання суми. Тут грає роль те, що МВФ - це позитивний сигнал, який моментально забезпечує доступ на зовнішні ринки за розумними відсотками. В зворотному випадку запозичення коштів буде дорогим", - підсумував Олег Устенко. 

Погодилися парламентарі розглянути і президентський законопроєкт щодо допомоги бізнесу та громадянам на час карантину. Володимир Зеленський пропонує виділити одноразову грошову допомогу в розмірі 8 тис. грн. Загалом під куполом є голоси за це рішення. Але в Кабміні вже встигли повідомити, що мова може йти про понад 2 млн громадян, а загальна сума сягне 15 млрд грн. Гроші візьмуть з COVID-фонду.

Що ж до ще одного президентського законопроєкту щодо відтермінування до 1 січня 2022 року обов’язкового використання касових апаратів для фізосіб-підприємців, ситуація досить неоднозначна. Голова профільного комітету Данило Гетьманцев категорично проти, кажучи, що кожен має право на фіскальний чек, інакше Україна так і залишиться у "середньовіччі". Компроміс шукатимуть під куполом цього тижня. 

Відео Зеленський пропонує відтермінувати введення обов`язкових касових апаратів для приватних підприємців

Відтермінувати на рік введення обов`язкових касових апаратів для приватних підприємців пропонує Володимир Зеленський. Відповідний президентський законопроєкт зареєстрований у парламенті. Автори запевняють, закон має полегшити адаптацію малого бізнесу до нових правил обліку, зменшить адміністративне навантаження на бізнес, сприятиме збереженню робочих місць, розвитку підприємництва та виведенню економіки з тіні. Верховна Рада вже двічі провалювала голосування за відтермінування введення касових апаратів. А підприємці вже другий місяць періодично протестують.

Зеленський пропонує відтермінувати введення обов`язкових касових апаратів для приватних підприємців