Природні катаклізми - це реакція на дільність людини, пояснює еколого Віктор Тарасенко.
Вибрики погоди будуть тільки посилюватися, бо це реакція на діяльність людини - збільшення промислового навантаження, спустошення територій, вирубування лісів, хаотична забудова, йдеться в сюжеті ТСН.
Однією з причин дорожніх заметів називають відсутність захисних лісосмуг. У 60-ті роки минулого століття їх висадили вздовж трас Криму.
Та у важкі 90-ті багато з них люди повирубували на дрова, даючи волю польовим протягам.
Південне узбережжя тріщить по швах. Зелені зони зменшуються, поступаючись палацам багатіїв. Якщо в Європі природно-заповідні фонди становлять до 14% території, то в Криму – удвічі менше.
"Потрібно створити таку екомережу, чим вона буде потужнішою, чим більше буде природніх ландшафтів, тим краще земля опирається цим катаклізмам", - каже голова кримської організації "Екологія та світ" Віктор Тарасенко.
А якщо все закрити бетонними мішками, цементом, то, каже еколог, катаклізми будуть весь час посилюватись.
Прислухатися до науковців та вкладати гроші у зміцнення екосистеми чи ліквідовувати наслідки стихії? Поки що висновки традиційні – підрахувати збитки, попросити гроші в українського уряду, залатати дірки на дорогах після негоди, запастися піском, пальним та чекати нової стихії.
"Від стихії ніхто не застрахований і попередити стихію теж неможливо. І ми не знаємо, що через рік трапиться - не дай Бог може відбутися ще сильніші урагани", - пояснює голова Рескомітету транспорту та зв'язку Криму Микола Черевков.
Однак еколог Тарасенко впевнений - сильніший буревій буде. І аби уникнути таких масштабних наслідків як цьогоріч, потрібно робити захисні заходи - як мінімум штучно поповнювати пляжі.
