Кримські татари на півострові вшанували жертв депортації, попри заборону окупантів

Корінний народ виживає в умовах підкупів, залякувань і репресій.

Уже третій рік поспіль російська окупаційна влада забороняє кримським татарам будь-які масові жалобні заходи до річниці депортації. Репресії щодо кримців не припиняються від початку окупації, а близько 13% кримських татар були змушені залишити свої домівки і виїхати на материкову Україну, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Проте більшість залишається на місці і сподівається, що темні часи минуть. У селах та містах окупованого півострова кримські татари вивішують на будинках свій національний прапор, а поруч чорний – на знак жалоби. Рівно опівдні кримці виголосили молитву за жертвами геноциду 1944 року. Для кожного це – особисте. Немає жодної кримськотатарської родини, яку б ця трагедія обійшла стороною. Вже понад 70 років люди намагаються змити із себе наклеп, вигаданий радянською пропагандою та розповісти свою справжню історію.

Всупереч заборонам, у Криму проводять жалобний акції та згадують події 1944-го року

Сьогодні сімдесят третя річниця депортації кримських татар. Протягом кількох років від 1944-го майже половина вигнаних з рідного краю кримців померла: хтось під час подорожі у вагоні для худоби, а більшість - від хвороб, голоду та умов для життя у вигнанні. У селах та містах півострова кримські татари вивішують національний прапор, а поруч чорний - на знак жалоби.

Спогади своєї матері, якій під час депортації було шість років, використав у фільмі "Хайтарма" його автор Ахтем Сеїтаблаєв. Він же і виконав головну роль льотчика, двічі героя Радянського союзу Амет-Хана Султана, приголомшеного жахливою несправедливістю до свого народу. "Мама розповідала, коли нічим було дихати у цьому вагоні для транспортування худоби, вона чомусь раптом опинилась нагорі, на плечах літніх людей – і тоді почала вільно дихати", - каже він.

Один із кримськотатарських лідерів Мустафа Джемілєв у вагон для худоби потрапив у 6-місячному віці. За три тижні подорожі у цих ешелонах померло багато людей. Мертвих не дозволяли ховати, їх доводилося залишати просто на залізничному насипу. Але піврічне немовля виявилося дуже впертим і вижило. Цією незламністю радянський дисидент Джемілєв потім іще не раз дошкуляв владі. Загалом 15 років він провів у радянських в'язницях і таборах. Коли Росія захоплювала Крим, кримці побоювались, що знову опиняться в тих вагонах, розповідає Джемілєв. "Ми взагалі в перші дні очікували тотальної депортації. Але потім з'ясувалося, що думки в Кремлі стосовно кримських татар розділилися на дві частини. Одні вважали, що треба якось домовитися – купити, залякати. А інша була лінія, що з кримськими татарами неможливо домовитися, тому треба діяти традиційними методами, тобто репресіями", - каже він.

Окупанти у Криму перешкоджають вшануванню пам'яті депортованих радянською владою кримських татар

Про лояльність кримських татар із Джемілєвим намагався домовитися Путін – не вийшло. Кримські татари, отримавши 1944-го гірке щеплення від російських щедрот, найактивніше опирались анексії – вони мітингували, носили їжу українським військовим, заблокованим у військових частинах, а деякі й просили негайно мобілізувати їх до війська і дати зброю. Про це згадував, наприклад, один із перебіжчиків, колишній комбриг кримських морпіхів у Перевальному Сергій Стороженко.

Нині для кримців знову настали темні часи репресій – сотні затримань, десятки кримінальних проваджень та безслідні зникнення і вбивства активістів. Напередодні річниці депортації члени забороненого Меджлісу отримали від окупаційної прокуратури письмові попередження про те, що традиційну ходу цього року знову заборонено, а якщо цього дня десь відбудуться масові заходи, Меджліс вважатимуть організатором та переслідуватимуть за екстремізм.

Проте кримці все одно прийшли до пам'ятних каменів на жалобну молитву. Скрізь за ними пильно стежила окупаційна влада. У Бахчисараї поліційна машина заблокувала дорогу до символічного каменя. У Сімферополі силовики затримали кілька кримських татар. І це – реалії життя корінного народу на власній землі в ХХІ столітті.

Кореспондент ТСН Марія Васильєва

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: