Київ може втратити головний символ міста: чому в столиці масово гинуть каштани
Головний символ української столиці опинився під серйозною загрозою повного зникнення з вулиць міста через масове розмноження небезпечного шкідника.
Підпишіться на нас в Google
Небезпечний шкідник знищує каштани в Києві / Фото: Наталія Лебідь / © Facebook
Через масштабне ураження мінуючою міллю каштани в Києві передчасно жовтіють і гинуть у розпал літа. Оскільки ефективна вакцинація рослин коштує занадто дорого, а хімічне оброблення заборонене, міська влада змушена поступово замінювати уражені насадження на стійкіші платани та катальпи.
Про це повідомив перший заступник голови Державної екологічної інспекції України, колишній заступник гендиректора «Київзеленбуду» Дмитро Заруба в коментарі «Главкому».
Чому каштани масово сохнуть влітку
Щороку в червні та липні кияни спостерігають одну й ту саму сумну картину, коли зелене листя каштанів раптово вкривається іржавими плямами та опадає. За словами еколога, личинки каштанової молі виїдають листову пластину зсередини, повністю позбавляючи рослину необхідних поживних речовин, а літня спека лише пришвидшує цей згубний процес.
«Міль поступово виїдає листя, і через певний час воно втрачає свої властивості та починає сохнути. Велика спека теж може впливати на стан дерев, але переважно те, що ми бачимо по Києву — це все ж дія мінуючої молі», — пояснив Дмитро Заруба.
Врятувати дерева в масштабах усього міста наразі практично неможливо. Санітарні правила суворо забороняють застосовувати зовнішнє хімічне оброблення на вулицях Києва, а дієва вакцинація коштує близько 50 євро за одну дозу, що вимагає катастрофічних витрат з міського бюджету.
Платани як нова альтернатива для Києва
Як зазначають експерти, каштани не є рідними для столиці, адже місцевими аборигенами вважаються клени та дуби. Саме тому озеленювачі пропонують активно висаджувати стійкіші до міських умов платани, які вже чудово прижилися на Голосіївському проспекті та виросли до 10 метрів у висоту.
Платани є деревами-довгожителями з північної півкулі, стовбур яких може сягати 50 метрів заввишки та які здатні рости понад дві тисячі років. Крім того, на центральних вулицях на кшталт Хрещатика, де корінню заважає бетон і зимова протиожеледна сіль, фахівці радять використовувати посухостійкі рослини у спеціальних кадках з автоматичним поливанням.
За інформацією «Київзеленбуду», комунальники продовжують боротьбу за вцілілі каштани, розвішуючи на гілках екологічні феромонні пастки. Хоча цей метод потребує системної роботи протягом кількох сезонів, накопичувальний ефект уже дозволив поступово знизити чисельність шкідника в окремих районах міста.