Літній ажіотаж. Як Україна приваблює туристів на Чорне і Азовське моря та на рафтинг у Карпатах

Літній ажіотаж. Як Україна приваблює туристів на Чорне і Азовське моря та на рафтинг у Карпатах

Фото: pixabay.com

Літній сезон минув на "відмінно", звітують українські чиновники від туризму. Проте не всюди картина така райдужна, зауважують готельєри.

Туризм в Україні цьогоріч розвивається потужними темпами. Після завершення високого літнього сезону міста-мільйонники звітують про рекорди за кількістю туристів. 

Літній ажіотаж підтвердили в "Укрзалізниці". За словами в.о. голови правління ПАТ "Укрзалізниця" Євгена Кравцова, влітку 2018 року поїздами далекого сполучення та регіональними поїздами скористалися 13,4 млн пасажирів, що на 3,2 % більше від показника минулого року. А в період масових літніх перевезень 2018 року "Укрзалізниця" призначила 22 додаткові поїзди, а 10 поїздам збільшила періодичність курсування.

У Києві туристичний потік за перше півріччя 2018 року, порівняно з попереднім періодом минулого року, зріс майже на 25%. Тільки іноземних туристів столицю відвідало 850 тисяч осіб, що є рекордним показником за останні чотири роки, зауважив начальник управління з питань туризму та промоцій КМДА Антон Тараненко.

Зелений туризм: ТСН.Тиждень покаже життя у будинках на колесах

Зелений туризм: ТСН.Тиждень покаже життя у будинках на колесах

"Ми практично підійшли до показника докризового 2013 року, коли була зафіксована рекордна кількість зарубіжних гостей. Адже після проведення "Євро-2012" місто стало дуже популярним серед європейських туристів. Але, що показово, повністю змінився портрет аудиторії туристів Києва. Якщо у 2013-2014 роках переважали гості з Росії (близько 50%) та пострадянських країн, то тепер картина інша. На перше місце вийшли білоруси, які зупиняються на пару днів під час поїздки на морський відпочинок у Затоці, Одесі чи Херсоні. Далі йдуть Ізраїль, США, Німеччина, Туреччина, Італія, Франція, Велика Британія", - розповів Антон Тараненко на прес-брифінгу, проведеному наприкінці серпня у КМДА.

За його даними, туристична галузь щороку приносить бюджету Києва понад 150 мільйонів гривень податку. І це за найнижчими підрахунками. Відповідно, зростає й туристичний збір. Якщо торік зібрали майже 25 мільйонів гривень, то цьогоріч очікується 30 мільйонів.

ВІДПОЧИНОК НА ЧОРНОМУ МОРІ

Одеса перебуває на шляху бурхливого й активного зростання. Цьогоріч там прийняли вже більше 3 млн гостей.

"1 вересня Одеса зустріла тримільйонного туриста за 2018 рік. Ним виявився громадянин Китайської народної республіки. Ця цифра набагато перевершує попередній рік, в якому було 25% зростання, загалом за 2017 рік було 2,5 млн туристів. Тож цього року маємо дуже оптимістичні прогнози, тому що вже сьогодні ми отримали показник 3 млн, а попереду ще оксамитовий сезон, і багато гостей продовжуть їхати, квитки до Одеси складно дістати - ми постійно просимо "Укрзалізницю" дати додаткові поїзди", - розповіла у коментарі ТСН.ua директор департаменту культури та туризму Одеської міськради Тетяна Маркова.

Близько 60% - це гості з України, решта - іноземні туристи. Останнім часом Одеса набуває популярності серед азіатських туристів. Цьому сприяла постійна участь представників туристичної галузі у міжнародних виставках та пільговий візовий режим, згідно з яким туристи з азіатських країн можуть отримати візу після прильоту у двох українських містах - Києві та Одесі.

"Також у нас широко розвивається і європейський спектр туристів. З’являються гості зі скандинавських країн, із Швейцарії, дуже сильно збільшився туристичний потік із Ізраїлю. Продовжує активно зростати Туреччина, Білорусь, Молдова, Польща. З’являється більше чехів, Італія, Німеччина, Велика Британія, США", - додала Маркова.

На хвилі такого успіху активно розвивається і готельний бізнес.

"До нас зайшов великий бренд, мережа готелів Sofitel, було відкрито готель MGallery. Зараз розглядають можливість для ще трьох великих світових готельних мереж, які хочуть зайти на територію Одеси", - розповіла Тетяна Маркова.

Готельєри підтверджують, що літній сезон в Одесі минув на доволі високому рівні.

"За нашими даними, гостей було приблизно на 10% більше порівняно з минулим роком. Змінилася і географія гостей. Раніше Одеса була орієнтована на країни СНД: Росія, Білорусь, Молдова. Цього року ми спостерігаємо більше гостей з Туреччини, Судану, Арабських Еміратів, Лівану, Ізраїлю. І ми, готельєри, вже більше налаштовані на іноземного гостя, оскільки він витрачає більше грошей: довше проживає в готелі, збільшує кількість чартерних рейсів з Туреччини та Ізраїлю", - розповів генеральний директор керівної компанії Ribas Hotels Group Артур Лупашко.

Водночас директор департаменту культури та туризму Одеської міськради Тетяна Маркова наголосила, що в Одесі зараз активно розвивається не тільки лакшері-сегмент. "Також є сегмент для молоді і людей, які не настільки вільні у своїх фінансах. З'являються нові апарт-готелі і хостели. Одеса цікава тим, що у нас є можливість відпочити на будь-який гаманець", - зауважила чиновниця.

Своєю чергою для внутрішніх туристів великою проблемою лишається дорога до Одеси.

"Часті випадки, коли гості бронюють готелі, але не можуть доїхати: придбати квитки, тому що "Укрзалізниця" перевантажена, або автобусні перевізники не надають належний сервіс. Старі поїзди без кондиціонерів також не надають шарму й екзотичності поїздці до Перлини біля моря. Можливо, потік туристів був би значно більшим, якби був організований якісний транспорт, хороші дороги і безперебійне залізничне сполучення. На сьогодні усіх цих умов немає і від цього сфера гостинності України щорічно страждає", - нарікає Артур Лупашко.

Крулько звинуватив "Укрзалізницю" у недоступності внутрішнього туризму по Україні

Крулько звинуватив "Укрзалізницю" у недоступності внутрішнього туризму по Україні

Туристів, яких цікавить винятково морський відпочинок, приваблюють й менші курорти. Серед найбільш відомих - смт. Затока і село Кароліно Бугаз поблизу Одеси. За словами Лупашка, влітку туристичний потік тут практично такий самий, як і в Одесі.

"Затока була повністю завантажена цього сезону. У червні менше; в липні, серпні - максимально. І до 15 вересня наші готелі завантажені на 75%", - зазначив Лупашко.

Але при цьому задоволеність гостей станом самого курорту залишається дуже низькою, тому що в регіоні практично відсутня інфраструктура. При чому, що ціни тут не низькі й можуть зрівнятися з одеськими.

"У Затоку людей приваблює близькість до моря. Адже в Одесі дуже мало готелів, розташованих на першій лінії. А якщо вони і є, то дуже дорогі. У Затоці і Кароліно-Бугазі величезна кількість готелів розташовані у пішохідній доступності до моря, багато з них навіть мають власний пляж. Це приваблює туристів. Але досі актуальні відгуки відпочивальників про те, що це не курорт, а село, яке оживає до літа", - зауважив Артур Лупашко.

Ще один чорноморський курорт, який став популярним після анексії Криму, це село Коблево у Миколаївській області. На жаль, місцева влада не змогла скористатися можливостями, які їй відкрилися, і як рекреаційна зона Коблево не розвивається, навіть навпаки - зменшуються пляжі.

Водночас у Коблеві все ж існує конкуренція між готельєрами і рестораторами, в результаті якої сервіс у місцевих закладах покращуються. "Багато інвесторів проектують готелі з розрахунком на те, щоб гостям не доводилося виходити за територію готелю. І це логічно: за межами готелю брудно, багато пилу, дешево, немає інфраструктури", - зазначив Артур Лупашко.

УЗБЕРЕЖЖЯ АЗОВСЬКОГО МОРЯ

Альтернативою чорноморським курортам є узбережжя Азовського моря, відпочинок на якому з кожним роком стає все більш популярним.

За словами заступника директора департаменту - начальника управління культури і туризму Запорізької ОДА Марини Анісімової, нові ресторани і готелі в регіоні не відкриваються, проте сервіс у вже відкритих покращується.

Найбільш популярні азовські курорти - це Бердянськ, який є курортом державного значення, і Кирилівка. Біля останньої розташовані дві відомі коси - Пересип і Федотова. Ще два відомих азовських курорти - це Приазов'я і Приморськ.

"У нас збільшується кількість туристів щороку. Збільшуються і суми туристичного збору. На узбережжі є багато розважальних комплексів, є два аквапарки і два дельфінарії. Але це не тільки морський відпочинок. У Бердянську є багато музеїв, які влітку працюють практично цілодобово. На приморських площах місцеві громади кожні вихідні проводять фестивалі, різноманітні конкурси. У центрі Кирилівки є сцена, яка стоїть там від травня до кінця вересня. Там теж постійно проводяться культурно-масові заходи, за можливості запрошують зірок", - розповіла Марина Анісімова.

Готельєри підтверджують, що туристи поступово віддають перевагу Азовському напрямку. Особливо це стосується жителів Харківської, Полтавської, Запорізької областей, які вирішили обрати найближчі курорти, а не трястися ніч у старому вагоні без кондиціонера.

"Я був дещо здивований, але деяка кількість людей поїхали не в Одеську або Миколаївську області. Вони обрали Херсонську область, Бердянськ, Азовський напрямок. За нашими даними, там виросло завантаження і потік туристів. Вони, звичайно, значно нижчі, ніж у Затоці і навіть в Буковелі, але гість там отримує практично те саме, що можуть дати йому інші курорти: море, сонце, засмагу й гарний настрій", - наголосив Артур Лупашко.

ЗАХІД УКРАЇНИ І ГОРИ

Активно туризм розвивається й на Заході країни. Причому популярним стає не тільки гірськолижний туризм взимку. Карпати пропонують цікаві пішохідні та велосипедні маршрути влітку. А Львів узагалі приваблює туристів цілий рік.

Так, у Львові влітку мали приріст на 18% туристів, які зупиняються у готелях. Це зростання відбувалося здебільшого завдяки іноземним туристам (зростання 25%). Кількість українських туристів в готелях показує стабільне зростання 6%, зауважила директор ЛКП "Центр розвитку туризму м. Львова" Мар'яна Олеськів.

Взагалі Львів дуже полюбляють відвідувати іноземці. За даними European Cities Marketing Benchmarking Report, 2017 року Львів став №1 в Європі за темпами зростання кількості іноземних туристів з відносним показником 74%. До прикладу – на другому місці є місто Гданськ з 67%, в Парижі та Амстердамі це 13%, в Лондоні - 6%.

За перше півріччя 2018 року співвідношення іноземних та українських туристів у Львові становило 58%/42% .

"За цей період ми спостерігаємо приріст іноземних туристів, зокрема поляків на 19% у Центрах туристичної інформації, майже вдвічі більше відвідувачів з Білорусі, також спостерігаємо зростання німців, американців та литовців на понад 25%", - додала Мар'яна Олеськів.

За перше півріччя 2018 року туристичний збір зріс на 34% порівняно з минулим роком, що становить 2,8 млн грн.

Активний розвиток галузі сприяє відкриттю нових закладів проживання та харчування. Зокрема, цього року відкрились два великі готелі - один 5 зірок та один 4 зірки,  загалом це більше 200 номерів. Також обидва готелі мають великі конференц-зали, що сприятиме залученню організаторів конференцій у нижчий туристичний сезон.

"Сервіс дуже сильно залежить від вимог, які до нього виставляють туристи. Оскільки ми маємо ріст іноземних туристів, в яких такі вимоги є досить високими, то і рівень сервісу також зростає", - зауважила Мар'яна Олеськів.

Мій Путівник. Гуцульські воїни та рецепт традиційного хлібу - струценя

Мій Путівник. Гуцульські воїни та рецепт традиційного хлібу - струценя

Закарпатська область також звітує про приріст туристичного збору на 25%. Таким чином, за вісім місяців область заробила майже 2,5 млн грн податку.

Причому більшість туристів обирають для відпочинку сільські садиби, яких в регіоні більше ніж 450 одиниць, повідомила заступник директор департаменту - начальник управління туризму і курортів Закарпатської ОДА Любов Ковуч.

"Іноземних туристів у нас багато, з Білорусі приїжджають автобусами. Словаки і поляки є більш активними туристами, це зазвичай велосипедисти і ті, хто полюбляє пішохідний туризм. Також часто зустрічаються туристи старшого віку, які полюбляють більше відвідувати міста, культурні і музейні заклади", - розповіла Любов Ковуч.

За словами чиновниці, вони працюють над покращенням сервісу, потроху продовжують відкриватися нові готелі і ресторани.

"У нас зараз розвивається активний відпочинок, це пішохідні прогулянки гірською місцевістю та у рівнинах, рафтинг, відвідування термальних басейнів. Влітку термальні води також популярні. Багато готелів мають звичайні басейни. Також буває, що на території одного комплексу для відпочинку може бути кілька басейнів з різною водою для оздоровлення", - розповіла Любов Ковуч.

Вона додала, що Закарпаття приваблює туристів і незвичайною кухнею. На території області функціонують равликові ферми, які також розважають туристів равликовими перегонами. На обідніх столах тут можна знайти навіть жаб'ячі лапки.

На Яремчанщині, що в Івано-Франківській області, кажуть, що цей літній сезон видався вдалим, незважаючи на дощі у червні. За словами головного спеціаліста відділу туризму та зовнішніх зв’язків Яремчанського міськвиконкому Наталії Благи, у них минуло фестивальне літо.

"У нас відбувся 25 міжнародний гуцульский фестиваль, який тривав 8 днів. Також у липні пройшов байк-фест та Спортивно-мистецький фестиваль віадуків у Ворохті, а у селищі Татарів відбувся фестиваль Татарівська ватра. За цей час було встановлено декілька рекордів, зокрема гастрономічний - з одночасного пригощання людей традиційними стравами, та танцювальний - гуцули у Татарові більше години танцювали стародавній танець аркан", - розповіла Наталія Блага.

Туристична катастрофа: що робити у разі затримки чи відміни авіаперевезень

Туристична катастрофа: що робити у разі затримки чи відміни авіаперевезень

Загалом за літній сезон Яремчанщину відвідало майже півмільйона туристів - 420 тисяч. Щоправда, це здебільшого українські туристи, іноземців було не більше 5%.

"Яремчанщина приваблює туристів різноманітними активностями. Звичайно, це походи в гори. У Карпатському національному парку є маршрути різної складності, як для початківців, так і для досвідчених гірських туристів. Є також веломаршрути, є можливість виїхати на екскурсію на квадроциклах або навіть позашляховиках. У Ворохті можна подивитися на старі віадуки - це кам'яні залізничні мости. Також популярний так званий конференц-туризм, коли люди приїжджають сюди у справах, після чого відпочивають, ходять у походи та на екскурсії", - додала Наталія Блага.

Щоправда, готельєри не розділяють оптимістичних настроїв чиновників Івано-Франківщини, принаймні щодо Буковелю. За їхніми відгуками, у Карпатах цей літній сезон минув трохи гірше, ніж минулорічний. І пов'язано це було саме з дощовим початком літа.

"Готельєри з ностальгією згадували успішний січень. Цінник номера, який влітку продається за 800 грн, в січні йшов за 2700 грн. Різниця колосальна. Тому готельєри Буковеля розглядають літо як додатковий дохід, але жодним чином не як основний", - зауважив генеральний директор керуючої компанії Ribas Hotels Group Артур Лупашко.

Він наголосив, що люди по-різному розглядають Буковель влітку і взимку. Для цього регіону піковий місяць - січень. У цей час люди готові витрачати величезні суми грошей на свята. Влітку вони не готові стільки витрачати, додав Лупашко.

За його словами, усі карпатські готелі зараз розбудовують додаткову інфраструктуру, щоб повноцінно працювати влітку і приваблювати клієнтів.

"Одним з найпопулярніших місць є Микуличин або Татарів. У сам Буковель влітку люди не хочуть їхати. Тому що у теплу пору року проживання там можна порівняти із життям у новобудові: навколо постійні ремонти, будівництво, гудіння машин, які активно ремонтують або будують об'єкти до самого золотого сезону - зимового", - зазначив Артур Лупашко.

Ольга Скичко

Повʼязані теми:

Наступна публікація