Хлопець виїхав з Білорусі тиждень тому.
Сім годин на колінах без їжі та води простояв 23-річний хлопець під посольством Білорусі в Києві - це білорус Антон Лукашук. Тиждень тому він виїхав з рідної країни, бо тікав від переслідувань і репресій.
Що хотів показати своїм перфонмансом хлопець та що активіст просить в української влади, розповіли у сюжеті Сніданку з 1+1.
Своїм перформенсом Антон хотів привернути увагу до всього, що зараз коїться в Білорусі. Так 23-річний білорус бореться проти тиранії. До того вдома він писав правду на своїх сторінках у соцмережах. Утім, через диктатуру Антон Лукашук змушений був залишити рідних і виїхати до України. "Ти ніколи не знаєш, що буде завтра. Лукашенко - це тиран і диктатор", - каже хлопець.
Тиждень тому він приїхав до України. Вже за кілька днів в кайданках він стояв навколішки і дивився обличчям на вікна білоруського посольства в Києві. "Фізичний біль - це менше, що могло бути. Я готувався до цієї складності. Пропонували небайдужі люди поїсти, гарячого чаю попити. Я відмовлявся", - згадує він
Антон не їв, не пив, і попри холод не вставав із колін сім годин. Усе це транслював наживо в Instagram. Він розцінює свою акцію і як перфоманс. Хлопець хотів за межами Білорусі показати боротьбу за свободу. "Якби я це зробив у нас, то через 30 хвилин я був би в Окрєстіно (СІЗО у Мінську - Ред). Це місце стало катівнею", - розповів Антон.
Крім того, під час своєї акції 23-річний хлопець звертався до президента Володимира Зеленського, аби Україна дозволила громадянам Білорусі, що втекли від переслідувань, бути тут довше, ніж 90 днів. Підтримують Антона і ті білоруси, які ще раніше втекли від диктаторського режиму.
Така акція в Антона уже не перша. Під час попереднього перформенсу він десять годин переглядав нарізки відео з Лукашенком. "Білоруси дивляться це 26 років. Десять годин - це ще по-божому", - каже він.
Цього тижня Антон чекає на польську візу. Її оформив у Києві. Утім, залишати свою боротьбу не збирається. "Взагалі зараз не можливо в Білорусі зробити візу. У нас вигнали всіх послів і консулів. Я захотів пожити, дізнатися для себе, що означає жити в іншому місці", - каже він
Антон вірить, що вже близько той день, коли він зможе повернутися до уже вільної Білорусі.