Медична реформа. Які зміни депутати внесли у закон і як це працюватиме

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Нардепи розглянули майже тисячу правок, в результаті ухваливши лише три суттєві зміни. І вони не стануть на заваді до справжнього початку революції у медицині.

19 жовтня Верховна Рада дала старт медреформі, остаточно ухваливши закон "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів" (№6327). 

Також було прийнято за основу законопроект щодо необхідних змін до держбюджету (№6604) і президентський законопроект "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості (№7117).  

Коментуючи останній законопроект, президент Петро Порошенко заявив: "Він відкриває можливості для забезпечення доступної та якісної первинної медичної допомоги для сільських жителів. Заклади охорони здоров’я та їхні відділення будуть укомплектовані необхідним обладнанням і набором ліків. Сільські лікарі отримають стимулюючу оплату праці і гідні умови для життя. На допомогу жителям села прийде телемедицина, консультування найкращих фахівців. Цей закон вже має фінансовий ресурс. Державний бюджет України на 2017 рік вже передбачає виділення 4 млрд грн на оновлення сільської медицини".

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ

Шлях до ухвалення медреформи (№6327) був доволі довгим і важким. У першому читанні депутати ухвалили її ще 8 червня 2017 року, проте вже тоді законопроект зустрічав великий спротив. Від того часу окремі депутати і комітет ВР з питань охорони здоров'я подали до закону 893 правки.

ВідеоМедична реформа 2017: які зміни чекають українців

На голосування правок нардепи витратили майже три дні, почавши з 17 жовтня. І, що є примітним, більшість з них були відхилені. Врешті-решт 19 жовтня заступниця голови комітету з питань охорони здоров'я Ірина Сисоєнко запропонувала прийняти поправки пакетом, що і було зроблено 229 голосами. Одразу після цього депутати 240 голосами ухвалили і саму медреформу.

Виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун привітала ухвалення закону, зазначивши, що вже з наступного року українська медицина почне змінюватись.  

"Медицина, яка є сьогодні не подобається нікому – ні лікарям, ні пацієнтам. Бо є невігласи, що не розуміють і шкодять. А є негідники, які розуміють, але шкодять ще більше. Нам було важко, але ми не зупинимося. Ми дякуємо всім, хто допомагав медичній реформі відбутися. І просимо не розходитися. Вже з наступного року українська медицина почне змінюватись. Це наша перемога та перемога роботи українського парламенту. І це означає, що ми маємо ще більше та довше працювати, щоби впроваджувати нашу реформу", - написала Супрун на своїй сторінці у Facebook.

ЩО ЗМІНИЛОСЯ У МЕДРЕФОРМІ

Супрун неодноразово заявляла, що великий потік поправок може докорінно змінити медреформу і є її саботуванням. В результаті нардепи внесли лише три суттєві правки.

1. Внесено положення про можливість фінансування первинної ланки через механізм субвенції.

За початковим задумом, з 2018 року закон має переводити "первинку" на принцип "гроші ходять за пацієнтом", коли держава як уповноважений орган укладає контракти з тими, хто надає первинну допомогу - або з медзакладом, або з лікарем-ФОПом, пояснив головний експерт медичної групи Реанімаційного пакету реформ Олександр Ябчанка.

Медреформа, інфографіка
ТСН.ua

Проте нардепи запропонували можливість виділяти місцевим органам влади медичну субвенцію, тобто гроші з державного бюджету.

"На жаль, цей механізм передбачає можливість розподілу цих коштів чиновниками, а не оплату послуги напряму в той заклад, який надає медичні послуги. Тут можна процитувати Уляну Супрун: "Замість того, щоб гроші ходили за пацієнтом, вони почнуть ходити за чиновником", - зауважив експерт Стратегічної дорадчої групи з питань реформування системи охорони здоров'я України Роман Фіщук.

Водночас експерти наголошують, що такий стан справ триватиме лише протягом 2018-19 років, і цей перехідний період є необхідним для такої великої країни як Україна.

"Хтось буде готовий переходити на ці контракти з державою вже з початку 2018 року, а хтось - не буде. У різних регіонах України система по-різному готова до таких змін. Певною мірою це є компроміс, який мав би задовольнити органи місцевого самоврядування. Адже є варіант, коли надавачі медичних послуг будуть укладати контракти з державою, а є варіант, коли кошти будуть надходити за старою схемою - субвенцією. А умови, на яких відбуватиметься субвенція, мають бути визначені Кабінетом міністрів", - пояснив Ябчанка.

2. Вилучено положення про співоплату за медичні послуги

Попередній текст законопроект передбачав модель співоплат в розмірі 20% мінімальної зарплати (640 грн) в госпіталі та 1,5% мінімальної зарплати (48 грн) на рівні амбулаторного лікування.

В результаті правок закон передбачає тільки ті послуги, які держава покриває на 100% ("зелений список"), і послуги, які пацієнт оплачує повністю ("червоний список"). 

"З однієї сторони це добре, оскільки держава бере на себе обов'язок оплачувати повністю надані медичні послуги. Але, на жаль, ми не знаємо, які саме послуги входитимуть до програми медичних гарантій. Так, вказано, що первинна, вторинна, третинна допомога та ще декілька видів допомоги будуть покриватись коштами держ бюджету. Але ці види медичної допомоги включають дуже багато послуг, а цей перелік послуг буде прийматись Верховною Радою щорічно, виходячи з доступних коштів. Тому, якщо вартість медичних послуг відповідатиме ринковій, то навіть 5% ВВП не зможе покрити всі витрати, що, в свою чергу, створюватиме необхідність пацієнтам оплачувати медичні послуги самостійно", - зауважив експерт Стратегічної дорадчої групи з питань реформування системи охорони здоров'я України Роман Фіщук.

ВідеоСтрахова медицина по-українськи: основні моменти медреформи

Співзасновниця благодійного фонду "Таблеточки" Ірина Литовченко додала, що  у разі відсутності механізму співоплати "зелений список" стає значно коротшим.

"Скасування співоплати призводить до того, що у гарантованому пакеті послуг буде менша кількість послуг, за які платитиме держава. Тобто зараз ми будемо мати або повністю безплатні послуги, яких буде менша кількість, або повністю платні. В результаті людині доведеться платити за більшу кількість послуг", - зазначає Ірина Литовченко.

У свою чергу експерт медгрупи Реанімаційного пакету реформ Олександр Ябчанка наголосив, що суть реформи полягає у тому, що держава переходить від утримування мережі медичних закладів, які надають безоплатні послуги (як відомо, цей варіант у нас працював і не дуже добре), до закупівлі послуг у цій мережі.

"Але покрити всі без винятку медичні послуги є неможливим для будь-якої держави, тим більше для України з поточним рівнем фінансування (на медичну субвенцію виділяється 2,8% ВВП, що є дійсно мало). Тож ідея цієї реформи полягає у тому, щоб порахувати, скільки за ці гроші можна купити послуг і яких саме. Уявімо простий приклад. У нас є умовна тисяча послуг, яких потребують громадяни і яка коштує 2 млн грн. Але у нас є лише 1,5 млн грн. Тут є два варіанти дій. Перший варіант: з тієї тисячі послуг держава купує 750 за 1,5 млн грн, а решту купує сам пацієнт. Другий варіант: держава може повністю оплатити 500 послуг з умовної тисячі; ще 400 послуг держава може оплатити на 85%, решту 15% сплачує громадянин; ще 100 послуг буде оплачувати сам пацієнт. Таким чином держава розширює гарантований пакет послуг, даючи можливість частину з того пакету покрити самому громадянину. А депутати забрали цей варіант співоплати. Відповідно, пакет послуг, які держава взагалі не покриватиме, буде збільшуватися", - каже Олександр Ябчанка. 

На його думку, скасувавши співоплату, депутати зробили велику помилку і скоро самі зрозуміють, що її треба виправити. 

"Депутати-популісти почали кричати про те, що, мовляв, пацієнтів змусять платити. Але у дійсності зараз всі платять за все. А тут держава пропонує перейти від пустих обіцянок до конкретики. І депутати, які вирішили забрати співоплату, або не розуміють цього механізму, або проголосували так під враженням того, що це (співоплата, - ред.) звучить негарно", - зауважив Ябчанка.

3. Вилучені положення про запровадження міжнародних настанов

Медичні настанови або протоколи лікування – це документи, які формуються фахівцями певного напрямку і містять інформацію, отриману на основі принципів доказової медицини.

"В іноземних протоколах рекомендації базуються не на думці якогось конкретного експерта чи декількох експертів, а на основі даних міжнародних багатоцентрових дослідницько-клінічних програм. На сьогоднішній день люди нічого кращого не придумали, як об’єктивно визначити, що лікування А є ефективнішим, ніж лікування Б у конкретно визначеної групи пацієнтів з визначеним захворюванням. Тому, на жаль, відмова від визнання таких протоколів залишає ситуацію в тому стані, в якому вона і була. Тобто, пацієнтів і надалі лікуватимуть, як і до сьогодні", - зазначає Роман Фіщук.

ВідеоМедична революція в Україні: як працюватиме нова реформа

Визнання міжнародних протоколів могло стати великим кроком у напрямку осучаснення нашої медичної системи, впевнена Ірина Литовченко.

"Зараз використання міжнародних настанов буде рекомендованим. Є наказ МОЗ, відповідно до якого лікарі можуть використовувати міжнародні протоколи. Проте наказ не зобов'язує їх це робити. А ось у законопроекті було прописане зобов’язання використовувати міжнародні настанови та відповідальність для лікарів, які не хочуть ними користуватися, замість того прописуючи усілякі "фуфломіцини", які не є дієвими і доведеними ліками", - нарікає Ірина Литовченко.

Відмова від міжнародних протоколів означає, що українців і далі лікуватимуть застарілими методами та неефективними ліками. Водночас ця правка не заважає розпочати медреформу, наголошують експерти. Тим паче, що її також можна буде змінити у майбутньому.

"Вилучення положення про міжнародні протоколи - не дуже хороша ініціатива, але без неї можна починати реформу. Насправді жодна з правок, які було внесено до закону, не заважає розпочати медреформу", - запевнив Олександр Ябчанка.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ МЕДРЕФОРМИ

Водночас у кінцевому проекті закону залишились важливі положення. Серед них:

1. Оплата за послугу та договірні стосунки з медичними закладами.

Головна ідея реформи полягає у тому, щоб змінити систему, коли кошти спрямовувалися на підтримку мережі лікарень. Замість цього кошти виділятимуться на фінансування потреб пацієнтів. 

З 2020 року фінансування медичних установ визначатиметься згідно з переліком послуг, які гарантовано сплачуватиме держава. 

ВідеоЗгідно з медреформою, сімейні лікарі мають стати найпрестижнішою спеціалізацією в медицині

2. Впровадження "програми державних медичних гарантій", тобто переліку медичних послуг та ліків, які оплачуватиме держава. Цей перелік буде щорічно встановлюватися Кабміном і затверджуватися парламентом.

Наразі такого переліку ще немає. Для його складання МОЗ має зібрати інформацію з медзакладів для визначення вартості послуг і реальних потреб населення.

3. Впровадження системи e-Health, яка має знищити застарілу паперову звітність та дозволить збирати дані щодо необхідних послуг в окремих районах та розраховувати їхню вартість.

4. Створення Національної служби здоров’я України (НСЗУ) - замовника медичних послуг, незалежного від постачальників (лікарень, місцевої влади та МОЗ). 

Це центральний орган виконавчої влади, який замовлятиме послуги для пацієнтів, управлятиме бюджетом і його розподілом між медичними закладами. Щоправда, незалежність НСЗУ дещо руйнують положення про субвенцію на первинній ланці.

Незважаючи на труднощі ухвалення закону та суттєві правки, експерти вітають початок медреформи та наголошують, що це лише перший крок, а попереду ще багато роботи.

"Зараз велика відповідальність лежатиме на пацієнтах. По-перше, вони мають розібратися, які послуги для них тепер є безкоштовними. По-друге, вони повинні перестати давати хабарі, адже у сімейних лікарів буде чудовий дохід. Вони матимуть зарплати мінімум у 10-15 тисяч гривень. По-третє, потрібно почати перевіряти наявність медикаментів у своїх лікарнях, а не просто купувати в аптеці все те, що прописує лікар. Ми повинні показати, наскільки ми готові до цивілізованої медицини", - наголосила Ірина Литовченко.

Наразі ухвалений документ має підписати президент. Закон набуде чинності через місяць після його публікації і почне діяти поетапно з 1 січня 2018 року.

Ольга Скичко

Залиште свій коментар

Вибір редакції