Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Медреформа на гальмах: до чого виявилась неготовою медицина та чи закінчать трансформацію

Медреформа на гальмах: до чого виявилась неготовою медицина та чи закінчать трансформацію

ТСН.Тиждень розпитав медиків, чи справді вони не готові до наступного етапу медреформи.

Реформа вторинної ланки, яка мала виправити зрівнялівку зарплат у спеціалізованих лікарнях, раптом зупинилася. Вольовим рішенням згори - на вимогу президента Зеленського. Противники реформи зраділи, прибічники - схопилися за голову: невже все відкотиться знову до застарілих принципів радянської медицини і що змусило владу зробити крок назад

ТСН.Тиждень уважно стежив за цим аварійним гальмуванням і дізнавався, чи витримає його наша медицина.

Медична революція стартувала у квітні 2018 року. З декларації, яка означає, що українська медицина звертає з радянських рейок. Починається нова епоха системи охорони здоров’я, де гроші ходять за пацієнтом. І на першому етапі це спрацювало. Пацієнт отримав свого сімейного лікаря, до якого можна записатись онлайн і прийти на прийом без черг. Лікар - більшу зарплатню. Подекуди і до 20 тисяч гривень. А державні амбулаторії стали схожі на приватні клініки.

Подібного ефекту чекали лікарі і в стаціонарах. День "Х" був призначений на 1 квітня 2020 року. Та виявилось, до радикальних змін в медицині не готова ні велика частина лікарень, ні сама держава. І стрибок з одного берега на інший загальмували буквально в польоті.

"За новим механізмом, деяким лікарням вистачить грошей хіба що на дверний замок і плакат "Ми закрились. Тримайтесь. Удачі". Я не можу всього цього допустити, бо інакше це буде називатись не реформа, а диверсія", - так заявив президент України Володимир Зеленський.

То що саме пішло не так? Інсульти, інфаркти, онко, опіки, перелами кінцівок, інфекційні хвороби і нервові -  пацієнтам з такими недугами не допоможе сімейний лікар, потрібно йти в спеціалізовані лікарні. Вони усі входять у так звану вторинну ланку медицини. Якщо не звернутись вчасно, результат один - смерть.

Втім, в нашій країні піти в лікарню означає винести собі вирок ще й фінансовий. Чи врятувала б гаманці і здоров’я нації медична реформа - на це прямо розраховували в одній зі столичних спеціалізованих лікарень. Її директор пояснює чому.

"Друга ланка, вона більш фінансово навантажена з приводу економіки. Ми повинні заключати договори і утримувати підприємства самостійно", - каже директор Київської міської лікарні № 1 Олександр Іванько.

Принцип "гроші йдуть за пацієнтом" для медиків та менеджменту лікарні означає, що вони перетворилися на підприємство надання мед послуг,  і самі мають визначати, скільки пацієнтів здатні прийняти і які діагнози пролікувати. І тут все не так просто.

Відео Чому медичну реформу вирішили переосмислити та що саме зміниться для медиків і пацієнтів

І ще одне потрясіння тижня для наших українських медиків. Реформа вторинної ланки, яка мала виправити зрівнялівку зарплат у спеціалізованих лікарнях, раптом зупинилася. Вольовим рішенням згори - на вимогу президента Зеленського. Противники реформи - зраділи. Прибічники - схопилися за голову. Журналістка ТСН.Тижня уважно стежила за цим аварійним гальмуванням. І дізнавалась, чи витримає його наша медицина.  

Чому медичну реформу вирішили переосмислити та що саме зміниться для медиків і пацієнтів

МЕДИЧНИЙ СТАНДАРТ

Щоб лікувати пацієнтів і отримувати за це гроші, кожна лікарня мала б виконати ліцензійні умови від національної служби здоров’я. Для цього були створені 27 пакетів медичних послуг, кожен з яких має свій окремий тариф. Чим більше послуг може надати лікарня, тим більше грошей отримає. Однак, перш ніж заключити контракт, медзаклад мав довести, що й справді здатен пролікувати пацієнта за кожним пакетом. І немає значення, де розташована ця лікарня, у столиці чи в райцентрі, принцип один:  хочеш лікувати - виконуй стандарт. У Вознесенську, що на Миколаївщині, це зрозуміли ще три роки тому і почали готуватись.

"Ми знали, що у нас класний пологовий будинок, який потрібно покращити. Ми зробили ремонт і до нас поїхали породіллі з кількох районів. Ми хочемо бути кардіо- та інсультним центром, тому ми купили сучасний цифровий томограф", - розповідає головлікар закладу Володимир Красьоха.

Пацієнти тут лікуються безкоштовно, принаймні по тих напрямках, які прогарантувала держава. А медперсонал вже отримав невеличкі надбавки до зарплати. Але так пощастило не всім і не всюди.

МЕДИЧНИЙ ПРОТЕСТ

Ці люди в білих халатах - працівники столичної психлікарні. Тут порахували, що навіть якщо заповнять усі ліжка, не вистачить на зарплату. Наступний крок - звільнення і закриття. Якщо лікарня закриється, небезпечні для суспільства пацієнти підуть на вулиці. Подібні погрози висунули працівники тубдиспансерів. Один з таких у Чернігові. При тому, що до першого квітня лікування одного пацієнта тут обходилось найдорожче - 100 тисяч гривень. З реформою отримали нуль.  Це означає - усі працівники підуть на вулиці. Разом з ними і пацієнти.

І це лиш одна з системних помилок, яка може звести нанівець усі зусилля реформи. За даними національної служби здоров’я, таких лікарень, які отримали менше фінансування, близько п’яти сотень. Керівник служби Оксана Мовчан пояснює логіку таких рішень.

"Кваліфікованому лікарю потрібно трохи більше ніж стіл і стілець, щоб лікувати пацієнта. Йому потрібне обладнання. І ті заклади, які отримали фінансування, вони повністю покривають потребу українського населення", - запевняє Мовчан.

Однак, це пояснення не вплинуло на рішення у високих владних кабінетах і круто розвернуло хід реформи. 

"Я категоричний противник будь яких ручних  процесів керування. Вам відразу може сказати. Я вважаю, що все потрібно будувати системно", - так каже міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

ЗБІЙ СИСТЕМИ

У столичній лікарні хірург  Андрій Регуш пояснює, що таке медичні інформаційні системи. У цій системі пацієнт може бачити, до кого його направив сімейний лікар. Ця система електронного здоров’я важлива не лише для пацієнта, а й для медика. Бо так лікар дає знати, що саме робив з пацієнтом і скільки грошей згідно тарифу заробив. Це зручно і лікарі первинної ланки це підтвердять, бо вже рік нею користуються. Медики другої ланки побачили в очі цю систему лише першого квітня. І не у всіх регіонах.

І в цьому є певні загрози. Для нас пацієнтів це означає, що вузький спеціаліст просто не побачить направлення від сімейного лікаря у системі. А відтак не зможе прийняти. Проблема в тому, що ці системи електронного здоров’я від різних виробників. На власний розсуд керівник лікарні обирає ту чи іншу, платить за неї гроші. І тут важливо, аби комп'ютер в одній лікарні дружив, так би мовити, зрозумів комп'ютер в іншій лікарні. Інакше буде біда.

Біда й в тому, що далеко не всі лікарі вивчили, як з цим електронним гібридом медкарти, фінзвітності і адмінсистеми працювати. Для того потрібно мати навички бухгалтера та айтівця одночасно. І заповнювати форми з кодуваннями має тільки лікар, адже ідентифікація відбувається за електронним ключом. Така електронно-"паперова" робота збільшує робочий день лікаря.

Національна служба здоров’я проводить безкоштовне навчання просто зараз. Але чому не раніше, перед запуском реформи. Адже від цих записів напряму залежить заробіток лікаря. Вгадайте, що він обере першим: ваше лікування чи заповнення бланку, за яким йому заплатять. І це лиш перший збій в загальній системі.

Другим виявились тарифи. Навіть для тих, хто дуже чекав реформи. Загальна проблема тарифів - вони дуже низькі. Наприклад, лікування інсульту за тарифом коштує 19 тисяч гривень. Наче не мало. Втім набір інструментів для такої операції обійдеться в 100 тисяч.

"Страшно за співробітників, страшно за пацієнтів. Страшно тому, що можуть бути випадки, коли ми просто не зможемо надати допомогу ту, яка потрібна. Чому - тому що тобі не буде чим її надати", - каже зав відділенням лікарні №1 Андрій Регуш.

Це виявилось чи не найбільшою проблемою в реформі. Вони вщент розбили сподівання медиків на суттєве підвищення зарплат. І саме це може вибити їх з державних клінік.

Тим часом у Міністерстві охорони здоров’я мудрують, як уникнути подібного сценарію. Основну проблему міністр Максим Степанов бачить в тому, що лікарні не мали перехідного періоду. Тубдиспансери і психіатричні лікарні потрібно реорганізувати у справді лікувальні заклади, як це зроблено в Одесі. І, якщо вони використовуються, як притулки, то це потрібно передати іншому відомству - Мінсоцполітики. Але чому цього не було зроблено раніше? Може й не виникло б зараз таких проблем?

"Ми не обійдемося без скорочення відділень у лікарнях. Але чітка схема і механізм, щоб перепрофілювати ту лікарню. Я сто відсотків можу пояснити, на що направлені мої дії. А вони направлені на те, щоб не закривалися лікарні і не звільнялися наші медичні працівники. Якщо ми кажемо про тарифи, то є вже тарифи затверджені при мені. Це чотири ковідних пакети, які теж будуть існувати. Там вкладені всі лікарські засоби, там вкладена заробітна плата з 300% надбавкою", - каже Степанов.

Нові тарифи міністр обіцяє показати протягом року. А отже, це означає, що на цей же час запланований і перезапуск другого етапу медичної революції.  Переконаний, і медики, і пацієнти ще трохи почекають.

"Так я ставлю собі терміни що до початку 2024 року ми можемо  запустити нормальну медицину. Щоб вона твердо стояла на ногах", - запевняє міністр.

Втім, основна системна проблема в тому, що кожен новий міністр реформу, де не буває легких рішень, бачить по-своєму. І скільки вона ще так протягне, буде відповісти все важче і важче.

Кореспондентки ТСН.Тиждень Ірина Прокоф’єва та Оксана Муляр

Відео Ексклюзивне інтерв'ю міністра Степанова про реформу медицини і зарплати лікарів

Глава МОЗ України Максим Степанов в інтерв'ю ТСН.ua розповів про зарплати лікарів, зміни в медицині і як вмовлятиме Раду виділити 6% ВВП в 2021 році.  

Ексклюзивне інтерв'ю міністра Степанова про реформу медицини і зарплати лікарів

Залиште свій коментар

Вибір редакції