Мільярдні контракти під загрозою: українські виробники дронів чекають на "зелене світло" від уряду

Війна в Україні змусила країну стати першопрохідцем у перехопленні безпілотників. Конфлікт на Близькому Сході може стати для неї вирішальним моментом, щоб вивести ці технології на світовий рівень.

Прагнучи експортувати українські системи та ноу-хау, президент Володимир Зеленський цими вихідними здійснив низку візитів країнами Перської затоки. Мета — підготувати угоди з державами, які цього місяця стали мішенями хвиль атак іранських дронів, пише Reuters.

«Україна ділиться досвідом, якого немає на Близькому Сході, — сказав Зеленський в інтерв’ю Reuters минулого тижня. — Досвід — це не просто дрон, це навичка, стратегія, система, де безпілотник є лише частиною оборони».

Дійсно, останніми днями Україна підписала рамкові угоди про співпрацю із Саудівською Аравією та Катаром, а також повідомила про підготовку аналогічного документа з ОАЕ. Зеленський підкреслив, що рішення про продаж зброї мають ухвалюватися на державному рівні, застерігши бізнес від безпосередньої взаємодії з клієнтами.

Галузь в очікуванні

Український сектор БпЛА буквально рветься в бій.

«Усі сидять і чекають», — каже Олег Рогинський, генеральний директор UForce, української military-tech компанії зі штаб-квартирою у Великій Британії. За його словами, морський дрон Magura викликав неабиякий комерційний інтерес на Близькому Сході.

Кілька представників галузі зазначили, що війна США та Ізраїлю з Іраном підкреслила потужність ударних дронів у сучасній війні та виявила вразливість багатьох країн перед цією загрозою. Цей конфлікт, додають вони, дає Україні унікальну можливість запустити експорт і створити провідну у світі індустрію, яка могла б стати основою для післявоєнного відновлення та процвітання.

Wild Hornets та SkyFall, два інші провідні виробники дронів-перехоплювачів, також повідомили про запити від країн Близького Сходу, але, як і UForce, не ведуть безпосередніх переговорів про контракти до отримання «зеленого світла» від Києва.

Анастасія Мішкіна, виконавча директорка Tech Force in UA (асоціація, що об’єднує майже 100 оборонних компаній), каже, що деякі члени асоціації вже звернулися до уряду по дозвіл на експорт і чекають на відповідь. «Є ризик упустити момент, тому що міжнародний ринок не чекає», — зазначила вона.

Морські дрони з перехоплювачами

Україна роками відточувала технології, протидіючи російським атакам — загрозі, з якою тепер стикаються країни Затоки через відносно дешеві іранські «Шахеди».

Часто за одну ніч по Україні випускають сотні російських дронів, що стимулює гонку інновацій: військові та приватні фірми розробляють дрони-перехоплювачі, щоб збивати ворожі апарати до того, як вони влучать у ціль. Вартість такого перехоплювача становить кілька тисяч доларів, хоча вони не завжди успішні, а Росія постійно вигадує способи їх обійти.

Прогнози та цифри:

За даними очільника Української ради оборонної промисловості Ігоря Федірка, оцінна вартість зброї, яку Україна могла б експортувати вже цього року — $2 млрд.

Потенційний річний обсяг експорту за п’ять років за оптимістичного сценарію — $10 млрд.

Лише за січень було вироблено 40 000 перехоплювачів.

За умови достатнього фінансування Україна може досягти потужності виробництва до 2000 одиниць на день (за потреби армії у 1000 одиниць).

Олег Рогинський зазначає, що морський дрон Magura має очевидну привабливість для Перської затоки. Спочатку Україна використовувала їх як асиметричну зброю проти російського флоту, але тепер вони стали складнішими: на них можна встановлювати повітряні перехоплювачі для боротьби з дронами над водою. За словами Рогинського, ЗСУ вже використовують Magura біля південного узбережжя для перехоплення дронів, що атакують Одесу з боку моря.

«Краще навчитися пізно, ніж ніколи»

Зеленський раніше критикував неназвану українсько-американську компанію за продаж дронів-перехоплювачів без участі уряду. Це, за його словами, зашкодило репутації країни, оскільки клієнтів не було кому навчити — підготовка фахівців можлива лише за державної підтримки.

Народна депутатка Галина Янченко зауважила, що уряд повільно відкриває експорт зброї, тоді як виробники гостро потребують капіталу для масштабування. Державна політика у цій сфері все ще формується.

Навіть якщо домовленостей буде досягнуто, створення системи ППО на базі дронів та навчання персоналу триватиме місяці. Тарас Тимочко, керівник програми дронів-перехоплювачів фонду «Повернись живим», наголошує, що такі системи потребують комплексу знань: від підготовки пілотів до роботи з радарами.

«Я впевнений, що за кілька місяців деякі країни Затоки зможуть сформувати власні підрозділи перехоплювачів, — каже Тимочко. — На жаль, у сьогоднішній реальності часу не існує. Але краще навчитися пізно, ніж ніколи».

Нагадаємо, в Україні створили новий швидкісний дрон-перехоплювач. Він може самостійно переслідувати та знищувати цілі на швидкості до 315 кілометрів на годину.