Мовчання – золото. Чим загрожує "антибандерівський" закон українцям, які працюють або подорожують Польщею

Загроза кримінального переслідування нависає над будь-ким, хто вважає поляків однаково відповідальними за спільну історію.

6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав скандальний закон, який у ЗМІ отримав назву "антибандерівський". 

Документ вносить поправки до польського закону про Інститут національної пам'яті (ІПН), якими передбачається кримінальне покарання за висловлювання про причетність поляків до Голокосту і заперечення "злочинів" українських націоналістів.

Саме останнє викликало обурення в української влади.

Так, змінами розширено сферу діяльності ІПН – окрім нацистських та комуністичних злочинів, а також інших злочинів проти людства, він має вивчати "злочини українських націоналістів та членів українських формувань, що співпрацювали із Третім німецьким рейхом".

ВідеоПольський закон про заборону "бандерівської ідеології"

Донедавна дружні поляки, угорці та румуни нині наче натякають: дружба з Україною для них не така вже й важлива. 1-го лютого у Польщі ухвалили нову редакцію Закону про Інститут національної пам’яті, згідно з яким людей, які говорять про польські концтабори чи заперечують злочини українських націоналістів, можуть посадити. Пункт про заборону «пропаганди бандерівської ідеології» особливо зачіпає українців. Кому вигідно розпалювати міжнародну ворожнечу? 

Польський закон про заборону "бандерівської ідеології"

Згідно з поясненням у другій статті закону, це стосується дій, "вчинених українськими націоналістами у 1925-1950 роках із застосуванням насильства, терору або інших форм порушення прав людини щодо окремих осіб або груп людей".

Таким чином, під ударом опиняються всі ті, хто вважає, що українсько-польські відносини цього періоду – провина не лише українців, але й поляків.

З юридичної точки зору, Польща може ухвалювати будь-які закони, які, на думку місцевих політиків, захищають її національну гідність. Так само вчинила й Україна у випадку з законом про декомунізацію.

"Польща, як і Україна, як самостійна держава, має право приймати будь-які закони, які вважає за необхідне. У тому числі щодо будь-яких поглядів, переконань і уподобань. Україна, наприклад, 2015 року прийняла закон про декомунізацію, який наклав великі заборони, які не всім подобаються, в тому числі іншим країнам. Але закон прийнятий і всі особи, які перебувають на території України, мають його виконувати. Так само і з Польщею. Польща має абсолютне право захищати свою історію – ту, яку вони знають і як вони її бачать", – зауважив адвокат Михайло Можаєв.

Проте завзяте виконання польськими функціонерами нового закону проти українців може призвести до погіршення українсько-польських відносин – коли почнуться перші затримання.

Так, українця, який перебуває на території Польщі та озвучує нині заборонені тези навіть в особистій бесіді, можуть затримати до з'ясування обставин і згодом віддати під суд. Тож українцям, які працюють в Польщі або подорожують нею варто більш ретельно добирати слова, ведучи історичну дискусію, або взагалі уникати таких тем.

ВідеоПольща змінює правила працевлаштування іноземців

Ухвалені Польщею закони діють на території Польщі і не поширюються на інші країни, зауважив юрист Михайло Можаєв. Проте за наявності міждержавних домовленостей про екстрадицію Польща має право звернутися до держави, де перебуває підозрюваний або обвинувачений у скоєнні злочину з метою його видачі для судового розгляду, або вже засуджений судовими органами для виконання вироку.

Тож, по суті, кримінальне переслідування у Польщі загрожуватиме усім українцям, які публічно заперечують "злочини українських націоналістів".

Звичайно, що у разі запиту на екстрадицію вже Україна вирішуватиме, чи видавати громадянина польській стороні. І рішення залежатиме від того, яку стратегію обере українська влада у цій непростій ситуації міждержавних відносин. 

Однак, незважаючи на позицію держави Україна, ті українці, яких Польща захоче покарати у порушенні свого закону, можуть мати проблеми із подорожами світом, зокрема Європою.

Так, Польща може подати людину у міжнародний розшук Інтерполу. І такого українця можуть затримати просто під час туристичної подорожі або бізнес-поїздки європейськими країнами.

Відомо, що українська влада засудила ухвалення польського закону про ІПН, який став кроком назад у й так непростих відносинах з Польщею. Верховна Рада закликала президента Польщі не підписувати документ, а Сейм та Сенат – повернути діалог у більш доброзичливе та зважене русло.

Проти закону висловилася й польська інтелектуальна еліта. У відкритому листі інтелектуали зауважили, що закон призведе лише до посилення дискримінаційних практик та актів агресії, які уже існують у публічному просторі. 

Незважаючи на це, Анджей Дуда поставив свій підпис під змінами до закону. А українській владі тепер доведеться шукати рішення, як діяти у нинішніх реаліях. Голова українського МЗС Павло Клімкін вже прокоментував рішення польського голови, зауваживши, що історична правда не має національних меж і не встановлюється законами.

Залиште свій коментар