"Мурашки по тілу сприймаєш як радість, бо ще живий": викладачка з Житомира розповіла, як перехворіла на COVID-19

"Мурашки по тілу сприймаєш як радість, бо ще живий": викладачка з Житомира розповіла, як перехворіла на COVID-19

Associated Press

Викладачка з Житомира вважає, що люди безпечно ставляться до коронавірусу.

Все більше людей діляться історіями, як вони перехворіли на коронавірус. Зокрема, викладачка Житомирського державного університету імені Івана Франка вважає, що загалом ті люди, які самі перехворіли на COVID-19 або їх рідні, ставляться до хвороби серйозніше, ніж інші, не порушують дистанцію, вдягають маски.

Про те, як вона сама перехворіла на COVID-19 Ірина Яцюк розповіла у соцмережі.

"Знаєте, я оце читаю різні протоколи лікування  COVID-19, як надувати кульки, пити конячу дозу цілющої трави, не погоджуватись на антибіотики, їсти лимон і мелатонін разом...Смішно. Смішно, бо одразу бачиш страх перед тим, чого людина не пережила ще, а лише почула. Це як у 90-ті був журнал "Однокласник", де були цінні поради про те як "не закохатися у сусіда" та "як правильно танцювати", всі читали і вважали, що ставали великими спеціалістами в сферах любові та танцю...  COVID-19 у кожного проходить специфічно. У когось спина болить, комусь брова чешеться, а когось на другий день не рятують. Як і наявність смаку та нюху. У мене, наприклад, нюх був постійно, а смак їжі був такий, ніби все морською водою оброблене . Солоне, приторне та відчуття якихось водоростей на зубах. Цілих 15 днів", - розповідає викладачка.

Вона зауважує, що на вулиці може розпізнати того, хто перехворів, бо ці люди не ставляться до виконання карантинних вимог безпечно.

"... Лікарня. Я от дивлюсь у вікно зараз і бачу точно тих, хто там був, чи хто перехворів . Вони у масках і на соціальній дистанції. Бо пережити жах задишки, ліжок в коридорі з хворими, які ледве очима водять, цілодобові крапельниці, коли руки німіють від того, що поворушити не можеш і мурашки по тілу сприймаєш як радість, бо живий ще", - розповідає Ірина Яцюк.

Окремою темою вона згадала медиків, які лікують пацієнтів з коронавірусом. На їх плечі ліг тягар, оскільки пацієнтів дуже багато, усім треба приділили увагу і в той же час подбати про власну безпеку.

"Лікарі та медсестри. О, це окрема тема. Уявіть: ви у скафандрі 12 годин. Є лише очі. Медичний одяг не провітрюється, тобто ваш піт з вами, його навіть витерти не можна, бо руки в гумових рукавичках. Ви мокрі, постійно бігаєте з палати в палату, бо в кожній із палат є хворі, у яких за 40 температура і треба крапельниці. Постійно. Я вночі вийшла до туалету. Перед ним на підлозі, обійнявшись, спали 2 медсестрички. Бо лягати немає де, кожен куточок відділення з хворим, тому і лягли на пару хвилин, втомлені. В скафандрах та гумових рукавичках. За секунду вони вскочили з питанням чи все "ок" у мене. Я навіть сказати не змогла, кивнула. Бо це - реальність. Реальність наших лікарень та лікарів", - розповідає житомирянка.

Жінка говорить, що після перенесення хвороби ще тривалий час відновлювалася, сил немає зовсім і постійно падає тиск.

"Температура 34-35, тиск 80/40. Спиш постійно, єдине, що вже не від температури. Вчора самостійно змогла зробити собі чай та занести в кімнату. І це перемога! Кажуть, що не такий страшний  COVID-19, як наслідки. Поки у мене стадія відновлення і вона ще тримає мене в ліжку. Одягайте маски! Тримайте дистанцію! Лікарень у нас мало, лікарі теж люди, хворіють так само.  COVID-19 існує. Попри всі масонські заговори та домовленості. Попри всі наші вірування в те, що мине легко і що "мене це не стосується", - порадила своїм підписникам у Фейсбук Ірина Яцюк.

Нагадаємо, що організм людини самостійно регулює кількість антитіл до коронавірусної інфекції після того, як подолає COVID-19. У разі, якщо людина одужає і вже не контактує з вірусом, то її рівень антитіл може знижуватись і це нормально, пояснює лікар Рівненської обласної дитячої лікарні Павло Сільковський.