Музичний протест. У відомого трубача з Майдану відібрали авто, на якому він їздив з концертами в АТО

Волонтер кілька років возив артистів і допомогу для військових на нерозмитненому мікроавтобусі, який йому передали з Німеччини.

У Києві волонтер Костянтин Олійник, більше відомий як трубач із Майдану, проводить музичні протести під стінами Генпрокуратури. Олійник нарікає, що в нього незаконно відібрали автомобіль, на якому він їздив з концертами в зону АТО.

Під час Майдану харків'янин Костянтин Олійник познайомився з киянкою, дитячою письменницею й автором-виконавцем пісень Світланою Касьяненко. Разом з іншими артистами вони створили волонтерську групу "Вольниця", а з початком війни почали возити на передову речі першої необхідності для військових і давати там концерти.

Проте тепер правоохоронці лишили волонтерську групу без автомобіля. Як запевняє адвокат Олійника, це було зроблено без законних підстав. ТСН.ua розібрався у ситуації.

Перші волонтерські поїздки Олійник здійснював на своєму мікроавтобусі Peugeot Expert. Проте 9 травня 2015 року, повертаючись з фронту, він потрапив у ДТП. Машину було розбито, а Костянтин отримав травму. За його словами, винуватець аварії – п'яний військовий – досі не отримав покарання. А сам Олійник, відповідно, не отримав жодних страхових компенсацій. 

ВідеоЛегендарний трубач з Майдану влаштував музичний протест під ГПУ через "віджате" авто

У Костянтина Олійника правоохоронці через суд відібрали мікроавтобус, яким він їздив у зону АТО у складі волонтерської організації "Вольниця". 

Легендарний трубач з Майдану влаштував музичний протест під ГПУ через "віджате" авто

У той час волонтери організували збирання коштів на операцію для Олійника з заміни плечового суглоба і допомогли з автомобілем – знайшли точно такий самий мікроавтобус у Німеччині. Власником авто є Благодійний фонд "Штаб сприяння руху "За єдину Україну".

"Цей мікроавтобус три роки поспіль їздив у зону АТО. Проте пізніше у нас з’явилися проблеми – через німецькі номери машина була дуже примітною у зоні АТО. Усі одразу розуміли, що це волонтерський бусик, тому він часто піддавався обстрілам. Тому з метою безпеки я повісив на нього українські номери від мого розбитого авто", – пояснив Олійник.

Він додав, що не розмитнював авто, бо це коштує вдвічі дорожче від самої машини. Про це він дізнався, коли переоформлював свою стару машину на сина Олексія. У харківському МРЕО працювала фірма, якій Олійник передав копії документів на мікроавтобус, переданий з Німеччини, щоб ті допомогли йому з розмитненням. Пізніше йому передзвонили та назвали суму у 7 тисяч долларів. Волонтер відмовився.

"Зібраних грошей вистачило тільки на те, щоб його купити", – пояснив Олійник.

Очільниця волонтерської групи Світлана Кас'яненко, наголосила, що їм довелося змінити номери, бо на кону стояло життя і здоров’я волонтерів.   

"Нам колеса і відкручували, і перерізали ножем. Було й таке, що обстріляли декілька разів. Тому ми вже взяли ті номери (українські з розбитої машини, – ред.) і перекрутили їх мовчки. Хто буде його розмитнювати за 7 тисяч доларів? Де ми такі гроші візьмемо? Тому так, ми зняли ті номери і поїхали, бо жити ж хочеться", – каже жінка.

Чоловік змінив номери на автівці влітку 2017 року, і десь за тиждень після цього його авто зупинили за сигналом поліцейської системи "Рубіж" у Новомосковську Дніпропетровської області.

"Як виявилося, хтось вніс мій бусик – німецьку машину з українськими номерами – до бази вкрадених авто з перебитими номерами. Це було зроблено в рамках справи проти фірми, яка займається підробкою автомобільних документів, зокрема, техпаспортів, як для вкрадених, так і для "складних" нерозмитнених авто", – розповів Олійник.

Цю справу веде київський слідчий Максим Зинарук. 

Тоді Олійнику вдалося вирішити ситуацію на рівні обласних управлінь Нацполіції у Харкові та Дніпрі. 

"Вони зв’язалися з київським слідчим і пояснили ситуацію. Зинарук тоді сказав, що моє авто його не цікавить. Тож мені повернули бусик з формулюванням "під постанову слідчого на відповідальне зберігання". Тобто я спокійно міг продовжувати користуватися автомобілем, але повинен був зберігати його як речовий доказ, тобто не мав права його продавати", – пояснив Олійник.

Проте трохи менше ніж за рік ситуація повторилася. 28 березня 2018 року, автомобіль арештували вдруге – система "Рубіж" спрацювала вже у Харкові. Тоді знову зв’язалися з київським слідчим, але на цей раз він сказав забрати авто.

Приїхавши до Києва, Олійник особисто зустрівся зі слідчим, дав йому покази, передав усі документи на авто, щоб довести, що воно не є вкраденим. 

Слідчий Зинарук повідомив, що у нього в проваджені перебуває кримінальна справа із безліччю епізодів щодо подібних транспортних засобів. На запитання Олійника, який стосунок його мікроавтобус має до викрадених авто та підроблених документів, слідчий пояснив, що в Україні їздить "двійник" його авто із підробленими документами.

Ймовірно, його машина потрапила до бази ще тоді, коли Олійник цікавився вартістю розмитнення авто.

Водночас слідчий зазначив, що хвилюватись не потрібно і що волонтеру віддадуть машину, йому лише один раз необхідно буде явитись до суду з оригіналами документів на машину та що слідчий не наполягатиме на арешті.

Тим не менш 12 квітня суддя Печерського суду Васильєва Н.П. ухвалила рішення накласти арешт на авто. Сам Зинарук не з’явився до суду, відправивши свого колегу Кравчука, який, за словами Олійника, не орієнтувався у справі, а лише заявив, що автомобіль не було розмитнено.

Олійник додав, що усвідомлює відповідальність за заміну номерів на нерозмитненому автомобілі і готовий був сплатити за це штраф. За таке правопорушення передбачена адміністративна відповідальність і 720 грн штрафу.

Тим не менш, Олійнику не висували обвинувачень у заміні автомобільних номерів. Йому взагалі не висували жодних обвинувачень, каже його адвокат Льоля Пальчикова-Козуб. 

За її словами, правоохоронці кілька разів порушили закон. По-перше, вони мали оформити протокол за адміністративне правопорушення ще під час першого затримання авто. По-друге, не могли передавати це авто сину  Олійника "на відповідальне зберігання", оскільки за фактом власником машини виступає благодійний фонд.

Крім того, правоохоронці не мали законних підстав для вилучення та арешту автомобіля. За законом, авто може бути конфіскованим й арештованим, якщо воно вплутане у кримінальний злочин – якщо ним когось вбили або в ньому знайшли зброю чи наркотики. 

ухвала суду

Під час самого суду слідчий Кравчук не надав жодного документа на підтвердження причетності авто Олійника до кримінального провадження, лише посилався на постанову КМУ про обов’язкову реєстрацію транспортних засобів на території України та наполягав на арешті. 

Також закон дає прокурору і слідчому 48 годин на подання клопотання про арешт автомобіля після його вилучення. Проте у випадку з авто Олійника між вилученням машини і судом минуло два тижні.

Крім того, зауважила Пальчикова-Козуб, суддя взагалі не мала пускати Костянтина Олійника на судове засідання, оскільки за документами він не має жодного стосунку до авто та не має довіреності, щоб представляти у суді його власників.

Тепер, за словами юриста, правоохоронці здійснюють тиск на Олійника з тим, щоб він "здав" тих людей, які пропонували йому послуги з розмитнення авто, і погрожують кримінальною справою навіть його сину. 

ТСН.ua звернувся із запитом до МВС та ГПУ й очікує на відповідь.

Сам Олійник називає цю ситуацію беззаконням і свавіллям. Він вже подав скаргу до Генпрокуратури на дії слідчого, прокурора і судді, звинувативши їх у злочинній змові.

"Ми звичайно самі винні, що так їздили. Але щоб так – повністю забрати авто...  Закон у нас діє вибірково, і таке враження, що волонтерам перекривають дихання. А ми зробили багато добрих справ. Ми всі – люди, кому вже за 50. У нас вже все є. Я киянка, в мене є дім, є дача. Мені не хочеться їхати ризикувати життям, але я бачила, що потрібна, тому я їздила", – каже очільниця групи Світлана Касьяненко.

Загалом учасники концертної групи "Вольниця" здійснили більше сотні поїздок, дали 400 концертів і передали десятки тонн необхідних речей у зону АТО. Наразі робота волонтерів повністю заблокована.

Ольга Скичко

Залиште свій коментар

Вибір редакції