Мирний план Трампа-Путіна: з чим Зеленський їде до США та як Київ і ЄС уже переписали пропозиції Росії

Наразі точна дата візиту не узгоджена, як і те, чи поїдуть із Зеленським інші європейські лідери, які разом з українською та американською делегаціями в Женеві цими вихідними допрацьовували новий одіозний «мирний» план із 28 пунктів, з яких залишилося лише 19. Про існування цього документа, який радше нагадував відомі російські пропозиції щодо капітуляції України, як уже писав ТCН.ua, світ дізнався минулого тижня з публікації в Axios.

За інформацією Bloomberg і The Washington Post, Трамп не заглиблювався в деталі «мирного» плану, який так завзято просуває. Видання зазначають, що насправді його розробляли спецпредставник президента США Стів Віткофф, зять Трампа Джаред Кушнер і представник Путіна Кирило Дмитрієв. А Ден Дрісколл — високопосадовець Пентагону та друг віцепрезидента Джея Ді Венса — особисто передав цей документ президентові Зеленському в Києві 20 листопада.

Ба більше, за словами американських сенаторів від обох партій, держсекретар Марко Рубіо під час особистої розмови сказав їм, що цей план — «список побажань росіян». Хоча потім Рубіо та Держдеп це спростували, прем’єр Польщі Дональд Туск публічно закликав розкрити авторів цього плану та де він був створений, а президент Франції Еммануель Макрон заявив, що «мир» не має бути капітуляцією України.

Тож у цьому тексті ТСН.ua розповість про підсумки переговорів у Женеві, який вигляд тепер має «мирний» план Трампа-Путіна та які найчутливіші його пункти особисто обговорять Зеленський і Трамп уже найближчим часом.

Переговори в Женеві: «новий» план України та ЄС

За словами секретаря РНБО Рустема Умєрова, щоб завершити останні кроки та укласти угоду з Дональдом Трампом, Україна очікує організації візиту Володимира Зеленського до США ще в листопаді, тобто до кінця цього тижня. Український президент підтверджував, що після переговорів у Женеві в оновленій версії «мирного» плану вже не 28 пунктів, а менше, й «чутливі речі» він обговорить із президентом Трампом особисто.

Про які саме чутливі пункти йдеться? У коментарях для статті Financial Times перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, який був у складі нашої делегації на переговорах у Женеві, повідомив, що йдеться про територіальні питання та відносини між НАТО, Росією і США. Точний зміст цих «чутливих» пунктів невідомий. За словами Кислиці, після переговорів у Женеві копії тексту «нового» проєкту мирної угоди забрали у всіх членів переговорних груп, крім керівників делегацій України та США.

Тож ТСН.ua може порівняти лише пункти «злитого» минулого тижня росіянами у ЗМІ плану, який радше нагадував усім відомі вимоги Кремля щодо капітуляції України, та контрпропозиції лідерів ЄС.

Територіальні питання. Раніше ТСН.ua, зібравши інформацію, яку публікували провідні західні ЗМІ про «злитий» росіянами план, писав, що він передбачає визнання (зокрема і Сполученими Штатами, проте не Україною) Криму, Луганської та Донецької областей де-факто російськими, а в Херсонській і Запорізькій областях — замороження вздовж поточної лінії зіткнення. У пропозиціях, розроблених окремими лідерами країн ЄС, пропонувалося почати «переговори про обмін територіями від лінії зіткнення» після встановлення режиму припинення вогню.

Вступ до НАТО та миротворці. За російським планом Україна мала закріпити «невступ до НАТО» у своїй Конституції, а Альянс — включити пункти (проте невідомо, до яких саме документів) про відмову прийняття України до своїх лав у майбутньому. За європейським — «вступ України до НАТО залежить від консенсусу членів НАТО, якого не існує». Відмову Альянсу від політики розширення лідери ЄС категорично відкинули. За словами британського прем’єра Кіра Стармера, «елементи щодо Європи та НАТО мають отримати згоду європейських країн і членів НАТО».

Щодо відправлення до України миротворчого контингенту російський план передбачав повну заборону цієї можливості. Натомість у пункті 8 європейської ініціативи йшлося про нерозміщення сил НАТО (або європейських сил запевнення у рамках «коаліції рішучих») в Україні в мирний час. Проте як заявив цими днями Еммануель Макрон, після підписання мирної угоди з Росією сили запевнення, які складатимуться з французьких, британських і турецьких військ, можуть бути розгорнуті подалі від лінії фронту, наприклад, у Києві чи Одесі.

Чисельність Сил оборони України. Ще однією червоною лінією для Києва був пункт російського плану про обмеження чисельності ЗСУ до 600 тис. Лідери ЄС у пункті 6 своїх пропозицій передбачали обмеження ЗСУ до 800 тис. у мирний час. Після переговорів у Женеві ні Київ, ні Вашингтон, ні ключові столиці ЄС не коментували подробиці обговорення цього пункту. Лише у вівторок, 25 листопада, Financial Times, посилаючись на українських високопосадовців, повідомила, що Київ начебто згодний обмежити чисельність своєї армії до 800 тис. Хоча пізніше інші ЗМІ написали, що цей пункт взагалі прибрали з плану.

Гарантії безпеки. Як пише The Guardian, після переговорів у Женеві не було жодних ознак, що українські та американські посадовці узгодили контури майбутніх гарантій безпеки для України та їхнього юридичного закріплення. ТСН.ua уже повідомляв, що ми отримали від США угоду щодо гарантій безпеки, яка передбачає можливість застосування Америкою та європейськими союзниками їхніх збройних сил, розвідувальної та логістичної підтримки тощо в разі повторної агресії Росії. Водночас жодна конкретика щодо можливості ратифікації таких угод відповідними парламентами країн, які можуть надіслати до України свої війська, адже Київ не хоче повторення сумнозвісного Будапештського меморандуму, не озвучується.

Зміна позиції США. Від первинної версії «мирного» плану, яку минулого тижня оприлюднила низка західних ЗМІ, за словами Кислиці, «залишилося дуже мало». Марко Рубіо, який очолив американську делегацію на переговорах у Женеві, заявив про значний прогрес у перемовинах. За інформацією Politico, поява держсекретаря США в переговорному процесі змінила підхід американської сторони до взаємодії з Україною. І цьому є підтвердження.

Ще в неділю, 23 листопада, в черговому дописі на Truth Social Трамп звинуватив Україну в невдячності за його зусилля припинити війну (хоча CNN підрахував, що від початку повномасштабного російського вторгнення президент Зеленський публічно дякував США щонайменше 78 разів), а речниця Білого дому Керолайн Левітт згодом заявила, що США не можуть вічно через НАТО продавати Україні зброю. Проте вже у вівторок, 25 листопада, посол США при Альянсі Метью Вітакер заявив, що в оновленому «мирному» плані може з’явитися пункт про продовження продажу Європі американської зброї.

Відповідь Кремля: Путін не хоче припиняти війну

У вівторок, 25 листопада, російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Москва ще не отримала скориговану редакцію американського плану, маючи на руках лише попередню версію (авторства самого Кремля — Ред.), що містить 28 пунктів. За його словами, якщо в новому документі «знівелювали дух і букву Анкориджа, ми будемо у принципово іншій ситуації».

На відміну від Білого дому, Кремль на різних рівнях повторює про якісь домовленості Трампа та Путіна, які обговорювалися під час їхньої зустрічі на Алясці в середині серпня. Проте за інформацією The Wall Street Journal, Трамп дав своїй команді з нацбезпеки вказівку розробити план припинення війни, подібний до його плану щодо Сектора Гази, в жовтні після запровадження санкції проти «Лукойлу», «Роснафти» та їхніх дочірніх компаній.

З американського боку відповідні напрацювання, як відомо, готували Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а просував їх віцепрезидент Джей Ді Венс, який днями накинувся на республіканців у Конгресі за те, що для них, мовляв, доля України важливіша за проблеми в самій Америці. Хоча у багатьох небезпідставно склалося враження, що Віткофф і Кушнер просто записували все, що три дні поспіль у Маямі говорив Кирило Дмитрієв. Адже той варіант плану, який «злили» у ЗМІ минулого тижня, цілковито відповідав інтересам Кремля.

Спочатку Дональд Трамп жорстко просував першу версію «мирного» плану з 28 пунктів, наполягаючи, що Володимир Зеленський має підписати її до американського Дня подяки, який припадає на 27 листопада. Проте потім президент США дещо пом’якшив свою риторику, заявляючи, що перший план не є остаточною пропозицією. Наразі про жодні дедлайни не йдеться. І на це є свої причини хоча б з огляду на те, що результати нещодавніх опитувань свідчать: лише 16% виборців Трампа підтримують необхідність територіальних поступок з боку України.

За інформацією Bloomberg, у вівторок, 25 листопада, під час зустрічі з Деном Дрісколлом в Абу-Дабі російські представники відкинули оновлений мирний план, напрацьований у Женеві, хоча офіційних коментарів від Кремля наразі не було. Проте свою відповідь Росія дала ще раніше, випустивши по Україні в ніч проти 25 листопада 22 ракети та 460 БпЛА. У Києві загинуло 7 людей. Ближче до вечора вівторка, 25 листопада, також стало відомо, що європейські союзники України не пропонуватимуть свого окремого документа, а працюватимуть над покращенням «женевського» плану.

Експерти ж закликають європейців нарешті змінити свій стратегічний підхід до України та Росії, бо, за словами експерта Мюнхенської безпекової конференції Ніко Ланге, «європейського порядку безпеки взагалі не буде». Колишній міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс нагадує: «Якби Європа використала заморожені активи Росії, щоб допомогти Україні перемогти, не довелося б благати Америку про місце за їхнім столом переговорів».

ТСН.ua уже писав, що за першою російською версією плану Трампа-Путіна США хотіли отримати 50% прибутку від інвестованих у відбудову України $100 млрд із заморожених активів Центробанку РФ та ще $100 млрд, які вкладе Європа. Інша частина заморожених активів мала б піти до нового американсько-російського інвестиційного фонду.