Колись тут були і клуб, магазин і навіть школа, а нині – пустка
Одна на все село. У Баранівці на Сумщині, мешкає лише одна жителька. 84-річна Марія Коняхіна. Туди не ходять автобуси і в селі немає магазину. Вже кілька років поспіль рідні та знайомі умовляють жінку переїхати, але вона відмовляється, йдеться в ТСН.12.00.
Село Баранівка – це крайня північна точка Глухівського району. Далі російська лісосмуга та спостережні вежі, а у першому будиночку край села мешкає єдина жителька Баранівки.
Хліб тут на вагу золота, зізнається бабуся. В магазині не була років 10. Бо той в сусідньому селі за 4 кілометри. Перед камерою жінка ніяковіє. Тремтячими руками перебирає медалі за працю.
Марії Петрівні – 84. Майже все життя мешкає в Баранівці. У 2006, пригадує, у неї було майже півсотні сусідів. Нині в гості заходять лише дикі звірі.
У неї в господарстві зо три десятки курей. Та 35 соток городу. Колись їх сама обробляла. Нині, жаліється, бракує сил. Переважно, порається донька. Медикаменти, пенсію, харчі – усе привозить з міста.
У жінки в Глухові трикімнатна квартира та діти. Тут – немічна матір. Так і розривається між містом і селом. У місто бабуся їхати не хоче. Віджартовується – там немає печі.
Колись тут були і клуб, магазин і навіть школа. Нині – пустка. Вулиці заросли кущами, покинуті будинки заплело диким виноградом. На кожному стовпі лелеки. Та людей нема.
Марія Коняхіна хоч і відрізана від цивілізації, але в курсі усіх політичних новин. Старенький телевізор приймає з десяток каналів. Сьогодні у неї свято. У гості з Краматорська приїхала її колишня сусідка по дворищу. Пані Ніна навідалася на кілька днів підтримати подругу та згадати молодість, коли збиралися та співали усім селом.
Найбільше Марія Петрівна боїться, що село просто зникне з мапи України. Тож вирішила лишатися тут до останнього із псом Дозором та лелеками вартувати Баранівку від забуття.