На Вінниччині через зруйнований міст люди дістаються до роботи на човнах і вплав

На Вінниччині жителі Нової Миколаївки досі відрізані від цивілізації. Люди живуть там, як у Венеції - без човна ні на роботу потрапити, ні до крамниці, ні до лікаря, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Хвиля Південного Бугу зруйнувала понтонний міст на Вінниччині ще наприкінці червня. Ним жителі села Нова Миколаївка діставалися до сусідньої Воробіївки - там є магазин, фельдшерський пункт, аптека тощо. А тепер майже півсотні людей відрізані від цивілізації.

Наприклад, місцева жителька Надія Тарасова, щоб перевезти і здати молоком заготівельникам, три кілометри проїхала підводою, а потім ще човном. Жінці пощастило, бо човен вона застала на своєму березі річки, тому що нерідко буває, що хтось її випереджає, - і човен стоїть на протилежному боці Південного Бугу.

"Вплав, човен на тій стороні, я роздягаюся і пливу на ту сторону, щоб переправити молоко", - розповідає жінка.

Човен - єдина переправа між двома селами. Відколи вода зруйнувала старий понтонний міст, на цьому транспортному засобі дістаються на роботу, у лікарню чи магазин. Човняра нема, кожен веслує сам. До того ж суденце старе та протікає.

"Це зараз зробили весло, я вам покажу, а так ми рукою водили оцим човником", - говорить селянка Ганна Шпак.

А от листоноша Людмила Болюх каже, що за 32 роки роботи бачила усяке. Човном ніби й навчилася керувати, бо під час водопілля у цих краях без нього ніяк, але нещодавно послизнулася і об весло зламала руку.

"Не один раз я вже тут і топилася на цих човнах, переверталася, і спасали мене, і сама вибиралася", - розповідає жінка.

А місцевій жительці бабі Таїсії, якій 78 років, не те що веслувати, сісти у човен важко.

"Хто молодий стрибне, я не стрибну. Голова закрутиться та й я пішла у воду. Хто на нас дивиться тепер. Змилуйтесь, люди добрі. Прошу вас, молю, поставте міст", - просить жінка.

Але мосту жителям навіть не обіцяють. Сільський голова каже, що просив, коли тимчасова понтонна переправа ще хоч якось трималася на плаву.

"Я кругом звертався і у моїх зверненнях було написано, що міст є аварійним, через який переплавлятися не можна. Все за браком коштів, не було ремонтів", - повідомив сільський голова Олександр Маліцький.

На стаціонарний міст потрібно щонайменше 600 тисяч гривень. Грошей цих немає. Тому єдине, що запропонували зараз людям – це ще один човен від рятувальників.

"Їхні човни не справляються, а також з'явилися факти, коли люди починають робити бізнес на переправі", - зазначив керівник прес-служби УДНС України у Вінницькій області Олександр Кутовий.

Нагадаємо, наприкінці червня потужна негода на Вінничині повиривала дерева з землі та перетворила городи на водойми.

Журналіст ТСН Анна Лазуренко.