На Волині є шлях до двох морів: що відомо про один із найстаріших каналів України (фото)
На Волині зберігся Турський канал, історія якого сягає XIX століття. Колись його вручну прокладали серед поліських боліт, а велика система водних шляхів теоретично дозволяє дістатися до двох морів.
Турський канал. Фото: Rivnefish
На Волині зберігся унікальний Турський канал — одна з найстаріших гідротехнічних споруд України. Він є частиною великої водної системи, яка через річки та озера сполучає басейни Чорного і Балтійського морів.
Про це пише «Конкурент» із посиланням на дані Rivnefish.
Турський канал починається в Турському озері поблизу селища Заболоття, а впадає в озеро Оріхове. Сьогодні його довжина сягає 32,2 км, ширина становить від 16 до 18 м, а глибина після проведених робіт із поглиблення — до 2,4 м. На каналі облаштовано 223 шлюзи-регулятори та 88 труб-переїздів.
Водний шлях до Чорного та Балтійського морів
Турський канал був частиною масштабнішої гідросистеми, а не самостійною водною артерією. Через Турське, Тісоболь та Оріхове озера він з’єднаний із Дніпровсько-Бузькою системою. Така мережа водних шляхів теоретично дозволяє дістатися звідси як до Чорного, так і до Балтійського моря.
Історія цієї гідросистеми сягає XVIII століття. Перші її об’єкти почали будувати 1775 року, коли польським королем був Станіслав Август Понятовський. Безпосередньо Турський канал проклали вже у XIX столітті. Водночас щодо точної дати його появи є різні версії: за одними даними, роботи тривали у 1839–1843 роках, за іншими — канал спорудили під час експедиції генерала Жилінського у 1870–1880-х роках.
Канал прокладали вручну через поліські болота
За розповідями місцевих старожилів і краєзнавчими матеріалами, кілометри Турського каналу прокопували вручну звичайними лопатами. Робітникам доводилося працювати просто серед боліт, іноді стоячи у воді по коліна. Тисячі людей витратили на цю роботу близько семи років, хоча із сучасною технікою подібний обсяг можна було б виконати за кілька місяців.
Канал будували не лише для перевезення вантажів. Він також мав допомогти з осушенням заболочених територій. У документах XIX століття йшлося про те, що Турський та Оріхівський канали мали відводити воду з боліт, випари від яких у ті часи пов’язували з поширенням захворювань серед місцевого населення.
Як використовували Турський канал
До появи розвиненої мережі залізниць водне сполучення відігравало важливу роль на Поліссі. Турським каналом сплавляли деревину та перевозили різноманітні товари, зокрема мед, віск і рибу. Суходолом доставляти такі вантажі тогочасними дорогами було значно складніше.
Водночас канал використовували для регулювання рівня води. Навесні Заболоттівська насосна станція перекачувала паводкові води до Турського озера, площа якого становить 1285 га. Під час спеки накопичені запаси через шлюзи спрямовували для зволоження прилеглих земель.
Сам Турський канал був лише одним з елементів великої поліської гідросистеми. До розгалуженої мережі також належали Оріхівський, Залухівський, Волянський, Білозерський і Вижівський канали.
Турський канал. Фото: Rivnefish
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що в лісах «Цуманської пущі» на Волині знову мешкають тварини-велетні вагою до тонни, які майже три століття вважалися повністю зниклими в цьому краї.